Фальшиві євро, наркотики, кол-центри та генерали СБУ: всі подробиці гучного скандалу в Україні

Співробітники Національного антикорупційного бюро України ( НАБУ ) провели резонансне затримання генерала Служби безпеки України Сергія Дуки. Одночасно з цим відомство оприлюднило масштабні масиви доказів у рамках розслідування під кодовою назвою «Карфаген». Ця справа стосується системного «кришування» шахрайських кол-центрів та іншої організованої злочинності вищими чинами українських правоохоронних органів.

Про подробиці резонансної справи йдеться у матеріалі Бі-Бі-Сі 

За даними Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП), наглядове відомство готує клопотання до суду про обрання запобіжного заходу для Дуки. Сергій Дука раніше обіймав посаду першого заступника начальника Департаменту захисту національної державності (ДЗНГ) СБУ. В експертних та медійних колах його називали одним із ключових архітекторів так званої «атаки на НАБУ», яка проходила влітку минулого року.

Оприлюднені НАБУ матеріали вказують на те, що в Україні протягом кількох років функціонувала розгалужена злочинна організація. Синдикат контролював не лише мережу шахрайських кол-центрів, а й наркобізнес, а також систематично вдавався до здирництва, викрадень, побиття та тортур. При цьому силові структури, зобов'язані припиняти подібну діяльність, не просто закривали на неї очі, а й отримували від злочинців систематичні хабарі особливо великих розмірів на найвищому рівні.

Згідно з матеріалами слідства, генерал Дука в оперативному прослуховуванні фігурує під позивним «Акім». Він був поінформований про деталі роботи синдикату і сприяв йому у вирішенні проблем, що виникають не тільки по лінії СБУ, але також в Офісі генерального прокурора та Національної поліції .

Нова фаза спецоперації антикорупціонерів розпочалася з публічного скандалу. Представники НАБУ через свої офіційні ресурси заявили, що високопосадовець офіцер спецслужби погрожував вогнепальною зброєю детективам, які прибули для проведення санкціонованого судом обшуку, і відмовився допускати їх до приміщення. Більше того, на місце слідчих дій прибув силовий підрозділ спецназу СБУ.

Реакція керівництва спецслужби була надвечір 4 листопада. Виконувач обов'язків голови СБУ Олександр Поклад повідомив про звільнення двох вищих посадових осіб відомства, які стали фігурантами розслідування НАБУ, не назвавши при цьому їх прізвищ. Від керівництва Національної поліції та Офісу генерального прокурора, чиї співробітники вищої ланки також фігурують у матеріалах справи, жодних офіційних коментарів поки що не надходило.

«Кримінал» з авторитетом у спецслужбах

Центральною ланкою та організаційним вузлом злочинного синдикату, викритого детективами НАБУ та прокурорами САП, був громадянин України з багатим кримінальним минулим. В оприлюднених аудіологах він проходить під псевдонімом "Кримінал". Цей фігурант, який має кілька судимостей, мав масштабні зв'язки серед вищого керівництва правоохоронних органів, багато з яких (як і сам «Кримінал») були вихідцями з Житомирської області.

З матеріалів слідства:

«У поле зору НАБУ та САП „Кримінал“ потрапив ще 2022 року, коли вимагав від імені СБУ один мільйон доларів США за неекстрадицію особи»

Ця інформація підтверджує повідомлення, що публікувалися в ЗМІ, з посиланням на джерела про те, що нове розслідування НАБУ безпосередньо пов'язане з фігурою Андрія Осипова, затриманого детективами в липні 2026 року. У медіапросторі за Осиповим закріпилася саме прізвисько «Кримінал».

Коростишівський слід та зв'язки з керівництвом СБУ

Витоки цієї справи сягають 2022 року, коли співробітники СБУ проводили обшук у громадянина РФ Олександра Кузнєцова, який мав посвідку на проживання в Україні. За даними Центру протидії корупції (ЦПК), Кузнєцов перебував у міжнародному розшуку по лінії РФ за підозрою у спробі контрабанди 400 кг кокаїну.

Прямо під час обшуку один із оперативників спецслужби порекомендував Кузнєцову звернутися до посередника — Едуарда Лозовського, який нібито міг вирішити питання з припиненням кримінального переслідування та заблокувати екстрадицію.

Згідно з матеріалами, зачитаними у судовому засіданні 31 липня, Лозовський спочатку запросив за «послугу» $2 млн. Проте завдяки особистим контактам Андрія Осипова («Кримінала») суму хабара вдалося знизити вдвічі — до $1 млн.

За версією прокурорів САП, в аудіозаписах Лозовський стверджував Кузнєцову, що Осипов погоджував розмір неправомірної вигоди особисто з Василем Малюком, який на той момент обіймав посаду першого заступника голови СБУ. З прослуханих у суді розмов випливає, що з підсумкової суми $1 млн не менше $200 тис. нібито призначалися безпосередньо Малюку.

Журналісти проекту «Слідство.Інфо», які висвітлювали судовий процес над Осиповим, зазначають: на записах «Кримінал» обговорює дружину Малюка Юлію та згадує їхнє спільне минуле на Житомирщині, називаючи його «коростишівським хуліганом, який досяг високого рівня».

Прокуратура ідентифікувала один із аудіофайлів як пряму розмову між Осиповим і Малюком, датовану 20 липня 2022 року — через дві доби після призначення Малюка в. о. голови СБУ. У цій розмові співрозмовник Осипова скаржився на колосальну завантаженість, постійні засідання РНБО та селекторні наради у президента.

Наприкінці липня цього року невідомі попередили Андрія Осипова про активізацію слідчих органів щодо нього та рекомендували терміново залишити Україну. Проте 30 липня його було затримано, а наступного дня поміщено під варту без права внесення застави. Ключовий фігурант первинного епізоду Олександр Кузнєцов помер у 2024 році.

Схема «кришування» кол-центрів та поліція

Одним із фундаментальних джерел доходу злочинної організації виступав тотальний контроль над мережею шахрайських кол-центрів. За даними НАБУ, синдикована група контролювала 52 кол-центри, в яких сумарно працювало не менше 2700 осіб.

За безперешкодну діяльність фіктивних офісів організатори виплачували регулярні хабарі — $7 000 на місяць із кожного колл-центру. Ці кошти у вигляді криптовалютних переказів розподілялися між представниками СБУ, Офісу Генерального прокурора та Національної поліції.

«Прайс», якого слідство ідентифікує як одного з керівників Департаменту стратегічних розслідувань (ДСР), вирішував оперативні проблеми, що виникли. Наприклад, коли до одного з підконтрольних кол-центрів помилково зайшли з обшуком сторонні правоохоронці, «Прайс» організував повернення вилученої техніки та поновлення роботи структури.

Після того, як робота шахрайських кол-центрів, зіткнулася з труднощами, Сергій Дука («Акім») радить «Криміналу» тимчасово змінити тактику: "міняти адреси, йти на квартири та партизанити".

Наркокартель «Хімпром» та погрози журналістам

Другим потужним блоком розслідування став нарконоправління, де ключовою фігурою виступає громадянин РФ під псевдонімом «Мексиканець». НАБУ назвало його засновником та керівником транснаціонального наркокартелю «Хімпром». Втікши з Росії після оголошення у розшук у 2016 році, він влаштувався в Україні, де був оголошений у розшук у 2019-му.

Мексиканець був бенефіціаром мережі магазинів бренд-лінійки U420, що продавала продукцію з вмістом каннабіноїдів.

Продаж U420 будувався на реалізації розчинів, що містять психоактивні речовини. Щоб формально не потрапляти під заборонні списки наркотиків, речовини поєднувалися за хімічними формулами, не внесеними до реєстрів. Головна вразливість схеми полягала у тому, що з внесенні формули до списку заборонених вся партія товару підлягала знищенню.

Щоб унеможливити ризик зміни реєстрів, «Мексиканець» через «Кримінала» намагався вийти на підкуп керівництва Міністерства внутрішніх справ, яке відповідає за внесення речовин до списків заборонених.

У матеріалах прослуховування зафіксовано, що «Мексиканець» висловлював готовність передати міністру внутрішніх справ «К.» (імовірно, йдеться про колишнього главу МВС, нині секретаря РНБО Ігоря Клименка ) суму в $500 тисяч. Згодом «Кримінал» повернувся з пропозицією у відповідь від невстановлених осіб, пов'язаних з відомством:

«Вони кажуть, давайте ми зайдемо у партнерські... конкурентів задушимо, давайте на кшталт з вами зайдемо з половини»

План систематичного підкупу зірвався, в тому числі через розслідування журналістів проекту Bihus.Info (керівник Денис Бігус). На записах НАБУ «Мексиканець» та «Кримінал» обговорювали варіанти нейтралізації розслідування — від прямого підкупу Бігуса до фізичного насильства.

З прослуховування «Мексиканця»:

«Давай я його [сильно поб'ю], тому що якщо цей щур сьогодні про нас щось не зніме, значить, зніме через півроку, а так [обличчя] кислотою облити, він уже буде [зовсім] непрезентабельний. Нехай іде зі своїм страшним [обличчям] своїм дітям ролики знімає... Поговори зі службою. У них фантазія, як підводи будувати, краще працює»

Незважаючи на ці плани, навесні цього року серія обшуків фактично повністю ліквідувала мережу U420.

Фальшивомонетництво, доступ до камер та силові акції в Європі

Крім колл-центрів та наркотиків, синдикат займався виготовленням фальшивої валюти. Члени групи обладнали підпільний цех із високотехнологічним поліграфічним обладнанням та голографічними матрицями, де було налагоджено масовий друк підроблених купюр євро.

Крім того, слідство встановило причетність учасників групи до:

• Замовних тортур та викрадень людей;
• Вимагання мільйонних сум у валюті у підвальних приміщеннях;
• Виконання силових замовлень за межами України.

Правоохоронці забезпечували злочинцям повне інформаційне та оперативне прикриття. Синдикат отримував прямий доступ до закритих баз даних правоохоронних органів, міських систем відеоспостереження та матеріалів кримінальних проваджень.

Одним із ключових елементів прикриття виступав фігурант на прізвисько «Консультант» — заступник начальника відділу карного розшуку ГУНП у Київській області. Він інформував членів банди про відсутність планів «Перехоплення» та координував безпечний відхід виконавців після здійснення силових акцій.

У відеоматеріалах НАБУ також продемонстровано кадри побиття людини групами осіб у масках, які, як стверджується, знято в одному з офісних приміщень у столиці Австрії — Відні.

Проблема юрисдикції НАБУ та політичний підтекст

У фінальній частині оприлюдненого відео керівник підрозділу детективів НАБУ Олександр Абакумов визнав: більшість виявлених епізодів (тортури, наркоторгівля, фальшивомонетництво) юридично не належать до процесуальної підслідності НАБУ. Розслідуванням таких злочинів мають займатись Нацполіція, ГБР чи СБУ.

Ця обставина створює серйозні юридичні ризики подальшого руху кримінальних справ у судах. З іншого боку, дії НАБУ розцінюються спостерігачами як пряма політична заява. В умовах, коли в системних корупційних схемах були замішані одночасно СБУ, Офіс Генпрокурора та Нацполіція, очікувати від них об'єктивного розслідування щодо себе було нереалістично.

Показником масштабу проблеми є перший етап оперативної розробки "Карфаген": розслідування схем в Офісі Генерального прокурора вже призвело до втечі з країни колишнього Генерального прокурора Руслана Кравченка. Це остаточно продемонструвало параліч традиційної системи правопорядку.

Незважаючи на колосальний резонанс та факти глибокого зрощування криміналітету з вищим керівництвом силової вертикалі, офіційної реакції з боку президента України на момент публікації матеріалів не було.