Як виглядав Миколаїв у 1822 році: погляд англійського мандрівника

Миколаївський обласний краєзнавчий музей опублікував п'яту та заключну історію із циклу «Іноземці про Миколаїв». Цього разу увага приділена спогадам англійського мандрівника та лікаря Роберта Лайолла (Robert Lyall), який побував у Миколаєві у 1822 році.

Про це повідомляє Миколаївський обласний краєзнавчий музей.

Лайолл - член Імператорського товариства сільськогосподарських та природничих наук, анатомо-хірургічного товариства та ряду інших наукових організацій Великобританії. У 1825 році в Лондоні вийшла його книга «Подорожі Росією, Кримом, Кавказом і Грузією» (Travels in Russia, Krimea, Caucasus, Georgia), в якій він залишив досить докладний опис Миколаєва початку XIX століття.

«Місто Миколаїв, враховуючи кількість його будівель, розкидане по величезній території. Усі його вулиці дуже широкі та рівні, багато з них засаджені з обох боків деревами, але майже жодна не вимощена. Велика кількість будинків невеликі за розміром й побудовані з каменю. Більшість з них елегантні, але дуже мало можуть претендувати на розкіш», — писав Лайолл.

Він також перераховує ключові об'єкти тогочасного міста: церкву на центральній площі, ратушу з колонадою, будівлю Адміралтейства, доки, порт, картографічне депо, митницю, морські казарми, військово-морський госпіталь, штурманську та артилерійську школи, а також обсерваторію у Спаського. За його словами, деякі будівлі ще будували під час його візиту, але на момент публікації книги були вже завершені.

Особливе враження на мандрівника справив «Кабінет рідкісностей» - перший музей Миколаєва, заснований 1803 адміралом де Траверсе. Лайол детально описує колекції експонатів, що зберігалися в картографічному депо.

Він також зазначає активну морську діяльність у порту:

«У гавані Інгулу стояло кілька суден. У великих доках ми побачили фрегат із шістдесяти чотирма гарматами та ще один із сорока чотирма гарматами, які стояли на стапелях. Ми піднялися на борт елегантної яхти головнокомандуючого, на якій він щорічно здійснює плавання Чорним морем, щоб навчати та тренувати офіцерів і моряків.Кілька канонерських човнів як з вітрилами, так і з численними веслами, пристосованих для плавання по Дунаю на випадок війни з Туреччиною, стояли поруч».