«Понаїхали тут!»: вимушені переселенці заявляють про здирництво грошей в ОСББ
У миколаївському ОСББ на вул. Інженерній, 17 виник конфлікт між головою ОСББ та частиною мешканців. Такі конфлікти спалахують досить часто і носять, як правило, локальний характер.
Однак цей конфлікт зацікавив нас, у першу чергу, тому, що торкнувся він вимушених переселенців, які прожили в цьому будинку деякий час, проте зіткнулися з необхідністю шукати собі інше житло. Мешканці, які звернулися до нашої редакції, заявили, що голова ОСББ Тетяна Забродська та її заступник, яка обіймає в ОСББ також посаду бухгалтера, Олена Смирнова створюють вимушеним переселенцям такі умови, що з дому за роки війни змушені були з'їхати як мінімум дві родини, які приїхали в Миколаїв з Херсонської області.
«Новини-N» вирішили розібратися, що ж відбувається в ОСББ на вул. Інженерній, 17, що переселенці змушені звідси тікати, а мешканці – звертатися до журналістів.
Як розповів нам член правління ОСББ Олександр Ткачук, у 2021 році – приблизно через півроку після того, як Забродська та Смирнова увійшли до керівництва ОСББ, вони зібрали власників автомобілів, які мешкають у будинку, і поставили їх перед фактом, що тепер вони платитимуть гроші за те, що паркують машини у себе у дворі. Автомобілісти цю пропозицію відкинули – для них це виглядало так само безглуздо, як стягувати з мешканців гроші за те, що користуються лавкою біля під'їзду або розвішують білизну на мотузці під балконом.
- Чотири-п'ять місяців тему збору грошей голова не порушувала. Через деякий час вона до цієї теми повертається, але вже пропонує збирати гроші не з нас, мешканців будинку, а лише з квартирантів. Ми сказали, що ми проти і допомагати їй у цьому не будемо. Вона зайнялася цим сама, і почала активно збирати гроші з людей, які винаймали житло у нашому будинку і свої автомобілі ставили у дворі, - сказав Олександр Ткачук.
«Що ти тут робиш із себе жалюгідного?!»
У листопаді 2022 року, коли війна була в самому розпалі, до будинку на вул. Інженерній, 17 заїхала та орендувала одну із квартир родина зі Скадовська – Артем, капітан поліції, його дружина Інна, медсестра, та Назар, їхній син середнього шкільного віку.
Як розповіла згодом «Новинам-N» Інна, у перші дні війни її чоловік виїхав до Кропивницького. Протягом двох місяців його сім'я залишалася у Скадовську, але невдовзі виїхати звідти довелося і їм, оскільки «жити там стало страшно». Вони виїхали до Кропивницького, і через два місяці її чоловікові діагностували пухлину головного мозку. У Києві його прооперували, потім у Кропивницькому він пройшов курс променевої терапії. Коли Херсон звільнили, чоловіка перевели на роботу вже туди. Поїхали до Херсона, але «жити там виявилося неможливо». Тоді й було ухвалено рішення, що мати з дитиною оселяться у Миколаєві, а чоловік їздитиме на роботу до Херсона.
- Потім до нас підійшла управбуд і сказала: «Будете мені платити за дві машини, якщо ви ставитимете їх у нашому дворі: за поліцейську – 100 грн, і за вашу особисту – 100 грн». Артем – мій чоловік, офіцер поліції – сказав: «Добре. Давайте розрахунковий рахунок ОСББ – і я платитиму». Вона каже: «Ні. Жодного розрахункового рахунку. Ви платитимете готівкою. Якщо вам не подобається, шукайте інше житло».
Якийсь час сім'я платила, скільки було сказано – суми невеликі і явно не були варті того, щоб іти через них на конфлікт. Проте невдовзі, за словами Інни, вона почула на свою адресу претензії: наприклад, чому біля машини вона не підмітає і там нібито брудно. Говорила це одна із членів правління ОСББ.
У Інни виникло резонне питання: за що вони тоді взагалі платять гроші? У дворі, в такому разі, має бути двірник. А виходило, що вона платить за стоянку машини – і має ще підмітати поруч із нею.
У відповідь на її прохання показати їй хоч якийсь документ, який дає керівникам ОСББ право стягувати з них гроші, цей документ їй справді показали. На ньому підписи власників квартир – причому навіть тих, яких з перших місяців війни немає в Миколаєві.
- Коли стояло питання про знесення вагончиків у дворі, вони не могли це вирішити, бо не було мешканців – один в Америці, інший ще десь. А коли я сказала, що не платитиму, і просила дати мені якесь рішення, вони за дві години зібрали підписи. Вони принесли якийсь папірець – ось, дивіться, ми вирішили. На одному боці було надруковано текст, а з іншого – підписи з усіх квартир. Я здивувалась: «Як?!». Нашої хазяйки тут немає, вона у Німеччині. А підпис стоїть. З 27 квартири господарів немає, вона подобово здається. Туди рієлтори клієнтів ведуть. З інших квартир теж господарі роз'їхалися, їх у місті нема. А вони мали підписи всіх власників цих квартир. Не підписалися лише Саша Ткачук та 91-річний дядько Коля з першого під'їзду. Не було лише їхніх підписів – стояли тільки прочерки та ще щось.
Інна каже, що її чоловік і радий був залишати машину в Херсоні, але там такої можливості елементарно немає.
- І коли Сашко (Ткачук, - авт.) порушив питання про те, щоб Артема звільнити від сплати за стоянку, бухгалтер потім на нього налетіла: «Що ти тут робиш з себе жалюгідного?». Я була в шоці! Вона це говорила моєму онкологічно хворому чоловікові! - обурюється Інна. - Вони потім найняли із сусіднього будинку якогось чоловіка, «любителя випити», який раз на місяць за 100 чи 200 гривень прибирав двір. Це була у них відмазка, що ось ваші гроші сюди йдуть. Але мені вже, якщо чесно, було байдуже. Вони в мене вже в печінках сиділи. Постійні обговорення, скандали. «Що ти за них заступаєшся? Вони тягнуть з ринку повні сумки їжі». Ну, у мене сім'я, троє людей. Чимось я повинна їх годувати. А самі вони не з ринку тягнуть? Вони вже майже в сумку заглядали – що ми там несемо додому. Ми вже стали їм упоперек горла через те, що перестали їм платити. У вересні 2024 року ми виїхали, і я вже зітхнула спокійно.
«Нічого мені не покаже, бо я – ніхто»
На місце цих мешканців Юлія С., господарка квартири, поселила наступну родину, також переселенців, але вже з Херсона – Юлія із 7-річним сином та 5-місячною донькою на руках, а також її батьки. Чоловік Юлії – офіцер МНС, який також проходить службу в Херсоні – тут бував рідко.
У Херсоні вони були на волосині від смерті: розгінний блок від ракети пробив стелю та застряг стабілізаторами догори у двоспальному ліжку прямо посередині. Це сталося вночі, коли вони спали. Вони кажуть: «Якби ми не прислухалися до звуку тривоги і не втекли, то нас ця ракета прошила б разом із ліжком».
До Миколаєва дівчина приїхала у грудні 2022 року. Спочатку жили за іншою адресою, а у жовтні 2024 року оселилися у будинку на вул. Інженерній, 17. Проте прожили там два місяці – «більше я не змогла там жити». На запитання, чому, важко зітхає: «Через сусідів, через голову».
- У мене була проблема поставити машину. Мені одразу казали: «Ставити машину можна. Але оскільки ви переселенці, винаймачі житла, вам потрібно це оплачувати. Просто так ви машину надвір не поставите». Сказали платити по 100 гривень за транспортний засіб. Ми погодилися, бо 100 гривень – не така вже й велика сума. Але коли вже заїхали, виявилося, що ми маємо узгоджувати, де саме ми маємо ставити машину. Просто так, як виявилося, ти на подвір'я машину не поставиш. Ти маєш узгодити це з головою ОСББ, вона це все контролює. Я їй зателефонувала. Вона мені показала, де ставити машину. А потім сказала: «Ми тут подумали: 100 гривень – це мало. Ви можете поставити їх і п'ять. Звідки у вас такі багатства? Тому одна машина – 100 гривень, дві машини – плюс двісті, третя машина – плюс триста гривень». Я кажу: «Ну ми ж ніби домовлялися про іншу суму». «Ну мало про що ми домовлялися. Хто ви тут такі? А якщо вас щось не влаштовує, можете повернутися до свого Херсона».
Жодних документів, які б давали їй право вимагати сплату цих грошей, голова ОСББ, за словами Юлії, не показувала.
- Вона стверджувала, що всі документи є, що все це було прийнято на зборах членів ОСББ. Але мені вона нічого показувати не повинна, бо я ніхто, – розповідає Юлія.
Так вони заплатили за перший місяць, потім, за словами Юлії, голова ОСББ «ще ходила та вимагала».
- Вони мені показали, де я маю ставити машину. Але там було все настільки чітко, аж до міліметражу. Ходила інша сусідка (вони з нею чи то подружки, чи хто) і контролювали: не так, не туди. Занадто часто їжджу, не так ставлю, пізно приїжджаю… Навколо моєї машини почався вже такий маразм! Потім почали класти гілки під мою машину, щоби я не могла виїхати. Потім клали гілки, щоби я не могла заїхати. У мене вже почали здавати нерви. У мене маленька дитина, я годую її грудьми. Я вирішила, що це не варте моїх нервів. І почала шукати іншу квартиру.
Зараз Юля та члени її родини живуть за іншою адресою. І там із них за стоянку машини ніхто жодних грошей не вимагає, і місце, де вона має її паркувати, не вказує.
На запитання, чи не було у Юлі чи в когось із мешканців розмов з кимось із керівників ОСББ про те, що якщо побори не припиняться, вони (мешканці) звернуться до правоохоронних органів, дівчина відповіла:
- Я нічого такого не висловлювала, бо зрозумійте: я живу тут одна із двома дітьми. Батьки не дуже літні, але не конфліктні. А ці мало того що брудом мене поливали, то ще й мамі моїй висловлювали, що ми тут приїхали і права качаємо. Вони із самого початку нас поставили в такі рамки, що нам не хотілося щось їм говорити та доводити.
«Піднімаєш питання звіту – відправимо на фронт!»
За статутом ОСББ збори мешканців повинні проводитися щорічно, а правління має збиратися щокварталу. І звітувати про витрачання зібраних коштів голова ОСББ має перед усіма мешканцями будинку на загальних зборах. Але, за словами Олександра Ткачука, жодних зборів та жодного звіту з 2020 року не було.
- За чотири з лишком роки перебування при владі цих двох людей на посаді голови та бухгалтера ОСББ, вони не надали жодного фінансового звіту – ні з готівкових грошей, ні з безготівкових. Коли я порушив питання проведення загальних зборів, на яких голова і бухгалтер дали б звіт щодо готівкових та безготівкових розрахунків, а також запропонував зібрати підписи, щоб обрати іншого голови (це був кінець 2023 року), мені відкрито вони обидві почали загрожувати: «Якщо ти порушиш тему звіту і зборів, ми тебе через ТЦК. Нам ТЦК дали повноваження»… Жодного звіту жоден із мешканців нашого будинку за весь цей час не бачив. Збір грошей, як і раніше, з вимушених переселенців та квартирантів, які приїхали з якихось причин переїхали, триває.
Мешканці переконані, що своїми діями голова порушує цілу низку законів України – починаючи від закону про ОСББ та закінчуючи Кримінальним кодексом. Земля на подвір'ї їй не належить, в оренді вона не перебуває. Проте вимагає платити за паркування машини на цій землі, наче це її власність.
«Приїдете до нас у двір – вийде актив…»
Ситуація вимагала роз'яснень і з боку голови ОСББ Тетяни Забродської. Після кількох спроб нам удалося їй додзвонитися.
Забродська стверджує, що платежі з квартирантів запроваджувала не вона – таким було рішення загальних зборів. І «оскільки ми ОСББ, ми маємо право у своєму дворі це робити».
- Тому що люди беруть квартирантів та пишуть, що тут є місце для машини. Податки вони за квартири не платять, машин тут стоїть, я навіть не хочу казати скільки. Чужих машин нам не треба, а зі своїх ми не беремо. Двір прибирається, камери, ворота, світло… Це все вартує грошей! Тому ми на загальних зборах вирішили, що для всіх, хто винаймає тут квартиру і ставить машину, запровадити тариф – 100 гривень. Якщо вас не задовольняє, ставте машину на стоянку, – пояснила свою позицію Тетяна Забродська.
На питання про те, що чому, в такому разі, плата береться тільки з квартирантів (адже це ставить усіх мешканців у нерівні умови – квартиранти й так платять за те, що мешкають у будинку), голова ОСББ відповіла:
- Бо коли ми ставили ворота, здавали по тисячі гривень! За ворота, за камери... А квартиранти, вони ж за це не платитимуть. Гроші вклали наші автомобілісти. Ще ми платимо за хвіртку, за електроенергію… Тож ми так вирішили. 100 гривень на місяць – це 3 гривні 33 копійки на день.
Якщо у строгому порядку з людей стягуються гроші, і цей процес має правову підставу, має бути й документ із підписами мешканців, який би підтверджував, коли, з кого і які суми стягувалися. Ми поцікавилися у голови, чи такий документ є.
- У мене є ревізійна комісія, яка все це перевіряє. Вони дають мені гроші, я пишу число, місяць, скільки дали і яка квартира... Нам ніхто й не казав: давайте ми розписуватимемося, - відповіла голова ОСББ.
На питання, чи проводилися з часу вступу її на посаду голови ОСББ збори мешканців, Забродська сказала таке:
- Я вступила на посаду наприкінці 2020 року. Більше не проводилося, бо 2022 року розпочалася війна. У мене це теж записано офіційно. І у нас усі люди, які живуть у нашому домі, пороз'їжджалися. Я що, маю проводити збори з квартирантами?.. Не було людей! Треба щоб хоча б 60% було. А в нас і 30% не було. 2022 року тут взагалі був порожній будинок. А згодом почали здавати квартири. Проводити збори з квартирантами я не буду…
З приводу того, що вимога про платежі поширювалася не просто на квартиронаймачів, а на переселенців, які й так втратили житло і змушені тепер його оплачувати в чужому для себе місті, Тетяна Забродська відповіла таке:
- Я це знаю. Він сюди поставив одну машину, потім робочу, яка теж тут стояла, було дві машини (на запитання, чи поліцейську машину вона має на увазі, Заброська відповіла ствердно, - авт.). А робоча машина – на якій підставі вона взагалі має тут стояти, у нашому дворі? Вона повинна стояти в гаражі!
З приводу сумніву, висловленого нам однією з переселенок, що на рішенні ОСББ, яке їй показали, були присутні підписи власників квартир, яких давно немає в місті, Забродська фактично зізналася, що ставила ці підписи сама. Але стверджує, що власники квартир дали їй на це свою згоду.
- Ці люди підтвердять, я вам дам їхні телефони. Я їм дзвонила та пояснювала, що і як. Я казала: «Згодні?». Згодні. «Я можу за вас поставити підпис?». «Можеш»… Я цей підпис і ставила, бо людина за кордоном. Але перш ніж її поставити, я питала, чи можу це зробити. Я пояснювала людям ситуацію і питала у них дозвіл. Жодної відсеб'ятини я не писала...
Ми попросили голову ОСББ надіслати нам фотокопію цього рішення, проте робити це вона відмовилася. При цьому запевняла, що всі документи готова показати нам під час особистої зустрічі.
- Ви не маєте права перевіряти у мене такі документи. Ви приїдете сюди у двір – вийде актив, і при ньому я вам все покажу. І актив розповість, як і що в нашому домі. А висилати вам я нічого не буду, - сказала Тетяна Забродська.
Поки цей матеріал готувався, «Новинам-N» стало відомо, що мешканці звернулися до Державного бюро розслідувань (ДБР). Днями їм надійшла відповідь, що справу передали до поліції. Чи знайдуть правоохоронні органи ознаки фінансових чи інших порушень у діях керівників ОСББ, дізнаємось згодом.








