Генерал розповів, як проходитиме війна в Україні взимку

З наближенням холодів війна в Україні перетвориться на окопну, обидві армії поповнять озброєння та техніку і знову чекатимуть на весну, каже в інтерв'ю News бригадний генерал у запасі Франтішек Мічанек. Характер війни може змінити референдум про приєднання до Росії анексованих регіонів. Це могло б дати президенту Володимиру Путіну можливість застосувати тактичну ядерну зброю.

Війна триває вже шість місяців. Нещодавно ми читали повідомлення про те, що росіяни тікають із Криму, українцям вдалося успішно атакувати російську авіабазу тощо. Але, з іншого боку, також і про те, що росіяни просуваються до Миколаєва... то хто ж нині має так звану перевагу?

Ми не можемо сказати, що сьогодні якась партія здобула перевагу. Активність українців у Херсонській області та в Криму змусила Росію перекинути частину своїх військ із сепаратистської «Донецької республіки» та зі східного флангу. В результаті Росія посилила свою обороноздатність у Криму та Херсонській областях, але позбавила себе можливості інтенсивно діяти у Донецьку, Сіверську, Бахмуті. А Україна все ще не має достатньої кількості техніки та матеріалів для великого наступу.

Ситуація на фронті заморожена, ми чуємо з усіх боків про виснажливий характер конфлікту, жодна сторона не має більш значних і стратегічно важливих територіальних втрат і навіть надбань. Це патова ситуація.

Тепер треба чекати, яка сторона отримає нові сили та стратегічну перевагу раніше. Але я не впевнений, що ми побачимо це цього року. Літо добігає кінця, осінь буде короткою, а взимку, у міру погіршення клімату, умови на фронті також зміняться, військам буде складніше забезпечити матеріально-технічне забезпечення, а солдатам - вижити.

Як бруд, холод, сніг виявлять себе на війні? Чи доведеться арміям змінювати свою стратегію?

Погодні умови більше не дозволять розміщувати великі військові з'єднання, здійснювати швидкі переміщення тощо. Як ви кажете, буде бруд, буде сніг і холод, це ускладнить логістику. Я не хочу бути прогнозистом, але якщо війна не буде закінчена до осені, а вона і не буде закінчена, тому що для цього немає видимих ​​причин, то взимку ми здебільшого побачимо окопну війну, коли обидві сторони конфлікту чекатимуть на весну, поповнюючи озброєння, обладнання, матеріали.

Багато залежатиме від того, що робитимуть росіяни в анексованих регіонах, чи вдасться їм провести референдуми про приєднання до Росії. Це призвело б до суттєвої зміни характеру конфлікту. Тому що, після приєднання цих територій до Росії можна абстрактно припустити, що росіяни могли б застосувати тактичну ядерну зброю проти України. Вони вже неодноразово заявляли, що готові використовувати її [ядерну зброю] у тому випадку, якщо виникне загроза їхньої територіальної цілісності тощо. Це означає, що вони можуть бути готові застосувати тактичну ядерну зброю навіть у разі наступу українців на Крим, яким вони дуже переймаються.

Як ви вважаєте, це прихована стратегія росіян, причина, через яку вони хочуть провести референдуми? Щоб вони могли використовувати тактичну ядерну зброю і представити її світові як власний захист?

Так, але не тільки для цього, справді маргінального, воєнного варіанту. Це дає їм своєрідну юридичну зачіпку, хоча, звичайно, ніхто інший цього не визнає. По суті вони завоювали територію, потім говорили, що вона належить їм і що вони повинні її захищати. Я не знаю, чи готові вони вдатися до цього в Луганській чи Донецькій областях, але я більше повірив би в цю можливість (застосування ядерної зброї, — прим. перекл.) у Криму.

Росія інвестувала десятки мільярдів доларів у Крим для покращення інфраструктури. Вони збудували міст через Керченську протоку, спробували зробити Крим вітриною Росії, чудовим курортом для відпочинку. Звичайно, військова частина також грає свою роль. Хто має Крим, той має Севастополь, військові бази в Чорному морі. Це життєво важливо для російської армії, відповідно і для Військово-Морського флоту. Вони не хочуть його втрачати і тому можуть нервувати через те, що Україна процвітає в атаках у відносній глибині Криму, таких як атаки на авіабазу Саки. І не має значення, чи стояла за цим українська ракета, чи атака була здійснена спецназом чи партизанським рухом. У будь-якому разі це дестабілізація значної частини Криму, бойові дії з лінії фронту були перенесені навіть у глибокий тил.

Росіяни, які живуть там чи їздили туди у відпустку, дуже близько стикаються з війною, втрачають почуття безпеки, недосяжності та бачать, що відбувається насправді.

Чи вважаєте Ви, що подібні атаки українців можуть спровокувати Росію застосування тактичної ядерної зброї? Чи росіяни зробили б це лише в тому випадку, якби внаслідок нападу загинули мирні жителі?

Локальні атаки на військову інфраструктуру або об'єкти інфраструктури, такі як мости і т. д., це безумовно не є приводом для використання даного виду тактичної [ядерної] зброї. Причина може бути, наприклад, у тому, що українці проведуть великий наступ, який буде успішним, і українські війська відносно швидко пройдуть до Криму чи Херсонщини, а росіяни не зможуть зупинити їх звичайною зброєю.

Але такий успішний наступ справді сильно змінив характер війни. Як я вже згадував, українці зараз спроможні сповільнити просування росіян, завдавши їм людських і матеріальних втрат, але вони не в змозі створити таку силу – головним чином у технологічному та матеріальному плані – щоб витіснити росіян із окупованих територій.

Застосування тактичної ядерної зброї не дало б жодної користі Росії. Ядерна зброя знищує все, не тільки людей та технології, вона робить непридатною для використання протягом багатьох років довкілля. Через погодні умови радіоактивні опади поширюються безконтрольно і можуть вразити не тільки того, хто обороняється, а й того, хто нападає, а також сусідні держави. Я все ж таки думаю, що такої ситуації не виникне, це малоймовірно. Але, як кажуть, зневірені люди роблять відчайдушні вчинки. Статися може все що завгодно, і треба розраховувати на цей кризовий варіант і не дивуватися.

Як НАТО та весь світ відреагували б на застосування тактичної ядерної зброї? Чи може конфлікт раптово загостритись?

Якби Росія застосувала цю зброю в Криму чи на сході України, Північноатлантичний альянс не мав би причин втручатися. Йому довелося б втручатися тільки тоді, коли держави [що входять до блоку] зазнали б нападу.

Але хіба такий крок не привів би світ у такий жах, що навіть нації закликали б до "припинення" війни?

Росія втратить довіру Індії, Китаю та інших країн, які ще не відмовилися від її підтримки. Якби вони побачили, що Росія безпринципна і здатна використовувати таку зброю практично проти будь-кого, то подальша підтримка виявилася б неможливою. Звісно, ​​застосування тактичної ядерної зброї змінило б геополітичну обстановку.

Куди Росія могла б спрямувати таку тактичну ядерну зброю? Адже вона не збирається знищувати території, які їй цікаві.

Ми не знаємо. Тактична ядерна зброя має відносно невелику потужність, отже, вона також має обмежений радіус дії. Це така сильно "покращена" термобарична зброя. Уражену територію можна пройти через певний час у захисному спорядженні, сучасна військова техніка розрахована на те, щоб мати можливість діяти в умовах ядерного удару. Якби ця зброя була застосована проти такого міста, як Київ чи Харків, вона мала б той самий ефект, що й зброя, яку американці застосували проти Хіросіми та Нагасакі. Її застосування мало зламати волю японців продовжувати вести війну на території Японії і цим запобігти втратам серед американських солдатів, які очікувалися у конфлікті. Виникає питання про те, чи це призведе до капітуляції у випадку України, і виникає питання, якою тоді буде позиція Росії. Друга світова війна та війна в Україні непорівнянні. І щоб заспокоїти громадськість, слід ще раз додати, що Росія не розраховує на цей наступальний варіант застосування ядерних сил у своїй доктрині.

В останніх новинах повідомляється, що росіяни наступають на Миколаїв. Яка мета росіян зараз?

Їм потрібне таке завоювання території для того, щоб оголосити це стратегічним успіхом своєї "спецоперації" в Україні. Те, що вони мають сьогодні, не є стратегічним успіхом, тому що спроба усунення прозахідного уряду Володомира Зеленського та встановлення проросійського маріонеткового режиму не мали успіху. Єдине, чого поки що досягла Росія, - це, по суті, повна окупація Луганської області. Наразі вони хочуть Донецьку область, але просуваються в ній досить повільно. Що їм також вдається робити, то це зберегати райони на півдні, тобто сухопутний коридор між Кримом, сепаратистськими республіками «ДНР», «ЛНР» та Росією. Але це не ціль. Вони не можуть провести референдум про приєднання до Росії у Херсонській, Запорізькій чи Донецькій областях, бо вони ще не захопили їх усі.

Володимир Путін не може зупинити війну в Україні, бо він не зміг би осмислено представити росіянам те, чого досяг. І Україна не може припинити війну, бо хоче повернути цю територію. Звичайно, питання в тому, чи це будуть ті території, які були до лютого 2022 року або до 2014 року.

Британський генерал вважає, що українці могли б просунутися на Херсон. Але чи не приведе це до ескалації конфлікту, коли росіяни відчують, що втратять коридор у Крим?

Для того, щоб перейти в наступ, про який українці оголошують уже більше місяця, але поки нічого особливого не відбувається, їм потрібно нагромадити велику кількість матеріальних засобів, техніки та військ. В українців немає проблем із солдатами, але у них є проблема з матеріальними засобами та спорядженням, яких у них не так багато, як у росіян. Навіть якщо росіяни виведуть застарілі танки, в них все одно їх більше, ніж у українців.

Відколи українці оголосили наступ, росіяни перекинули до Херсона кілька десятків тисяч військовослужбовців. Таким чином Україна втратила момент стратегічної несподіванки. Для того, щоб наступ був успішним, у ньому має брати участь велика кількість танків, артилерії, протитанкових засобів, літаків, вертольотів. І я думаю, що Україна, незважаючи на значну допомогу з боку країн, що підтримують, поки що всього цього не має.

Як ви вважаєте, що відбувається на Запорізькій атомній електростанції?

Це є важливим елементом критичної інфраструктури держави. Це також значна частина інформаційної війни. Росіяни стверджуватимуть, що електростанцію обстрілюють українці, що саме вони можуть спричинити ядерну катастрофу, українці стверджуватимуть, що росіяни розміщують боєприпаси на електростанції тощо, що, до речі, може бути правдою, бо це дає росіянам впевненість, що українці у них не стрілятимуть. Вчинивши так, вони зробили б те, чим Amnesty International дорікає Україні у своїй доповіді за розміщення своїх військ на цивільних об'єктах.

Тепер, коли Росія окупувала електростанцію, я вважаю найдостовірнішими повідомлення про те, що Росія хоче використати електростанцію, відключити її від української енергосистеми та підключити до російської. Це ослабить Україну економічно.

Як ви ставитеся до доповіді Amnesty International? Чи правда, на вашу думку, що українці навмисно розміщують солдатів на цивільних об'єктах? Критики кажуть, що доповідь Amnesty International була лише прикриттям для Кремля…

Дуже важко відповісти "правильно та коротко". Легко повідомляти про порушення прав людини, корупцію чи зловживання владою у мирний час або описувати злочини під час війни. Війні потрібен інший погляд. У будь-якому конфлікті жодна зі сторін, чи то нападаюча, чи та, що обороняється, не в змозі повною мірою забезпечити безпеку мирного населення. Вона не може забезпечити, щоб бойові дії велися тільки там, де немає цивільного населення.

Коли Amnesty International написала, що солдати мають залишатися в казармах чи за межами міста, це значно спростило те, як виглядає ситуація у звичайному конфлікті у забудованій агломерації. Тому що зараз, у 21 столітті, якщо йде війна, вона ведеться всюди. Б'ються в містах, б'ються на полях, б'ються на електростанціях, на фронті та в глибокому тилу. Війни ведуться там, де на когось нападають, де щось чи когось треба захищати. І, крім того, у цьому конфлікті присутня значна доза асиметрії - нападник у кілька разів більший і сильніший за того, хто обороняється, і тому, щоб вижити, той, хто захищається, повинен шукати і використовувати навіть нетрадиційні тактики.

Особисто я дуже ціную „Міжнародну амністію” за її роботу. Але в цьому випадку винні терміни та незбалансованість звіту. Будь-яка організація, що публікує подібний звіт, а також будь-який журналіст чи користувач соціальної мережі повинні бути обізнані про те, як їх інформація може бути використана не за призначенням або використана в інформаційній сфері воюючими сторонами. Зрозуміло, що тут амністія явно зіграла на руку росіянам.

novinky.cz