Як мовні конфлікти розколюють Україну

Мовні конфлікти часто відбуваються через увімкнення російських пісень у громадських місцях. Однак соцопитування показують переважання російської мови в побутовому спілкуванні в жителів сходу та півдня України. Правозахисники застерігають від політичних ігор: демократія розвивається, якщо мирно співіснують різні погляди.

В Україні часто розгораються мовні скандали в різних регіонах. Нерідко конфлікти виникають через прослуховування пісень російською мовою в публічних місцях. Водночас останні дослідження Держслужби оцінювання якості освіти в Україні показали, що на третій рік повномасштабної війни частка української мови в освітньому процесі та в побуті зменшилася. На сході та півдні України переважає використання російської мови.

Нещодавно на пляжі в Одесі жінки посварилися через пісні гурту "Ласковый май". Сварка почалася з вимоги відпочивальниці вимкнути російську музику. Інша учасниця конфлікту запропонувала почитати Конституцію України і заявила, що прослуховування російської музики не заборонено. Вочевидь, вона говорила про статтю 10, яка гарантує вільний розвиток і використання мов національних меншин.

Зауважимо, що соліст гурту Юрій Шатунов хотів вирушити воювати у складі окупаційної армії проти України. Менеджер співака Аркадій Кудряшов говорив, що щойно Шатунов дізнався про початок "спеціальної військової операції" РФ, він побажав вирушити на схід України воювати за окупантів. Така пропозиція шокувала арт-директора і він запитав, "чи не зійшов Юрій з розуму".

Інший скандал у соцмережах пов'язаний із переглядом ток-шоу на телеканалі ТНТ у поїзді "Київ-Харків". Примітно, що ті, хто дивиться передачу, увімкнули її на комп'ютері, подарованому фондом ООН UNICEF. Судячи з кадрів, пасажири дивилися антинаукове телешоу "Битва екстрасенсів".

Що не так із російською музикою і серіалами?

Історія із забороною російськомовного культурного продукту в Україні триває з вересня 2019 року. Першими ініціативу запровадили у Львові та Львівській області, а далі — у Тернополі, Житомирі та Волині.

Публічне використання культурного продукту російською мовою заборонялося мораторіями міських та обласних рад. Під заборону потрапляли книжки, музика, театральні вистави, концерти та культурно-просвітницькі послуги. У Харкові та Одесі не запроваджували подібних норм.

Стаття 15 Закону України "Про культуру" забороняє лише публічне виконання, показ, сповіщення фонограм, відеограм і музичних кліпів російських зірок. Заборона не стосується радянських виконавців. Варто підкреслити, що на пляжі в Одесі увімкнули пісню не російської, а радянської групи "Ласковый май".

"Забороняється публічне виконання, показ музичного недраматичного твору з текстом, співака (співачкою), які є або були в будь-який період після 1991 року громадянином держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором", — ідеться в тексті документа.

Цілком очевидно, що у частини українців на третій рік великої війни з РФ викликає обурення прослуховування музики і перегляд серіалів мовою країни-агресора, вважає голова підкомітету з питань культурної політики Комітету Верховної Ради України з гуманітарної та інформаційної політики Микола Княжицький.

За його словами, співак Олег Газманов, президент Росії Володимир Путін та інші знаменитості народилися до 1991 року. Але це не означає, що жителі України повинні в громадських місцях слухати їхні виступи.

"Деяких людей ображає прослуховування і перегляд російського контенту. Іноді ми керуємося не тільки законами, а й принципами суспільного співіснування. Пляж — громадське місце, кожна людина має право вимагати тиші для себе", — зауважує політик.

Якщо російська музика звучить у маршрутці, поїзді або іншому громадському транспорті, той, хто ввімкнув її, потрапляє під дію закону "про акустичне насильство" № 2310-IX. Документ також обмежує прослуховування музичного продукту з РФ.

Перегляд серіалів і прослуховування музики російською мовою в приватному порядку в навушниках не є порушенням законодавства України. У випадку з прослуховуванням творів російських співаків на пляжі нардеп радить звернутися до мовного омбудсмена або в поліцію.

Політична гра на поразку

Мораторії місцевої влади на заборону російськомовного культурного продукту — не більше, ніж політична гра, яка не має жодних юридичних наслідків. Мовні питання регулюються законами про державну мову та національні меншини, а не волею міських рад, констатує правозахисник Центру громадянських свобод Володимир Яворський.

"Це незаконні рішення без правових наслідків. Тому що місцева влада не має права регулювати ці питання і встановлювати такі заборони, тому що вони дискримінаційні", — пояснює він Фокусу.

Незаконність таких рішень не раз підтверджували українські суди. Якщо людина порушить встановлений мораторій, жодної відповідальності вона не понесе.

"Лише парламент має право встановлювати такі заборони на рівні законів. Тільки тоді вони стають обов'язковими для виконання", — підкреслює правозахисник.

Офіційно за прослуховування російської музики та перегляд серіалів на особистих гаджетах немає відповідальності. Тому потрібно уточнювати, за що саме були покарані "винні". У зазначених випадках не було рішень судів за прослуховування та перегляд відео, додає він.

Зазначимо, що представники української інтелігенції, які володіють кількома мовами, вважають заборони російського контенту дискримінацією. На думку художниці, перекладачки та письменниці Євгенії Бєлорусець, усі ці заборони — це "міф про віктимність (схильність бути жертвою, — ред.) української культури. Письменниця вільно володіє українською, російською та німецькою мовами.

"Україномовна культура справді знає, що таке дискримінація, тож шлях подолання цієї травми не повинен лежати в заподіянні подібного болю іншим", — міркувала Білорусець у розмові з DW.

Мовні заборони дедалі більше розколюють українське суспільство. Майбутнє демократичної України в тому, щоб дозволити іншим поглядам бути всередині суспільства, акцентувала увагу письменниця.

focus.ua