Порноскандал у поліції: за що затримано поліцейських полковників у трьох областях

Гучні корупційні скандали у правоохоронній системі України рідко дивують досвідченого спостерігача, проте події сьогоднішнього ранку вибиваються із загального ряду. Масштабна спільна операція Служби безпеки України та Генеральної прокуратури призвела до одночасних обшуків та затримань високопоставлених поліцейських чинів одразу у трьох областях країни – Івано-Франківській, Тернопільській та Житомирській. Унікальність ситуації полягає не лише в географічному охопленні, а й у безпрецедентному для української юридичної практики рівні підозрюваних, а також у вельми специфічному характері їхнього «тіньового бізнесу».

Як лаконічно зазначило джерело Української служби Бі-бі-сі в СБУ, до сьогодні за статтею 368 Кримінального кодексу України, яка карає за отримання неправомірної вигоди, правоохоронні органи ніколи не затримували чинних керівників та заступників начальників головних управлінь національної поліції. Цей факт виводить поточне розслідування на принципово новий рівень, демонструючи готовність спецслужб до ліквідації системних кримінальних вузлів на вершині відомчої вертикалі.

Від «порноофісів» до міністерського водія

Офіційні звинувачення, озвучені Генеральним прокурором України Русланом Кравченком, малюють картину цинічного та добре організованого конвеєра. Регіональні поліцейські еліти підозрюються у системному «кришуванні» розгалуженої мережі так званих «порноофісів» — обладнаних приміщень, де незаконно створювалася, виготовлялася та поширювалася через інтернет відеопродукція еротичного та порнографічного характеру. На інтернет-платформах з відвертим контентом працювали десятки моделей, безпека та безперебійна робота яких гарантувалися першими особами обласних управлінь.

Роль сполучної ланки у цій масштабній схемі, за даними слідства, виконував водій одного із заступників міністра внутрішніх справ України. Використовуючи свої неформальні зв'язки та статус, цей посередник виступав головним архітектором домовленостей. За регулярну «абонентську плату» керівництво регіональної поліції брало на себе зобов'язання повністю ігнорувати незаконну індустрію: не документувати правопорушення, не припиняти діяльність студій і, що важливо, завчасно попереджати організаторів про будь-які можливі перевірки з боку центрального апарату чи суміжних відомств.

Фінансова сторона питання вражає своєю буденною регулярністю. Розмір щомісячної плати за лояльність становив 20 тисяч доларів США для керівництва кожного регіонального підрозділу, а ще 5 тисяч доларів постійно осідали в кишенях посередника. Щоб убезпечити себе від прослуховування та стеження, учасники змови використовували сувору конспірацію: спілкувалися виключно через зашифровані месенджери, застосовували умовні кодові позначення, а ключові фінансові деталі обговорювали лише за особистих зустрічей у приватному порядку.

Хроніка траншей та конкретні особи

Завдяки кропіткій оперативній розробці слідчим вдалося зафіксувати чітку періодичність передачі брудних грошей. У матеріалах справи фігурує кілька ключових епізодів:

У лютому 2026 року міністерський посередник отримав велику суму у розмірі 45 тисяч доларів, яка була розподілена між ним та керівництвом поліції однієї з областей.

У квітні 2026 року був наступний транш на суму 25 тисяч доларів, з яких 20 тисяч призначалися конкретному заступнику начальника обласного управління.

Паралельно було зафіксовано передачу ще двох траншів по 20 тисяч доларів посадовцю іншої області, причому в одному з випадків гроші передавалися через близького родича поліцейського чиновника, якого використовували «втемну», не посвячуючи в злочинні наміри.

Фінальна точка в оперативній грі була поставлена ​​сьогодні, коли посередника затримали на місці злочину при отриманні чергового траншу в 25 тисяч доларів.

Такі «підношення» благотворно вплинули на добробут фігурантів кримінальної справи. За інформацією Генерального прокурора під час обшуків лише готівки у різній валюті було знайдено на загальну суму понад 22,6 млн грн. Крім того, поліцейські вилучили шість елітних автомобілів, 5 швейцарських годинників, вогнепальну і холодну зброю, мобільні телефони.

Інституційний глухий кут і висновки

Ця криза висвітлила глибокі системні протиріччя в українському законодавстві та правозастосовній практиці. На сьогоднішній день в Україні провадження та розповсюдження порнографії залишається кримінальним злочином, який передбачає жорстке покарання — від символічного штрафу в 1 700 гривень до реального позбавлення волі на строк до семи років. І хоча у 2024 році у Верховній раді було зареєстровано прогресивний законопроект про декриміналізацію цієї сфери, він досі залишається не прийнятим, припадаючи пилом у парламентських комітетах.

Існуюча жорстка заборона у поєднанні з величезними доходами, які генерують сучасні інтернет-платформи, створює ідеальне середовище для масштабної корупції. Замість захисту суспільної моралі кримінальні статті перетворилися на зручний інструмент збагачення та шантажу для деяких правоохоронців. Держава витрачає колосальні ресурси спецслужб на відстеження моделей та проведення обшуків у порностудіях, тоді як верхівка поліції вибудовує на цьому мільйонні тіньові схеми.

Висновок із сьогоднішніх подій очевидний: арешти конкретних генералів і полковників, безумовно, необхідні, але вони є лише боротьбою із симптомами, а не із самою хворобою. Поки сфера еротичного контенту залишається в сірій зоні, що кримінально карається, на зміну одним затриманим начальникам «кришувати» прибуткові офіси прийдуть інші. Закон про декриміналізацію еротичної індустрії, який припадає пилом десь у Верховній раді, виведення її в легальне економічне поле з чітким оподаткуванням, що автоматично позбавить корумпованих чиновників їхнього головного джерела нелегального доходу.