Вкриті лісами та луками планети відбиватимуть менше зоряного світла.
Ключовим елементом цієї методики є вивчення планетарного альбедо – показника, що вказує на здатність планети відбивати зоряне світло. Для Землі цей параметр становить 0,30, тобто наша планета відбиває 30% світла, що на неї падає.
Згідно з дослідженням, планети з рослинним покривом мають відбивати менше світла і бути теплішими порівняно з безрослинними світами, що знаходяться на однаковій відстані від аналогічних зірок.
Вчені оновили модель температури поверхні Землі, включивши до неї два типи рослинності, що динамічно конкурують між собою: луки та ліси. Результати показали, що рослинний покрив дійсно знижує альбедо планети та зігріває клімат, розширюючи зовнішню межу населеної зони.
«Це означає, що зелені світи можуть залишатися придатними для життя на більшій відстані від своїх зірок», – зазначають дослідники.
«Цю роботу слід розглядати як перший крок дослідницької програми, спрямованої на включення основних відомих для Землі клімато-рослинних зворотних зв’язків в оцінці екзопланетної населеності», – підсумовують автори дослідження.
Ця методика може стати важливим інструментом у пошуку потенційно придатних для життя планет за межами Сонячної системи, відкриваючи нові перспективи в галузі астробіології та планетології.
