Умови виконані: Україна ухвалила ще чотири закони для вступу до ЄС

Український парламент 8 грудня проголосував за низку важливих законодавчих ініціатив, на яких наполягала Єврокомісія. Серед них:

• законопроект №10203-1 щодо  розширення штату Національного антикорупційного бюро  (НАБУ);
• законопроект №10262, який дозволяє Національному агентству із запобігання корупції (НАЗК)  перевіряти майно чиновників, придбане до призначення на посаду ;
• законопроект №10060 про  посилення самостійності САП  як органу, який підпорядковується Офісу Генпрокурора;
• законопроект №10288-1  щодо захисту прав національних меншин  в окремих сферах з урахуванням рекомендацій Ради Європи.

Усі зазначені закони вже підписано президентом Володимиром Зеленським.

Ухвалення законів відбулося напередодні саміту ЄС 14 грудня, де має вирішитись питання про початок переговорів про членство України.

"Україна швидко рухається в ЄС. Розраховуємо, що вже наступного тижня Європейська рада ухвалить фінальне рішення щодо початку офіційних переговорів про членство України в Європейському Союзі" , - зазначив прем'єр Денис Шмігаль за підсумками голосування у Раді.

Збільшення штату НАБУ

Відповідно до законопроекту про посилення інституційної спроможності НАБУ, чисельність працівників Національного антикорупційного бюро України має збільшитись з  700 до 1000 осіб  за 3 роки – щорічно по 100 детективів.

• з 1 січня 2024 року – на 100 осіб, з них 10 осіб – державні службовці;
• з 1 січня 2025 року – на 100 осіб, з них 20 осіб – державні службовці;
• з 1 січня 2026 року – на 100 осіб, з них 20 осіб – державні службовці.

Також передбачається збільшення кількості осіб зі складу начальників із 500 до 750 осіб.

Реалізація нововведень "підсилить кадровий потенціал Національного антикорупційного бюро України, що, у свою чергу, забезпечить підвищення ефективності та результативності у розкритті та запобіганні корупційним злочинам", йдеться в пояснювальній записці до закону.

Розширення повноважень НАЗК

Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) отримає право на  перевірку майна, придбаного чиновниками ще до початку публічної служби.

Це передбачає ухвалений законопроект №10262 "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції".

У документі були враховані рекомендації звіту Єврокомісії від 8 листопада 2023 року про прогрес України у виконанні реформ.

Зокрема, ЄК наголошувала на необхідності скоригувати окремі положення антикорупційного закону – "скасувати обмеження повноважень НАЗК щодо продовження перевірки активів, які вже пройшли процес перевірки, та щодо перевірки майна, придбаного декларантами до призначення на посаду державної служби, без шкоди для правил, що застосовуються до національної безпеки під час воєнного стану".

Посилення самостійності САП

Реорганізація Спеціальної антикорупційної прокуратури є однією з вимог Європейської комісії та Міжнародного валютного фонду. Як раніше зазначив голова Кабміну Денис Шмігаль, це "один із структурних маяків програми співпраці з МВФ" та частина державного курсу на системну боротьбу з корупцією.

Ухвалений законопроект №10060:

• виділяє САП у незалежний орган прокуратури – САП набуває статусу юридичної особи публічного права:
• визначає повноваження керівника САП із статусом заступника генерального прокурора;
• удосконалює процедуру конкурсного відбору прокурорів, керівництва;
• впроваджує нові механізми дисциплінарного контролю та зовнішнього аудиту САП (проводять кожні 2 роки).

У пояснювальній записці йдеться, що реалізація положень закону посилить статус керівника САП та його самостійність у прийнятті рішень, що  дозволить мінімізувати вплив, зокрема, Генерального прокурора на процес прийняття рішень керівником САП . Крім того, сприятиме наповненню структури САП професійними кадрами, забезпечить можливість створення окремої дисциплінарної комісії САП.

Захист прав нацменшин

Закон про захист прав нацменшин входить до переліку ключових вимог Євросоюзу до України. Причому серед країн-членів ЄС саме  Угорщина найактивніше виступала за необхідність запровадження такого закону . У Будапешті неодноразово намагалися критикувати Київ нібито за "утиск" прав угорської нацменшини на Закарпатті.

Закон 10288-1 враховує експертну оцінку Ради Європи та її органів щодо прав національних меншин в окремих сферах:

Освітній процес

Установи вищої освіти приватної форми власності  мають право на вільний вибір мови навчання , яка є офіційною мовою ЄС. Водночас особам, які навчаються у таких закладах, необхідно забезпечити вивчення державної мови як окремої навчальної дисципліни.

У класах з мовними мовами державних меншин  гарантується право використання мови відповідної нацменшини  в освітньому процесі поряд з державною мовою.

Особи, що належать до нацменшин України, мови яких є офіційними мовами ЄС, та почали отримувати загальну середню освіту до 1 вересня 2018 року мовою відповідної нацменшини, до завершення здобуття повної загальної середньої освіти  мають право продовжувати отримувати таку освіту  згідно з правилами, що існували до набуття чинності новою. закону.

Те саме правило стосується навчання в установах базової середньої, профільної та середньої освіти.

Видавництво

Допускається поширення  матеріалів передвиборної агітації , виконаних мовами відповідних корінних народів, національних меншин України, дубльованих державною мовою.

Вимога про обов'язок видавати державною мовою не менше 50% назв книжкових видань на рік  не поширюється на видавничу продукцію, видану кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів або нацменшин України  коштом державного та/або місцевих бюджетів.

Медіа

Для телемовників, які окрім мовлення державною мовою ведуть мовлення виключно мовами нацменшин України, – програми державною мовою повинні становити не менше 30% від загальної тривалості програм (або їх частин).

Без загрози русифікації

Окремо варто зазначити, що положення про мову в законі про захист прав нацменшин  не стосуються російської мови країни, яка була визнана ВР державою-агресором.

У документі зазначено, що "обмеження щодо мов нацменшин, які є державною (офіційною) мовою держави, яка була визнана Верховною радою України державою-агресором або державою-окупантом, переносяться із заключних та перехідних положень законів України до тіла документів, у зв'язку з чим  не матимуть тимчасових рамок ”.