Андрій Самойлов розповів як працює «швидка» під час війни та які зарплати отримують медики

Інтерв'ю з Андрієм Самойловим, ч. 1

Інтерв'ю з Андрієм Самойловим, ч. 2

 

Головний лікар Миколаївського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф   Андрій Самойлов розповів, як працює екстрена медична допомога в  області під час війни, з якими ризиками щодня стикаються бригади швидкої допомоги та які зарплати отримують медпрацівники “швидкої”.

Як відбувається реагування на надзвичайні ситуації: чи є затримка, чи ви виїжджаєте негайно?

Жодних затримок немає. Для підвищення ефективність роботи, приблизно з середини 2022 року, ми впровадили таку тактику: усі доступні бригади відправляються на місце події.

Тобто, якщо це в межах міста — бригади, які вільні чи найближчим часом звільняються від виклику – виїжджають на місце надзвичайної події. Наприклад, повідомлення може стосуватися одного постраждалого, але мова йде ще й про житлову будівлю, і насправді там може бути 10 осіб. Тому ми заздалегідь визначаємо об'єкт і відправляємо туди всі доступні бригади.

Як правило, першою прибуває на місце події поліція. Вони оцінюють, наскільки це місце є умовно безпечним — якщо це можливо. Ми, у свою чергу, перебуваємо в зоні, яку можна вважати умовно безпечною — хоча це, звісно, дуже відносне поняття.

Згідно з правилами реагування на надзвичайні ситуації, місце очікування бригад має визначатися Державною службою надзвичайних ситуацій, але ці норми були сформовані в мирний час і зараз не працюють повністю.

Повідомлялося, що бригади швидкої допомоги неодноразово потрапляли під обстріл. Скільки працівників постраждало з початку повномасштабного вторгнення? Чи були загиблі?

Справді були випадки. На щастя, загиблих не було. За останніми даними, було зафіксовано 3 випадки поранених медичних працівників Центру. У першому випадку був поранений - лікар, у другому екстрений медичний технік (водій) та парамедик.

Якщо врахувати всі випадки, коли бригади потрапляли під ракетний обстріл, таких випадків було більше. Зафіксовано два випадки прямих атак безпілотних дронів на наші бригади, які сталися у Куцурубській громаді, Миколаївського району.

Фото ілюстраційне

Як забезпечують працівників, які працюють у зоні бойових дій, чи достатньо там медичного персоналу?

По-перше, дуже важко знайти людей, які хотіли б працювати в активній зоні бойових дій. Зрозуміло чому — це їхнє життя і здоров'я.

У нас існує проблема з кадровим ресурсом. Зараз у нас працює у зоні бойових дій  шість медичних працівників, при мінімальній потребі 8-9. Ці шість працівників поки покривають потребу.

Відсутність достатньої кількості кадрів частково компенсується тим, що населення у таких зонах зменшилось, тому викликів мало, тож і навантаження на бригади менше. Але це досить небезпечна зона обслуговування.

По-друге основні покращення спрямовані на швидкість реагування та якість надання допомоги пацієнтам у критичних станах — матеріально-технічні ресурси. Автомобіль вартістю 3,5 мільйона гривень може бути пошкоджений і стане непридатним для подальшого використання. Незважаючи на це, ми використовуємо там нові автомобілі, бо вони мають бути в ідеальному технічному стані для надання максимально швидкої екстреної медичної допомоги на місці події.

І скільки одиниць техніки було пошкоджено внаслідок бойових дій?

Близько дванадцяти автомобілів.

Чи  існує за законом  компенсація для працівників екстреної медичної допомоги або їхніх сімей у разі смерті?

Зараз існує певне законодавство, і ми його вивчаємо. Є постанова, яка регулює це питання загалом, але не окремо для працівників екстреної медичної допомоги.

Ми є екстреною службою, але не маємо такої системи атестації та категоризації, як у Державної служби надзвичайних ситуацій чи поліції. Тому наразі немає чіткої нормативної бази, яка б передбачала державну компенсацію родичам у разі смерті працівників.

Чи отримують працівники, які постраждали, компенсацію?

Ні, такі виплати не передбачені і вони не надаються. Їм видають лікарняний, і вони проходять лікування.

Чи забезпечені працівники засобами індивідуального захисту?

У нас є стандартизовані бронежилети та шоломи. Ми отримали їх від Міністерства охорони здоров’я та благодійних організацій. Усі бригади забезпечені захисними спорядженням, включаючи водіїв (екстрені медичні техніки). В основному ці засоби захисту зосереджені ближче до лінії Херсонської області. Взагалі, з забезпеченням  проблем немає. Проблема інша — працівники не завжди хочуть їх носити. Занадто важко та  незручно.

Одне із складних питань на багатьох підприємствах — це бронювання для працівників. Чи всі працівники мають право на бронювання?

Ми маємо право забронювати всіх працівників, але  є особливості для певних категорій, які мають військово-облікову спеціальність. У таких випадках рішення приймає територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.

Нещодавно двоє наших медичних працівників пішли служити в лав ЗСУ: один добровільно, другий був мобілізований.

Скільки ваших працівників  пішли служити з 2022 року?

Всього 43 людини — лікарі, водії та парамедики.

Чи існує на даний час кадровий дефіцит? Яких спеціалістів не вистачає — лікарів, парамедиків, водіїв?

Так, у нас є кадровий дефіцит. По всім категоріям. Це не критично, але має погані перспективи. Тому що медичні навчальні заклади, які розташовані Миколаївської області, випускають медичних працівників в дуже обмеженій кількості, але вони не мають бажання працювати в екстреній допомозі.

Якщо взяти минулий рік, жоден випускник медичних коледжів не прийшов до нас. Я думаю, що вони просто виїжджають з території нашої області.

У нас є поповнення кадрами з Херсонської області та зі сходу України —лікарі та парамедики, які були евакуйовані з цих регіонів.

Чи можете ви оцінити нестачу персоналу у відсотках — 5%, 10%, 30%?

На даний час, у Центрі бригад стільки, скільки повинно бути за нормативами, тому я обираю найменший показник  - це приблизно 5%. Сьогодні він не критичний, але «на межі».

Якщо взяти в загалом по Миколаївській області по лікарям та середньому медичному персоналу то укомплектованість знаходиться на рівні 60-70% і це є оптимістичним показником.

Загалом, кількість працівників:

- лікарів – 54;

- молодший медичний персонал –  491;

- водіїв (екстрених медичних техніків) – 281;

Чи існують нормативи по кількості бригад, наприклад, розрахунок на певну кількість жителів?

Так, є стандарти. На теперішній час існує Наказ МОЗ України № 173 від лютого 2026 р. -  одна бригада на 15 тисяч населення. Незалежно від того, сільська це місцевість, чи місто.

Якщо взяти, наприклад, мільйон, легко порахувати, скільки потрібно. Зараз у нашому регіоні в середньому працюють  на добу 66-69 бригад.

Скільки з них працюють у місті  Миколаєві? Чи відповідає це нормативам?

У місті Миколаєві близько 18-20   бригад на добу, іноді трохи більше. Це відповідає стандартам, якщо врахувати, що населення місті Миколаєві близько 400 тисяч. Цього достатньо.

Але якщо ми не будемо обслуговувати непрофільні, цього буде навіть більш ніж достатньо. До 40% наших дзвінків припадають на пацієнтів з хронічними захворюваннями.

Повернемося до категоризації випадків, бо це важливо. Мені здається, що, ймовірно, протягом року є кілька випадків, можливо, кілька десятків, коли диспетчери роблять помилки в категоризації. Як часто диспетчери помиляються і які висновки робляться?

Так, трапляються помилки. Але ми робимо все, щоб мінімізувати їхню кількість. По-перше, існує інформаційна система, де кожна розмова диспетчера записується і зберігається довгий час. Тобто є можливість побачити, де саме, у який момент диспетчер зробив помилку.

По-друге, ми аналізуємо, проводимо  постійний моніторинг роботи диспетчерів, можемо слухати дзвінки в системі. Це виконує завідувач оперативної диспетчерської служби, який отримує інформацію про неправильне прийняття рішень. Якщо такі випадки виявляються, ведеться робота з такими працівниками.

Диспетчери працюють з чек-листами (алгоритм опитування пацієнтів). Завідуюча оперативно диспетчерської служби проводить контроль за правильністю алгоритму опитування родичів або самого пацієнта. Чек-листи створюються спеціально для таких випадків, щоб диспетчер робив менше помилок.

Яка зараз зарплата диспетчерів та інших медичних працівників?

Якщо взяти ставку, то це приблизно 23-24 тис. грн. н а місяць, залежно від категорії. Якщо працюєш понад місячну норму, фактично буде  нараховано  35-38 тис. грн.

З 2026 року у нас трохи інший пакет фінансування. Капітаційна ставка була збільшена. Тепер для всіх лікарів, які працюють з 2026 р. рівень заробітної плати складає - 33-34 тис. грн. Це лікарі із вищою категорією.

У січні 2026 р. лікарі отримали заробітну плату - 31 тис. грн, у лютому – 38  тис. грн., у квітні в середньому, 42 тисячі.  Є лікарі  які працюють і на півтори ставки — вони заробляють більше.

Як відрізняється рівень заробітної плати лікаря екстреної медичної допомоги та лікаря «стаціонару»?

Це залежить від керівника КНП (комунального некомерційного підприємства), вона не встановлюється  централізовано. Є великі лікарні, які платять значно менше, і є невеликі лікарні, які мають можливість, і платять, наприклад, 40 тис. грн.

У нас є 20% надбавки за роботу в екстреній медичній допомозі, як для водіїв, так і для медичних працівників. Але якщо взяти зарплату 35 тис. грн., до неї не додається 20% — вони вже включені до зарплати. У нас багато надбавок, але вони вже є частиною заробітної плати, щоб довести її до бажаного рівня.

У «швидкій» можливо заробляти значно більше або значно менше. Все залежить від можливостей КНП, від його завдань. Наприклад, наш пріоритет —  заробітна плата, 90% ми направляємо на оплату праці, другий важливий фактор — паливо та мастильні матеріали, третій — медикаменти та вироби медичного призначення.

А щодо зарплат парамедиків і екстрених медичних техніків?

Парамедики отримали: у січні  у середньому. 26 тис. грн., 29 тис. грн. - у лютому, у березні – 31-32 тис. грн.  У квітні ми отримали новий пакет НСЗУ і заробітна плата парамедиків склала 32 тисячі гривень. Такуж саму зарплату отримують диспетчери. Якщо працюєш понад норму, фактично буде нараховано - 35-38 тис. грн. Також є підробітки, і враховуються нічні зміни.

Ми також підвищили зарплати екстреним медичним технікам (водії), у середньому вони отримують 19-20 тис. грн., є й ті, кому було нараховано заробітну плату -  24 тис. грн.. У минулому році заробітна плата становила  13-14 тис. грн.

Раніше існували поняття «парамедичні бригади» та «лікарські бригади». Чи існує зараз така диференціація?

Диференціація така існує. Раніше бригада складалася з лікаря, двох фельдшеров, одного санітара. На даний час бригада складається тільки з медичних працівників. Наприклад: лікар, парамедик та екстрений медичний технік або 2 парамедика та екстрений медичний технік або парамедик та  екстрений медичний технік. У сільській місцевості, через нестачу персоналу, традиційно бригада складається з парамедика та екстреного медичного техніка,  всі водії пройшли навчання та здобули спеціальність «екстрений медичний технік», який тепер розуміє, що таке електрокардіограф, і як допомогти медичному працівнику.

У містах, таких як Миколаїв, Первомайськ, Вознесенськ, Південноукраїнськ – у склад бригади входять лікарі. Загальна кількість виїзних лікарів становить 54 особи.

Чи отримують екстрені медичні техніки (водії) додаткову доплату за керування автомобілем і додаткову допомогу, наприклад, з ЕКГ?

Ні, такого класифікатора не існує. Вони отримали знання у навчально тренувальному відділі Центру, а тепер ми додатково навчаємо їх у навчальних закладах по Україні. Ми повинні поступово навчати їх, щоб отримати кваліфікацію "екстреного медичного техніка".

Можливість отримання додаткової виплати визначається Міністерством охорони здоров’я України. Наразі таких додаткових виплат немає. Якщо у нас будуть хлопці віком 20-30-40 років, які навчатимуться у медичній сфері і отримають кваліфікацію, тоді буде додаткова оплата. В умовах кадрового дефіциту, у нас в основному працівники пенсійного віку 60+, і вони не зацікавлені у додатковій освіті.

Хто  такий парамедик і чим він відрізняється від інших медичних працівників?

Парамедик — це людина з середньою медичною освітою, яка закінчила медичний навчальний заклад і отримала ступінь бакалавра.

З такою освітою ви можете піти працювати до стаціонарного закладу, сімейної амбулаторії, стати медсестрою, фельдшером, а на виїзні бригади екстреної медичної допомоги — виключно за наявністю спеціалізації – «парамедик».

Тобто, якщо я хочу працювати парамедиком, але не маю хоча б середнього рівня медичної освіти, мене не візьмуть, так?

Так. На Заході професія «парамедик» трохи відрізняється від тієї, що є в Україні. Наприклад, коли міністром охорони здоров'я України була Уляна Супрун, професію парамедика тільки запроваджували. Пані Супрун привозила американських парамедиків для спілкування. Ми зустрічалися з ними, обговорювали специфіку професії.

За кордоном є працівники з медичною освітою та без медичної освіти.  У них більшість викликів спрямовані на вирішення соціальних питань. Наприклад, коли людина має надмірну вагу, не може  самостійно прийняти душ, їй потрібна допомога. Для обслуговування такого виклику медична освіта для не потрібна.

Візьмемо, наприклад, Республіку Польща — там є певний розподіл. Є бригади, які складаються з медичних працівників, а є адаптована до нашого розуміння, бригада медицини невідкладних станів. Це  бригади для хронічних пацієнтів, де не обов’язково мати медичну освіту. Наприклад, для здійснення перевезення, зробити ін'єкцію онкологічному пацієнту. Ці маніпуляції зможе зробити людина після медичних  курсів.

Посада парамедика офіційно включена до списку професій. У навчальних закладах є спеціалізація – фельдшерський факультет і вже почали зявлятися парамедичні і в їхньому дипломі буде  кваліфікація — «парамедик».

Таких працівників немає сенсу брати до лікарні, бо вони мають іншу підготовку. Такого працівника можна взяти в багатопрофільну лікарню, лише до відділення екстреної невідкладної медичної допомоги. Тобто, фельдшер може працювати у лікарні, а парамедик — виключно в системі екстреної медичної допомоги.

Декілька слів скажу, щоб усі зрозуміли, чому у нас є парамедики, лікарі невідкладних станів, а не, як раніше, окремі кардіологічні бригади, неврологічні, психіатричні, дитячі бригади. Наприклад, у місті є одна дитяча бригада — вона не може встигнути до всіх дітей, і така сама ситуація з неврологічною, психіатричною, тощо. Чим відрізняється сучасна екстрена медична допомога? Вона чітка і протокольна. Кожен лікар, кожен парамедик знає одне й те саме та володіє однаковими навичками. Це протокол для виявлення та надання екстреної медичної допомоги на догоспітальному етапі. Всі працівники отримують однакову освіту. Всі повинні вміти працювати і з серцевим нападом,   прийняти пологи, тощо.

У якому режимі працюють ваші бригади?

Цілодобово. А потім вони відпочивають кілька діб. Стандарту немає, є лише заяви, які можна подати у Державній службі праці. Якщо люди хочуть працювати, вони можуть працювати навіть добу через добу. Молоді хлопці можуть працювати через день.

Ми маємо певний графік чергувань зі змінами, але трапляється, що хтось не виходить, і якщо хтось хоче «підзаробити», він може піти і відпрацювати додаткову зміну. Чим більше годин працюєш, тим вища зарплата. Погодинна оплата.

В середньому, скільки змін на місяць працює бригада?

Вісім чи дев'ять. Власне, це приблизно доба через три. Щось на кшталт того, бо десять змін на місяць - це вже дуже важко.

Чи всі бригади швидкої допомоги однаково оснащені? 

Автомобілі екстреної медичної допомоги можуть відрізнятися лише наявність дихального апарату.

Існують такі категорії автомобілів як,  «тип B» та «тип C». «Тип B» не має дихального апарату. «Тип C» — максимально оснащений автомобіль, в ньому є: апарат для дихання, дефібрилятор, електрокардіограф, глюкометр, пристрій для вимірювання тиску, балон з киснем. Дихальний апарат у автомобілі стаціонарний, якщо, наприклад, пацієнт не дихає самостійно (що трапляється рідко), автомобіль «типу C» виїжджає на виклик.

70% наших автомобілів — це як правило «тип B». У комплектації якого входить: дефібрилятор, кардіомонітор, електрокардіограф, кисневі балони, пульсоксиметр і вимірювач тиску.

Раніше у Центрі  були  автомобілі «типу А», у складі яких були лише електрокардіограф та ноші, але таких автомобілів у нас вже немає.

І тепер теж саме зі списком ліків — яким він має бути?

Можу сказати загалом, без назв. Основні з них: знеболювальні, іммобілізаційні, засоби для зниження артеріального тиску та зниження температури. Гормональні — дексаметазон, невелика кількість нестероїдних протизапальних препаратів.

Крім того, у нас є наркотичні препарати, бо коронарний синдром і політравма потребують застосування наркотичних препаратів. У нас є анестезіологічні препарати, бо багато видів травм потребують їх введення під час транспортування, також є і седативні препарати. 

Підсумуйте коротке введення реформи швидкої допомоги в Україні. Чи стало краще?

Пам'ятаю, коли я почав працювати у «швидку»,  родичів пацієнтів відправляли в аптеку купувати ліки. Зараз такого вже немає.

Україна перейшла від радянської до більш ефективної моделі, що працює в багатьох країнах ЄС. Це зробило екстрену службу більш швидшою, сучаснішою та ефективнішою.

Якщо коротко, основні позитивні зміни:

 - створення сучасних єдиних оперативно-диспетчерських служб;

 - чітке розмежування викликів (впровадження системи пріоритезації) ;

 - оновлення автопарку, обладнання,  протокольних ліків та виробів медичного призначення;

 - запровадження таких спеціальностей як «парамедик» та «екстрений медичний технік»;

Введення реформи в Україні спрямована на швидкість реагування та якість надання екстреної медичної допомоги пацієнтам у критичних станах.

Наостанок, розкажіть будь ласка декілька слів про себе. Думаю, після такого змістовного інтерв’ю нашим читачам буде цікаво дізнатися бодай щось про вас особисто.

Я родом з  смт. Веселинове. Закінчив школу, зі срібною медаллю,  вступив до   Одеського медичного університету  на факультет «Лікувальна справа», який закінчив у 2000 році. Пройшов інтернатуру з анестезіології. З 2002 року у Миколаєві  - працював лікарем-анестезіологом у відділенні реанімації лікарні швидкої  допомоги. У 2011 році очолював територіальний центр екстреної медичної допомоги. З 2013 року я є головним лікарем «Миколаївського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф».  Одружений, маю двох дітей. Дружина, Тетяна,  за фахом вчитель української мови та літератури Донька Софія навчається в Харківській юридичній академії імені Ярослава Мудрого, а син Матвій — школяр.

Дякуємо за співпрацю!