Урожай зернових у Миколаївській області на 21% менший за минулорічний: по Україні зниження на 11%

Сьогодні о 09:40
0

Держстат повідомив, що у 2025 році врожайність зернових культур в Україні значно знизилася порівняно з 2024 роком. Експерти пояснюють, що обсяги виробництва збіжжя скорочуються насамперед через пізніший початок жнив і погану погоду.

Про це пише ЕП.

Збір урожаю йде повільно. До 22 серпня аграрії зібрали 27,25 млн тонн зерна з 6,7 млн га (60% посівів). Лідером за обсягами є пшениця: з 4,87 млн га зібрано понад 21 млн тонн. Середня врожайність суттєво поступається торішній.

За словами голови аналітичного відділу Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Світлани Литвин, поточна врожайність на 19% менша, ніж минулорічна, і на 13% нижча за середній показник останніх п’яти років.

В. о. першого віцепрезидента Національної академії аграрних наук (НААН) Ігор Гринік також відзначає значне падіння врожайності. За його оцінками, у 2025 році озимої пшениці зберуть на 7,8% менше, ячменю – на 7,1% менше, ніж у 2024-му. Середня врожайність озимої пшениці впала з 4,3-4,5 тонни з га у 2024 році до 3,1 тонни з га у 2025-му, озимого ячменю – з близько 4 тонн з га до 3,3 тонни з га.

Науковець наголошує на глибоких регіональних розбіжностях: в основних зернових областях півдня та сходу (Херсонська, Миколаївська, Одеська, Дніпропетровська, Запорізька, Харківська) середня врожайність озимих зернових культур становить 1,25-2,9 тонни з га, тоді як у центральних та західних – 5-6 тонн з га.

Основна інтрига пов’язана з пізніми культурами, передусім кукурудзою. Її лише починають збирати і саме від неї залежить, чи зменшиться врожай у 2025 році.

Попри тривалу спеку, ситуація обнадійлива. Більшість посівів сконцентрована в північних та центральних регіонах (Сумщина, Полтавщина, Чернігівщина, Київщина), де влітку випало достатньо опадів. Тому навіть з урахуванням втрат посівів на півдні в масштабах країни кукурудзяний урожай очікується непоганим.

Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький прогнозує, що врожай кукурудзи у 2025 році становитиме близько 28 млн тонн, це більше, ніж у 2024-му. Експерти НААН говорять про 27 млн тонн, тобто врожай приблизно дорівнюватиме показнику минулого року.

Кращий урожай кукурудзи компенсує суттєвіше падіння збору інших зернових культур, тож загальний урожай буде лише на 3-7% меншим, ніж у 2024 році.

За прогнозами Інституту аграрної економіки, врожайність кукурудзи очікується на рівні 66,4 ц/га, що на 1,9% більше попереднього року, проса – 18,3 ц/га, на 11,7% менше, а гречки – 12,7 ц/га, що на 0,9% менше показників 2024 року. По соняшнику прогноз урожайності становить 20,7 ц/га, а по сої – 22,7 ц/га, що відповідно на 0,7% та на 14% менше до торішніх показників.

Чому знизилася врожайність

Перша винуватиця – погода: весна видалася маловодною, а літо – спекотним та посушливим. Найбільше "дісталося" півдню та сходу. Втрати врожаю на 1,2 млн га у 2025 році через посуху становили 30-50%. Навіть сучасні посухостійкі сорти не реалізували свій потенціал. Колос просто не наповнився. У червні-липні зерно передчасно дозріло дрібним через брак дощів. Вітер і спека "домолотили" решту.

Науковець Інституту аграрної економіки Дмитро Людвенко зауважив, що північ-захід краще пристосовані до кліматичних екстремумів. Там більше опадів, вища вологість ґрунтів, менша схильність до посух та стабільні температурні умови. "Не менш важливим є також впровадження в регіоні північ-захід сучасних технології та інноваційних аграрних практик, зокрема: нульовий обробіток ґрунту (no-till farming), органічне землеробство, використання якісного насіннєвого матеріалу, добрив та захисту рослин", – додав він.

"На сході та півдні логіка така: спершу оцінюють, яку врожайність реально можна отримати за наявних погодних умов, і вже під цей рівень підбирають технології та витрати. У центрі й на заході, де достатньо вологи, мислять навпаки – шукають, як за допомогою інструментів і технологій максимально підвищити врожайність", – зазначає директор агропромислового департаменту групи "Агротрейд" Олександр Овсяник.

Другий чинник, що вдарив по врожайності, – війна. Зокрема, підрив Каховської ГЕС у 2023 році залишив поля Херсонщини, Запоріжжя та частини Дніпропетровщини без життєдайної дніпровської води, адже зрошувальні системи були виведені з ладу. Якщо раніше завдяки зрошувальним каналам кукурудза та соя давали по 8-10 тонн з га, то тепер у пересохлій землі вродили крихітні 1-2 тонни з га.

"Якби в цих регіонах було зрошення, втрат можна було б уникнути. Там могли вирости від 3 до 4 мільйонів тонн зернових та олійних культур", – каже Висоцький.

Третя причина падіння врожайності – фінансові та логістичні проблеми у фермерів. Ці труднощі змусили їх економити на добривах та засобах захисту рослин.

"Виснажені землі, які отримують дедалі менше добрив, уже не здатні показувати колишні показники продуктивності, а через нестачу засобів захисту рослини стали вразливіші до хвороб та шкідників", – констатують у НААН. Іншими словами, аграрії змушені виживати, знижуючи витрати, а це неминуче б’є по врожайності.

"Висока ціна на добрива змусила багатьох економити в посушливих регіонах – це також вдарило по врожайності", – розповів заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.

Додатково виснажують ґрунти посіви соняшнику, кажуть науковці. Ця рослина залишає мало поживних речовин і вологи, через що наступні культури відчувають дефіцит ресурсів. Низький рівень мінерального живлення, порушення сівозміни та використання дешевих сортів добрив знижують урожай уже протягом кількох років.

Додати коментар
Коментарі доступні в наших Telegram и instagram.
Новини
Архів
Новини Звідусіль
Архів