Нове виверження старого вулкану може знищити цивілізацію. Чи витримає людство?

 Вчені попереджають, що на нашу планету може чекати ще одна катастрофа, подібна до виверження вулкана Тамбора в 1815 році 

Гора Тамбора свого часу вплинула на весь світ. У 1815 році індонезійський вулкан вибухнув в результаті найпотужнішого відомого вченим виверження, яке відправило в атмосферу величезну хмару крихітних частинок, які відбивають сонячне світло, що охолодило планету і започаткувало різні катастрофи.

Після виверженням відбувся так званий "рік без літа". Температура на планеті впала, урожай загинув, почалися голод та епідемія холери, внаслідок чого десятки тисяч людей були приречені на смерть. Деякі дослідники вважають, що це виверження надихнуло Мері Шеллі на написання роману "Франкенштейн", коли вона в 1816 поїхала від надзвичайно холодної погоди до Швейцарії.

З того часу вивергалося безліч вулканів, але виверження Тамбори залишається поки що найпотужнішим. Понад 200 років вчені попереджають, що світ може очікувати ще одне виверження.

За словами професора кліматології з Женевського університету Маркуса Стоффеля, питання полягає не в тому, чи станеться виверження, а в тому, коли воно станеться. .

На цей раз виверження вулкана відбудеться на планеті, яка значно змінилася не тільки внаслідок перенаселення, а й через глобальне потепління.

Наступне потужне виверження "викличе кліматичний хаос, - сказав Стоффель. - У людства немає жодного плану порятунку".

Вулкани колись давно визначили вигляд нашої планети. Завдяки їм сформувалися континенти, атмосфера та змінився клімат.

Під час виверження вулкани викидають суміш із лави, попелу та газів, у тому числі вуглекислий газ, що нагріває планету, однак у незрівнянно більшій кількості, ніж у результаті спалювання людьми вуглеводневого палива.

Коли йдеться про вплив на клімат, вчених більше цікавить інший газ – діоксид сірки.

В результаті потужного виверження вулкану діоксид сірки може потрапити через один із шарів атмосфери,  у тропосферу, в якій формується погода, до стратосфери, що знаходиться на висоті 11 км над поверхнею Землі, де зазвичай літають літаки.

Тут утворюються крихітні аерозольні частинки, які розсіюють сонячне світло, відбиваючи його назад у космос та охолоджуючи поверхню нашої планети. Ці частки "розлетяться по всьому світу і будуть перебувати в атмосфері протягом декількох років", - каже професор кліматології з університету Ратгерського Алан Робок, який вивчає вулкани десятки років.

В наш час завдяки супутниковим даним можна оцінити, скільки діоксиду сірки було викинуто під час виверження. Коли 1991 року сталося виверження вулкана Пінатубо на Філіппінах, у стратосферу потрапило близько 15 мільйонів тонн цього газу. Це було не таке потужне виверження, як виверження Тамбори, але воно все одно охолодило світ приблизно на 0,5 градусів за Цельсієм протягом кількох років.

За словами Стоффеля, щодо давніх вивержень "у нас дуже мало даних". Вчені намагаються відновити їхню картину, використовуючи інформацію з крижаних кернів і деревних кілець, які подібні до капсул часу, що зберігають секрети атмосфери минулого.

На підставі цих даних відомо, що потужні виверження за останні кілька тисяч років тимчасово охолодили планету приблизно на 1-1,5 градусів за Цельсієм.

Наприклад, виверження Тамбори знизило середню глобальну температуру щонайменше 1 градус за Цельсієм. Є свідчення того, що потужне виверження вулкана Самалас в Індонезії в 1257 могло спричинити настання "малого льодовикового періоду", що тривав сотні років.

Є також ознаки того, що потужні виверження можуть вплинути на кількість опадів, осушуючи мусонні системи, у тому числі в Африці та Азії. "Мусони відбуваються влітку тому, що суша прогрівається швидше, ніж океан", - каже Робок. Могутнє виверження вулкана може порушити різницю температур між ними.

"Нестабільніший світ"

Розуміння наслідків потужних вивержень у минулому вкрай важливе, але майбутні виверження відбуватимуться на планеті, яка стала набагато теплішою, ніж була до того, як люди почали спалювати велику кількість нафти, вугілля та газу.

"Зараз світ більш нестабільний, - каже професор Нью-Йоркського університету Майкл Рампіно, який вивчає зв'язок між виверженнями вулканів та зміною клімату. - Наслідки можуть бути навіть гіршими, ніж у 1815 році".

Як не дивно, тепліша планета може означати, що потужні виверження вулканів чинитимуть на неї ще більш охолодний вплив.

Це пов'язано з тим, що формування аерозольних частинок та їх перенесення "повністю залежать від клімату", - розповів фахівець із фізичної вулканології з Ексетерського університету Томас Обрі.

За його словами, у міру потепління швидкість циркуляції повітря в атмосфері збільшується, а значить, аерозольні частинки розсіюються швидше і не встигають збільшитися в розмірах.

Океани також відіграють важливу роль. Коли поверхня океану нагрівається, шар легшої та теплої води знаходиться зверху і служить бар'єром для змішування середніх та глибоких шарів. За словами Стоффеля, це може означати, що виверження непропорційно охолоджують верхній шар океану та атмосферу над ним.

Зміна клімату може вплинути і самі вулканічні системи. Танення льодів здатне викликати посилення вивержень, оскільки зникнення крижаних мас знижує тиск, що дозволяє магмі підніматися з глибини швидше.

За словами Обрі, вчені також виявили, що сильніші опади, спричинені зміною клімату, можуть проникати глибоко в землю, де вступають у реакцію з магмою та викликають виверження.

Неможливо передбачити

Світ бореться з глобальним потеплінням, і період похолодання може бути позитивним явищем. Вчені із цим не згодні.

По-перше, це безпосередньо впливає на населення. За оцінками, близько 800 мільйонів людей живуть у радіусі 100 км від вулканів, що діють. Потужне виверження може стерти з землі ціле місто. Наприклад, вулкан Кампі Флегреї демонструє ознаки активності і знаходиться на захід від італійського Неаполя, де мешкає близько 1 мільйона людей.

У довгостроковій перспективі наслідки можуть стати катастрофічними. Падіння температури на 1 градус за Цельсієм здається незначним, але це середнє значення по планеті. "Якщо ми розглянемо окремі регіони, то наслідки будуть набагато сильнішими", - розповів учений-геолог з Кембриджського університету Мей Чим.

Виверження вулкана Окмок на Алясці відбулося 43 року до н.е., через рік після вбивства Юлія Цезаря. Воно охолодило частину Південної Європи та Північної Африки на 7 градусів за Цельсієм.

Холодніша погода, менша кількість сонячного світла та зміна кількості опадів можуть торкнутися відразу кількох головних зернових регіонів, у тому числі США, Китай та Росію, завдавши удару по глобальній продовольчій безпеці та потенційно призвівши до політичної напруженості, аж до війни, як показав недавній аналіз проведений фахівцями страхового ринку Lloyd's.

Людські жертви та економічні втрати будуть величезними. За особливо небезпечного сценарію, аналогічного виверженню Тамбори, економічні втрати лише за перший рік можуть становити понад 3,6 трильйона доларів, як підрахували в Lloyd's.

Похолодання не виправить проблему зміни клімату. Через кілька років планета повернеться до свого колишнього стану.

Наступне виверження може статися будь-де. Вчені стежать за деякими районами, включаючи Індонезію, один із найбільш вулканічно активних регіонів планети, та Єллоустоун на заході США, де не було сильних вивержень вже сотні тисяч років.

"Що буде далі і коли це станеться - передбачити поки що неможливо", - каже Стоффель.

За його словами, потужним виверженням вулканів неможливо запобігти, але слід підготуватися до них. Він закликає фахівців оцінити найгірші варіанти розвитку подій, провести необхідні випробування та розробити план евакуації, надання допомоги та забезпечення запасів продовольства.

Хоча деякі дослідники можуть сказати, що ймовірність потужного виверження поки мала, за словами Стоффеля, "це не дрібниця, і в даний час світ не готовий до наслідків, які можуть викликати нове виверження. Ми тільки починаємо розуміти, що може статися".

CNN , США