Українські морпіхи форсували Дніпро та закріпилися на лівому березі. Що далі?

Один із небагатьох напрямків на полі бою, де українські війська продовжують наступ, а не стоять в обороні — це Херсонщина. Тут на лівому березі Дніпра морській піхоті ЗСУ вдалося захопити та утримати невеликі плацдарми. Але що буде далі?

Наявність відразу кількох тактичних плацдармів українців на окупованому росіянами березі Херсонської області — це факт, що вже відбувся. При тому, що керівництво ВСУ жодного разу не підтверджувало та не спростовувало його.

Проте політична влада вже публічно повідомила про «добрі кроки на Херсонщині». Про це 8 листопада сказав президент Володимир Зеленський, а 14 листопада голова його офісу Андрій Єрмак заявив, що «українські сили закріпилися на лівому березі Дніпра».

Російська влада не надто акцентує увагу на цій ділянці фронту. Представники міноборони РФ, щоправда, майже щодня рапортують про «запобігання» спроб українських військових форсувати Дніпро.

Наприкінці жовтня російські ЗМІ повідомили про зміну командувача російського угрупування на цьому напрямі. Її очолив керівник повітрянодесантних військ Михайло Теплинський.

Основне завдання, яке, очевидно, перед ним стоїть — ліквідувати українські плацдарми на Херсонщині та убезпечити для Кремля цей напрямок.

Що це за плацдарми?

Аналітики вказують, що розширення українського плацдарму біля Кринок дозволить перерізати важливу для російських військ рокадну дорогу з Олешок до Нової Каховки.

Перші спроби форсувати Дніпро на малорозмірних човнах українські війська почали робити майже рік тому.

Наприкінці листопада — на початку грудня 2022 року, коли армія РФ залишила правобережжя, українці розпочали спроби встановити контроль над заболоченими островами посередині Дніпра.

Активні дії на цьому напрямі продовжились навесні цього року. Щоправда, їх суттєво загальмував вибух на греблі Каховської ГЕС 6 червня та розлив Дніпра на Херсонщині.

Проте ЗСУ вдалося форсувати річку та закріпитися на невеликій ділянці на лівому березі біля опор зруйнованого Антонівського мосту.

У серпні з'явилися повідомлення про ще один плацдарм — за 20 км на схід біля села Козачі Лагері. А в жовтні російські «військові блогери» почали говорити ще про два плацдарми — біля селища Кринки (за 7 км на схід від Козачих Лагерів) та біля Піщанівки (за 3 км на схід від Олешок).

Джерела Української служби Бі-бі-сі серед військових ЗСУ, які воюють на цьому напрямі, підтверджують контроль над деякими із цих плацдармів станом на 14 листопада. Забезпечення бійців боєкомплектом та ротація військових відбуваються за допомогою малорозмірних човнів, на яких перетинають Дніпро, а також його притоки – Конку та Кринку.

Генерал ЗСУ Дмитро Марченко, який відповідав за оборону Миколаєва, а зараз продовжує працювати на південному напрямку із загоном операторів БПЛА, говорить про «важку ситуацію» тут.

«Ми перекинули певні сили на той берег. Наразі вони хочуть закріпитися для планування подальших наступальних дій, — зазначив він в інтерв'ю. — Але ситуація дуже складна, дуже тяжка, бо є перепона — це річка. І перекидання [сил та засобів] відбувається під обстрілами та під [вогневим] контролем російської сторони».

Найголовніше зараз для ЗСУ — це перекинути на плацдарми важку бронетехніку та, по можливості, розширити їх, говорить в інтерв'ю Бі-бі-сі експерт Центру оборонних стратегій, екс-заступник начштабу Військово-морських сил ЗСУ Андрій Риженко.

За його словами, українська морська піхота навчена та готова до таких дій, але не має достатньої кількості десантних катерів.

Також немає підтримки з повітря.

Незважаючи на це, українські війська мають шанси на успіх, вважає аналітик з огляду на відсутність у РФ достатньої кількості резервів на Херсонському напрямку та потужних оборонних укріплень на узбережжі Дніпра.

«Головне, я думаю, що Україна не має дуже багато часу на це, — вважає Риженко. — Є кілька тижнів, щоб використати їхню неготовність на цьому напрямку — щоб не повторилося те, що сталося в Запорізькій області, коли росіяни збудували „лінію Суровікіна“, наставили мін та бетонних загороджень».

Навіщо ці плацдарми?

За ідеального розвитку подій українцям вдасться не лише утримати тактичні плацдарми, а й об'єднати їх в оперативний, з якого вони змогли б рухатися далі вглиб окупованої території.

До головної мети – кримського перешийка – близько 100 км.

Проте найближча мета — це перерізати трасу Олешки — Нова Каховка (дорога Т2206), до якої приблизно 5-7 км, пояснює військовий оглядач групи «Інформаційний опір» Костянтин Машовець.

«Головний сенс — перерізати дорогу, що йде на Нову Каховку. Не ту, яка прибережна і йде через Козачі Лагері, Кринку, Корсунку тощо. Там є ще одна дорога, яка важливіша, бо вона рокадна (тобто паралельна лінії фронту — Бі-бі-сі), що важливо для маневру фронтом».

В інтерв'ю 5-му каналу експерт вказує на те, що Росія не зможе оперативно відправляти резерви на гарячі ділянки фронту, якщо не контролюватиме основні траси на Херсонщині.

"Противник не втримає лівий берег, якщо позбавити його здатності маневрувати", - резюмує він.

Більше того, окремі представники російської влади вже почали говорити про те, що ЗСУ вдалося перерізати трасу з Олешок до Нової Каховки. Зокрема про це сказав в ефірі російського телебачення представник окупаційної влади Запоріжжя Володимир Рогов.

«Проблема в чому — у нас перебита логістика між Кінбурнською косою та Олешками, а також між Олешками та Новою Каховкою. Тобто треба об'їжджати і досить великий гак робити, щоб доставити боєприпаси та особовий склад», - зазначив він.

Для форсування Дніпра морпіхи ЗСУ використовують невеликі швидкісні човни. Проте десантних катерів для переправлення бронетехніки Україна не має

Український експерт Андрій Риженко не виключає, що найближчим часом росіяни справді відведуть свої війська з Кінбурнської коси та прибережної зони Херсонщини глибше до містечка Раденськ (12 км на південь від Олешок).

Саме з цим, на його думку, може бути пов'язана «помилкова» публікація 13 листопада заяви Міноборони РФ про «перегрупування військ на схід від Дніпра».

Щодо Кінбурнської коси, то для України вкрай важливо деокупувати цю піщану ділянку суші, яка фактично є «ворітами» до портів Миколаєва та Херсона.

Якщо справді вдасться вигнати російські війська з коси, то це не тільки розблокує морські шляхи до цих портів, а й убезпечить розташоване через протоку місто Очаків від російських артобстрілів.

Однак основне завдання, нагадує Риженко, - це перерізати російські логістичні маршрути з анексованого Криму.

«У нас зараз досить вдалий момент, щоб цим шляхом наблизитись до Криму та перерізати постачання. Це буде дуже важливо щодо стійкості російського угруповання в Криму».

Щоправда, часу для цього плану замало, оскільки з наближенням холодів та погіршенням погодних умов утримувати плацдарми у прибережній зоні Дніпра з кожним днем ​​буде дедалі важче.

Що далі?

Аналітики з американського Інституту вивчення війни (ISW) зазначають, що українці продовжують утримувати плацдарм у Кринках і навіть змогли перекинути через Дніпро бронетехніку.

Однак останніми днями російські формування посилюють тиск на цьому напрямі. Зокрема, вони витіснили загони ЗСУ з лісопосадки на півдні Кринок, а також використали авіацію та важкі вогнеметні системи «Сонцепек» для удару по населеному пункту.

Російський провоєнний телеграм-канал "Рибар" стверджує, що 12-13 листопада українські війська провели ротацію передових підрозділів, які діють на плацдармі. Дії ЗСУ прикривала ствольна та реактивна артилерія на правому березі Херсонщини, а також мінометні батареї на островах посеред Дніпра.

Український аналітик Костянтин Машовець звертає увагу на те, що РФ не вводить в бій резервні сили, а намагається блокувати плацдарм ЗСУ силами тактичних груп, що діють на першій позиції головного рубежу оборони. Вони атакують із боку сусідніх селищ Корсунка та Козачі Табори.

Прогнозів про перспективи розширення українського плацдарму експерти вважають за краще не робити.

Офіцер ЗСУ, який працює на цьому напрямі, зауважив у розмові з Українською службою Бі-бі-сі, що можливості забезпечити стабільну логістику та переправлення бойової техніки через Дніпро порки що немає.

До того ж, за його словами, вся ця операція матиме шанс на успіх лише у комплексі із наступальними діями на інших ділянках фронту.

У такому разі це сковуватиме можливості Росії маневрувати. Інакше шанси на прорив у Крим він оцінює скептично.

www.bbc.com