Атаки на українські електростанції: чи буде енергетичний колапс?

У листопаді енергетична система України переживає, мабуть, найважчий період з початку повномасштабного вторгнення. Після нової серії масованих атак російських ракет та безпілотників по електростанціях, підстанціях та газових об'єктах мільйони українців залишилися без світла та тепла.

Державний оператор «Укренерго» повідомив, що у більшості регіонів країни електроенергія відключається на строк від восьми до шістнадцяти годин на добу, а рівень генерації в деяких областях тимчасово «опустився до нуля».

За оцінками The Guardian, ці удари стали частиною системної кампанії Росії щодо руйнування критичної інфраструктури України, яка триває вже третій рік. Видання нагадує, що у березні 2024 року аналогічна атака вивела з ладу великі гідроелектростанції та залишила без електрики понад мільйон людей.

Сьогодні ситуація знову наблизилася до рівня напруги, який Україна переживала взимку 2023 року.

Масовані обстріли та “нульова генерація”

У ніч з 8 на 9 листопада Росія завдала нового удару: за даними українських військових, по енергетичних об'єктах країни було випущено понад 450 дронів та 36 ракет, з яких значна частина прорвалася крізь систему ППО. Постраждали не менше 25 об'єктів електроенергетики, включаючи розподільчі станції та теплоелектроцентралі у Києві, Харкові та Дніпропетровську.

Державна енергетична компанія «Центренерго» заявила, що атака стала найпотужнішою від початку війни.

«Безпрецедентне число ракет та безпілотників цілеспрямовано били по двом теплоелектростанціям, які лише недавно відновили роботу. Електростанції горять», - йдеться у повідомленні компанії.

Через пошкодження рівень генерації на ключових об'єктах тимчасово досяг "нульової позначки". «ДТЕК» підтвердив, що удари завдали «значних збитків» обладнанню теплоелектростанцій, — це вже четверта атака з початку жовтня.

За даними Міністерства енергетики, нинішній наліт став п'ятим масштабним ударом по енергетичній інфраструктурі за останній місяць. Заступник міністра Микола Колесник закликав громадян до економії:

"Навіть якщо у вас є електрика, будь ласка, обмежте використання потужних приладів".

Міста у темряві: життя між відключеннями

У Києві, Харкові, Полтаві та інших містах вихідні пройшли при світлі свічок та ліхтариків. Мешканці столиці діляться у соцмережах історіями про те, як до відключень звикли так само, як до звуку сирен.

26-річна киянка Анастасія Мельник розповідає, що світло в її будинку було лише чотири години після опівночі:

«Тепер ми кип'ятимо воду на портативній плитці, заряджаємо телефони від пауербанків. Так, обстрілюють сильно. На жаль, це тепер є наша реальність».

Інша мешканка, Уляна Козакевич , каже, що прийшла до магазину за газовим балоном для обігрівача:

«А чого вдома сидіти, раз електрику відключили? Ми вже навчилися жити автономно».

У магазинах та торгових центрах звучать попередження: «Обережно, зали освітлені генераторами». Ці сцени — частина нової української повсякденності, де стійкість та взаємодопомога стали запорукою виживання.

The New York Times зазначає, що постійні відключення світла не тільки створюють побутові труднощі, але й впливають на психологічний стан людей, викликаючи хронічний стрес та відчуття нестабільності.

Атаки на атомну інфраструктуру: загроза Європі

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що російські безпілотники вдарили по двох підстанціях, які живили Хмельницьку та Рівненську АЕС. Ці об'єкти знаходилися за 95–120 км від Луцька та забезпечували резервне живлення систем безпеки атомних станцій.

«Росія навмисно ставить під загрозу ядерну безпеку Європи. Ми закликаємо до термінового скликання Ради керуючих МАГАТЕ», — заявив Сібіга, звертаючись також до Китаю та Індії із закликом натиснути на Москву.

На думку експертів, удари по атомній інфраструктурі можуть мати транскордонні наслідки. The New York Times підкреслює, що навіть короткочасне відключення зовнішнього живлення реакторів створює ризик аварій, порівнянний із ситуацією в Запоріжжі, де лінії електропередач неодноразово ушкоджувалися.

Газ, тепло та економіка: невидимий фронт війни

Крім електрики, серйозно постраждали газові об'єкти та тепломережі. За даними «Нафтогазу», листопадова атака стала дев'ятою масованою за енергетичною інфраструктурою лише з початку жовтня, а видобуток газу знизився на 50%.

Київська школа економіки оцінює збитки від атак у мільярди доларів: зруйновано підстанції, газові компресори, пошкоджено магістральні трубопроводи. За даними журналу «Фокус», з 2022 року зафіксовано понад 30 великих ударів по енергетичних об'єктах, і кожна нова хвиля робить відновлення все складнішим.

Висновок

Листопадові атаки показали: енергетика залишається головним фронтом цієї війни. Удари по підстанціях, теплоелектростанціях та газових об'єктах не лише руйнують інфраструктуру, а й прагнуть зламати мораль країни.

Однак, як пише The Guardian, «боротьба за енергію в Україні — це випробування на міцність нації, її здатність зберегти тепло, світло та віру у майбутнє під постійним вогнем».

Сьогодні Україна переживає, можливо, найскладнішу енергетичну зиму за роки незалежності, але її стійкість та рішучість залишаються не менш потужним ресурсом, ніж електрика, якої так не вистачає.