В Україні запровадили податок на OLX: що це означає для користувачів

В останні місяці в українському інформаційному просторі активно обговорюється так званий податок на OLX. Сама назва звучить голосно і створює враження появи нового обов'язкового платежу для користувачів онлайн-майданчиків. Однак насправді йдеться не про запровадження окремого податку, а про посилення податкового контролю  за доходами, які громадяни отримують через цифрові платформи для продажу товарів та послуг.

Звідки з'явився термін «податок на OLX»

Під «податком на OLX» зазвичай мають на увазі зміни в регулюванні електронної торгівлі та механізми передачі інформації про доходи користувачів податковим органам. Такі ініціативи пов'язані із загальносвітовою тенденцією підвищення прозорості цифрової економіки. Держави прагнуть забезпечити оподаткування доходів, які раніше могли залишатися поза увагою контролюючих органів.

Нові правила спрямовані насамперед підвищення ефективності контролю та адміністрування вже існуючих податкових зобов'язань.

Поріг 2 000 євро: що важливо знати

Одним з найбільш обговорюваних положень нових правил став поріг 2 000 євро річного доходу, отриманого через цифрові платформи. Крім того, у законодавстві фігурує ще один критерій – кількість операцій. Якщо користувач здійснює менше 30 продаж протягом року і отримує менше 2 000 євро доходу, такі операції розглядаються як епізодичні і не підпадають під посилений режим контролю.

Саме тому заяви про те, що податок будуть стягувати  з кожного продажу на OLX, не відповідають суті ухвалених змін. Зазначені порогові значення запроваджено у тому, щоб відокремити простих громадян, які іноді продають особисті речі, від осіб, що фактично займаються систематичною комерційною діяльністю.

Які операції можуть зацікавити податкові органи

Ключове питання полягає у розмежуванні разових продажів особистих речей та підприємницької діяльності.

Якщо громадянин продає власні речі — одяг, побутову техніку, меблі чи інші предмети особистого користування, такі операції зазвичай не розглядаються як бізнес. Інша ситуація виникає, коли продажі мають регулярний характер, здійснюються з метою отримання прибутку, а товари купуються спеціально для подальшого перепродажу.

Ознаками комерційної діяльності можуть бути:

• систематичність продажів;
• значна кількість оголошень;
• регулярне отримання платежів від покупців;
• закупівля товарів для подальшої реалізації;
• перевищення встановлених порогів за кількістю операцій чи обсягом доходу.

У таких випадках податкові органи можуть кваліфікувати таку діяльність як підприємницьку та вимагати сплати передбачених законодавством податків.

Що змінюється для користувачів онлайн-майданчиків

Основна зміна полягає в тому, що цифрові платформи та платіжні послуги стають прозорішими для податківців Інформація про доходи користувачів може використовуватись для податкового контролю та аналізу характеру діяльності продавців.

Для більшості громадян, які періодично продають непотрібні речі через OLX та інші майданчики, істотних змін не станеться. Основна увага буде спрямована на тих користувачів, які фактично ведуть бізнес без реєстрації та сплати податків.

Водночас зростає значення документального підтвердження походження товарів та характеру операцій. У спірних ситуаціях продавцю може доведеться  пояснити, чому отримані кошти є доходом від підприємницької діяльності.

Можливі наслідки для ринку

Посилення контролю може призвести до кількох ефектів. З одного боку, сумлінні підприємці отримують рівні конкурентні умови, оскільки знижується перевага тих, хто веде бізнес неофіційно. З іншого боку, частина активних продавців може мати справу з необхідністю легалізувати свою діяльність і виконувати податкові вимоги.

Експерти також зазначають, що підвищення прозорості онлайн-торгівлі відповідає європейським підходам до регулювання цифрових платформ та є частиною процесу гармонізації українського законодавства із нормами ЄС.

Так званий податок на OLX не є новим самостійним податком. Йдеться про розвиток механізмів контролю за доходами, отриманими через цифрові платформи, та застосування вже існуючих норм податкового законодавства до електронної комерції. При цьому закон передбачає порогові критерії — до 30 операцій та до 2 000 євро доходу на рік, що дозволяє не торкатися більшості громадян, які продають особисті речі час від часу. Основна мета нововведень — вивести із тіні систематичну торговельну діяльність, а не обкласти податком кожен продаж на інтернет-майданчиках.