Українським біженцям їхати до Європи вже нема чого: допомогу там згортають

Європейські країни поступово починають згортати механізм тимчасового захисту для українських біженців, повідомляє Council of Europe із посиланням на комісара з прав людини Michael O'Flaherty. За його словами, у країнах ЄС посилюються дискусії щодо припинення надзвичайних заходів підтримки, а самі уряди все менш охоче продовжують чинні програми допомоги.

Про нові проблеми, які виникли для українських біженців у країнах ЄС, пише La Libre Belgique.

Механізм тимчасового захисту для громадян України був активований Європейським союзом у березні 2022 року — за кілька тижнів після початку російської військової операції. Пізніше його дію продовжили до 2027 року. Статус дозволяє українцям легально перебувати на території ЄС, отримувати доступ до ринку праці, медичної допомоги, освіти та соціальних програм. За даними європейських структур, сьогодні цією системою користується близько 4,4 мільйонів українських біженців.

Тільки в Бельгії, як зазначається у публікації, у 2026 році тимчасовий захист отримали близько 70,6 тисяч осіб. Проте реалізація програми перебуває у компетенції окремих держав ЄС, і у низці країн підхід до українських переселенців стає жорсткішим.

«Я занепокоєний зростаючою втомою та активізацією дискусій — як на рівні ЄС, так і на національному — про припинення надзвичайних механізмів захисту», - заявив у вівторок Майкл О'Флаерті

За словами комісара, «поступове та фрагментоване скасування цього статусу ризикує залишити найуразливіших без захисту». Він підкреслив, що в деяких європейських країнах зміни в політиці вже призвели до скорочення програм допомоги, а також звернув увагу на зростання антиукраїнських настроїв, які «іноді підживлюються популістськими виступами».

«Ставки величезні, – продовжує О'Флаерті. — За відсутності надійних національних рамок та скоординованого підходу на європейському рівні незліченна кількість українців та українок може опинитися у ситуації, де будь-який вибір неможливий»

Комісар також зазначив, що, незважаючи на продовження розмов про повернення біженців, ситуація в Україні залишається вкрай важкою.

«Бойові дії не закінчилися — вони стали ще жорсткішими. За останній рік кількість жертв серед цивільного населення досягла безпрецедентного рівня. Атаки на громадянську інфраструктуру — житлові будинки, лікарні, школи, енергооб'єкти — роблять повсякденне життя вкрай важким. Очевидно, що жоден регіон України не можна назвати безпечним», - заявив він

За даними United Nations High Commissioner for Refugees, з початку конфлікту Україну залишили понад 6 мільйонів людей, а найбільші українські діаспори в ЄС зараз перебувають у Німеччині, Польщі та Чехії. Німеччина прийняла понад 1,1 мільйона українців, Польща – близько 970 тисяч, Чехія – понад 370 тисяч осіб.

На цьому фоні багато українських родин уже встигли інтегруватися в європейське суспільство. Діти відвідують місцеві школи, дорослі працюють або здобувають освіту. Однак, як наголошує О'Флаерті, нові, хто прибуває, все частіше стикаються з обмеженнями і відмовими.

«Країни повинні уникати того, що УВКБ ООН описує як сценарій прірви — передчасне припинення захисту. Вони мають забезпечити, щоб найуразливіші — діти, матері-одиначки, інваліди, літні люди — не залишилися без підтримки», — зазначив комісар

Додаткову дискусію викликала ситуація у Польщі. У вівторок Amnesty International опублікувала доповідь, де розкритикувала співпрацю польської влади з американською імміграційною службою ICE при депортації українців зі США.

«Іміграційна та митна поліція США (ICE) транзитом проходила через польські аеропорти та перетинала територію Польщі», - говориться в документі

За інформацією правозахисників, йдеться як мінімум про дві операції з повернення понад 50 осіб на Україну в листопаді 2025 року та березні 2026 року.

«Насильницьке відправлення українців до зони військових дій, де ракети вражають усю територію країни, суперечить усім нормам моралі та порушує міжнародне право», - наголошують автори доповіді

На тлі економічних труднощів та зростання міграційного навантаження тема подальшої підтримки українських біженців стає для Євросоюзу дедалі чутливішою. За оцінками Єврокомісії, витрати країн ЄС на програми допомоги українцям за останні чотири роки вже обчислюються десятками мільярдів євро, а питання продовження тимчасового захисту після 2027 року може стати предметом гострих політичних суперечок у союзі.