Україна опинилася на межі демографічної катастрофи

23.11.2023 в 22:04
Україна опинилася на межі демографічної катастрофи

Україна опинилася на межі демографічної катастрофи

1991 року, коли Україна здобула незалежність, вона знаходилася на 22-му місці за чисельністю населення у світі. На той час тут проживало майже 52 мільйони людей. Тим часом протягом наступного десятиліття населення країни може скоротитися до 24 мільйонів! Це найгірший сценарій. Менш песимістична версія прогнозу, підготовленого професором Еллою Лібановою, головою Інституту демографії та соціальних досліджень Національної академії наук України, передбачає 32 мільйони. І все це на території, яка приблизно вдвічі перевищує територію Польщі. Така глибока демографічна криза може поставити під питання все повоєнне відновлення країни.

Жертв російської агресії поки що складно підрахувати. ООН оцінює це число майже 10 000 чоловік лише серед мирного населення, що є далеко не повною статистикою. Дані про загибель солдатів тримаються в секреті, але, ймовірно, йдеться про десятки тисяч чоловіків у розквіті сил. Понад 6 мільйонів військових біженців розкидані по всьому світу, переважно в Європі. Крім того, за даними Києва, до Росії було депортовано майже 3 мільйони людей - дорослих та дітей. Плюс тисячі ув'язнених за ґратами в Росії.

Однак, це ще не все. Картина демографічної кризи в Україні є неповною ще з трьох причин. По-перше, наведені вище цифри стосуються лише періоду завдовжки в рік, а війна на сході України почалася майже десять років тому. По-друге, до таких чинників, як загибель людей, втрата фізичного здоров'я та міграція, потрібно ще додати посттравматичний стресовий розлад, хронічний стрес, хвороби та бідність – все це ще довгі роки впливатиме на українську демографію. І, нарешті, по-третє, воєнний конфлікт призводить до зниження народжуваності. Згідно з прогнозами, цього року український індекс народжуваності може опуститися до рівня 0,7 (змінність поколінь забезпечується за показником 2,1). Українське суспільство буде одним із найстаріших у Європі.

Україна переживала глибоку демографічну кризу (викликану економічним колапсом після розвалу СРСР, жорсткими ринковими реформами та відсутністю стабільності) ще до війни, але російська агресія його значно посилила.

Стимул повернутися

За оцінками професора Лібанової, населення України на початку цього року становило 37,6 мільйона людей. При цьому п'ята частина території України відійшла до Росії, а це означає, що на землях, які контролюються Києвом, було на 6 мільйонів людей менше. Як показують опитування і, судячи з заяви влади, українці сповнені рішучості боротися за повернення до міжнародно-визнаних кордонів, але чим закінчиться цей конфлікт, поки що невідомо.

Проте вчені думають над тим, як упоратися з демографічним колапсом. "Ми розраховуємо на повернення тих, хто виїхав. Мені хотілося б, щоб повернулося 50-60%. Але це практично неможливо", - каже професор Лібанова. "Я проаналізувала досвід балканських країн, туди повернулося близько третини. Однак тоді ситуація була інша. Наприклад, німці тоді щойно об'єдналися і їм не потрібна була додаткова робоча сила. Сьогодні кожна країна зацікавлена ​​в тому, щоб українці залишилися в неї. Ви, поляки, старієте, і ми старіємо, але ви можете вирішувати свої проблеми за допомогою молодих українців. І ви це робитимете".

Після початку війни з України поїхали переважно жінки з дітьми. За оцінками експертів, близько 70% українських емігрантів мають вищу освіту. "Це через те, що спочатку виїжджали здебільшого городяни. Сільське населення, швидше, мігрує всередині країни. Виїжджали особливо ті жінки, які сподівалися, що впораються самі,  відносно молоді, комунікативні, які мають конкурентоспроможну професію", – пояснює професор Лібанова.

Крім того, щойно Україна зніме заборону на виїзд із країни чоловіків, частина чоловіків цих жінок (з аналогічним демографічним профілем), ймовірно, захоче приєднатися до сім'ї, яка вже налагодила життя за кордоном. Глава Інституту майбутнього України Вадим Денисенко підрахував, що таких може бути до мільйона людей. Широкий резонанс викликала його пропозиція про те, щоб упродовж перших трьох років після закінчення війни зберегти обмеження на виїзд із країни.

Як же мотивувати українців повернутись? Пільговий житловий кредит? Допомога із працевлаштуванням? "Суспільство мовчки прийме будь-які пільги для військових. Але не дай Боже, ми дамо якісь бонуси тим, хто зараз перебуває за кордоном", - зазначає професор Лібанова. Юрист Центру солідарності Леонід Стоїков, котрий займається проблемами міграції, також вважає, що пільгові режими для "повернених" викличуть у суспільстві фрустрацію. "Люди подумають: як же так, я жив тут під бомбами, втратив роботу, все відновив сам. А хтось відсидівся в умовній Варшаві, а тепер приїхав і ще хоче отримати безвідсотковий кредит?! На даний момент у нас немає хорошого рецепту, що з цим робити".

Україна, безперечно, може розраховувати на патріотизм частини своїх громадян. Варто нагадати, що у відповідь на російську агресію до країни повернулося понад 200 тисяч українців. Проте, що довше триває конфлікт, то більше людей влаштовуються інших країнах, новому місці, діти інтегруються у шкільних колективах, їхні батьки знаходять роботу. Що довше триває конфлікт, то більше руйнується Україна.

Кілька мільйонів уже повернулися до країни. Київ, зокрема, завдяки ефективній протиповітряній обороні, в останні місяці рідше атакується з повітря. Столиця та її мешканці просто звикли жити за таких умов. Як і жителі інших міст, розташованих далеко від фронту. Безробіття в країні зросло, але в деяких секторах, наприклад, у будівництві, робочих рук не вистачає. Проте взимку Росія знову може активізувати атаки на критичну інфраструктуру, щоб виснажити та заморозити українців.

Загроза витоку робочої сили

Чи повернуться емігранти, також залежатиме від того, наскільки ефективно відновлюватиметься країна після закінчення війни. Відповідно до оптимістичного сценарію, цей процес приверне амбітних, не бояться складних завдань людей. Більше того, за сприятливої ​​кон'юнктури в Україну спробувати щастя можуть приїхати фахівці з Польщі та Західної Європи. Але є песимістичний сценарій. Згідно з ним, конфлікт триватиме довго, Україна все більше виснажуватиметься, а у Заходу зникне бажання її підтримувати. На такий розвиток подій розраховує Кремль.

Серед рецептів успіху представники української влади називають також лібералізацію трудового законодавства. Наразі українці дуже намагаються не розпалювати внутрішні політичні конфлікти, проте суперечки про трудові права точаться між владою та профспілками вже кілька місяців. Частина змін у цій сфері здійснюється вже зараз, частина відкладається на майбутнє.

Стоїків стверджує, що розбалансованість ринку праці може перешкоджати поверненню тих, хто вже "смакував" західноєвропейські стандарти роботи. "За п'ять років ми не зробимо з України Німеччину чи навіть Польщу. Але ми маємо створити найкращі перспективи та умови для роботи. Щоб людям було навіщо повертатися", – каже юрист.

Конкуренція за робочу силу лише зростатиме. Більшість українських біженців сьогодні перебувають у Німеччині, але майже мільйон із них залишилися в Польщі. Вони приєдналися до мільйона своїх співвітчизників, котрі оселилися тут ще до початку конфлікту. Польща теж бореться з депопуляцією, виходить, у майбутньому нам загрожує суперечка із Києвом за мігрантів? "Польща та Україна потребують співпраці в галузі міграції", – упевнений співробітник Центру досліджень міграції Варшавського університету професор Мацей Душчик.

"Нашим головним конкурентом щодо працівників з України є не Україна, а Німеччина", - вважає професор. Але буває по-різному. Деякі країни, як Швейцарія, хочуть фінансово мотивувати українців до повернення. У свою чергу, Канада проводить, як висловився професор Дашчик, "жорстоку політику стимулювання витоку робочої сили". Експерт вважає, що Варшава має домагатися ухвалення загальноєвропейської міграційної програми, яка обмежила б витік кадрів з України.

На думку професора, Київ має переконати німців, що вони не проводили насильницьку асиміляцію українців, щоби мігранти зберігали зв'язки з Україною. "З Польщею все простіше. Ми маємо зробити все, щоб вони залишилися у нас, а не поїхали до Німеччини".

Україні доведеться набагато ширше відчинити двері іноземцям із Центральної та Південно-Східної Азії. Київська влада вже розпочала зміну законодавства для полегшення працевлаштування іноземців.

Незалежно від успіху їх міграційної політики, Україна та Польща мають змиритися з тим, що населення їхніх країн скорочуватиметься. Демографічні тенденції неможливо змінити відразу. Тому нам потрібно адаптувати наші економіки до нових умов, орієнтуючись на новітні технології.

Такі ідеї вже з'являються в українських стратегіях відновлення країни. Ці документи передбачають, зокрема, розвиток індустрії збройових технологій та ІТ-сектору. Як приклад наводиться досвід Ізраїлю, проте не можна забувати, що він розвивав сектор нових технологій протягом кількох десятиліть. Польщі, незважаючи на всі обіцянки, вже багато років не вдається вибратися з пастки моделі, що базується на дешевій робочій силі.

Зміниться й демографічна мапа України. Хоча б тому, що до довгого списку російських злочинів входить і урбіцид, тобто свідоме руйнування міського середовища. Внаслідок атак з повітря в тій чи іншій мірі постраждала більшість міст, але особливо дісталося тим, що розташовувалися біля лінії фронту – таким, як Бахмут, Мар'їнка чи Авдіївка, які перетворилися на руїни. Найвідомішою жертвою урбіциду, звичайно ж, є Маріуполь. Чи захочуть мешканці після закінчення війни повернутися до цих міст? І якщо так, то як їх відновити?

Звісно, ​​майбутнє України сьогодні вирішується насамперед на полі бою. Головнокомандувач Збройних Сил України генерал Валерій Залужний визнав, що ситуація на фронті патова, як під час Першої світової війни, що йде позиційна війна на виснаження. Київ закликає Захід постачати найсучаснішу зброю, особливо безпілотники та електронні системи для боротьби з ними. І техніку знищення мінних полів.

Проблема в тому, що навіть якщо Росія програє на фронті, то зруйнована і знелюднена Україна ще довгі роки не зможе оговтатися від військової пожежі. Щоб цього не сталося, потрібний ентузіазм мільйонів українців. Щоб цих мільйонів було якнайбільше.

Polityka, Польща

Додати коментар
Коментарі доступні в наших Telegram и instagram.
Новини
Архів
Новини Звідусіль
Архів