У Миколаєві відзначили 220-річчя Володимира Даля та нагородили лауреатів громадської премії

23.11.2021 в 22:00

У понеділок, 22 листопада, у день 220-річчя від Дня народження Володимира Івановича Даля, у Миколаєві відбулися щорічні XI Далівські читання та нагородження лауреатів громадської Далівської премії з врученням статуетки «В. Даль у Миколаєві» роботи скульптора Д. Кореновського за проектом З. Шаталової. Захід став уже традиційним і проводиться щороку напередодні роковин від Дня народження нашого земляка, знаменитого лексикографа, письменника та лікаря Володимира Даля, який залишив свій слід і в історії Миколаєва.

За традицією відкриваються Далівські читання новим віршем про В. Даля, написаним одним із миколаївських поетів. Цього року пролунав вірш Маргарити Прусової «Живий спадок», який артистично прочитала її дочка – Сіяна Возняк.

Тема XI Читань – «Прислів'я та приказки, зібрані В. Далем». Організатор читань – голова громадської організації «Русич-Миколаїв» та літературної студії «На початку було Слово» Зоя Шаталова – розповіла про внесок Володимира Даля у розвиток російської мови, а також про виконану ним кропітку роботу зі збирання та створення пословичного Словника. Робота ця розпочалася у Миколаєві, до збірки увійшли багато прислів'їв мешканців півдня України. Збірка, випущена в 1862 році, складає більше 30 тисяч одиниць – прислів'їв, приказок, засудок, пустомовок, скоромовок або чистомовок, прислів'їв, примовок, пустобайок, загадок і прикмет. Відмінною заслугою Даля є й те, що саме він вперше розподілив прислів'я за тематичним принципом, а не за азбучним – абсолютно безглуздим, непридатним для читача.

За публікацію збірки довелося поборотися: «вчені» заздрісники чіплялися до всього, особливо не подобалося виставлення можновладців у невигідному світлі (він, мовляв, «не так виховує народ»), відмовлялися розуміти притчевий характер прислів'їв, оголошували багато прислів'їв нісенітницею. Далю з 1853 року доводилося пояснювати зміст змісту зібраних прислів'їв, що відбилося в «Напутній» слові передмови до збірки. Зоя Шаталова навела приклад одного відомого прислів'я, яке ми і в наш час часто вживаємо, зовсім не знаючи її походження.

Так, прислів'я «Не виноси сміття з хати» у рецензентів викликало обурення: «Це що, взагалі не забиратися? Що це за прислів'я? Де він його взяв? Як таке можна писати? Чому він вчить?». Тим часом тут є і прямий, і переносний смисли. Сміття в селі ніколи не викидалося на вулицю: за рознесеним вітром сліду недобра людина могла навести псування. Сміття селяни сметали в купку в пічний кут, а коли затоплювали піч, його спалювали. Переносний сенс – не неси домашніх негараздів у люди, чвари розбираються вдома.

- І так багато прислів'їв та приказок доводилося пояснювати, оскільки деякі їх розуміли надто буквально, - пояснювала організатор Далевських читань.

Наймолодші учасники Читань – Софія Загоруйко та Сіяна Возняк – демонстрували знання далівських прислів'їв про працю.

Вже вшосте на Читаннях нагороджують лауреатів Далівської громадської премії. Вона складається з кількох номінацій, названих прислів'ями, які збирав Даль: «Жити – Богу служити», «Справа майстра боїться», «Не хлібом єдиним», «Сій добро, посипай добром, жни добро, одягай добром».

Далівські читання цього року мали ще одну відмінну особливість, яка враховує те, що світ стрясає пандемія, люди сподіваються на лікарів і професія лікаря набуває особливого значення. На зустрічі було розкрито лікарський бік особистості Даля – хірурга від Бога, який урятував багато людських життів. Цього року було вирішено нагородити медичних працівників, чия праця зараз особливо важлива. Лауреатами громадської Далівської премії стали, як було зазначено в ході заходу, наші земні ангели-рятівники – скромні трудівники: Тетяна Іванівна Сай – кардіолог 4-ї міськлікарні, Надія Іванівна Цихоня – завідувачка кардіологічного та тимчасово «ковидного» відділення – медбрат лікарні №1 та студент V курсу медичного факультету ЧНУ ім. Петра Могили, Зера Іззетівна Кальник – медсестра 4-ї міськлікарні кардіологічного відділення.

П'ятим лауреатом у номінації «Сій добро, посипай добром» стала Любов Миколаївна Бушина – голова Миколаївської громадської організації інвалідів війни, Збройних Сил та учасників бойових дій. Це маленька жінка з великим серцем. Її допомогу ветеранам не назвеш роботою – це покликання, служіння, самовіддача.

- Не лише медикаментами лікують наші лауреати, а й людською теплотою, участю, милосердям і навіть гумором, що відволікає та всеперемагає. Не дарма медсестер до революції називали сестрами милосердя – у медиків, байдужих до пацієнтів, та професійні навички напрочуд низькі: без освячення любов'ю до справи професіоналів не буває, - зазначила Зоя Шаталова.

Додати коментар
Коментарі доступні в наших Telegram и instagram.
Новини
Архів
Новини
Архів