Енергетичний цугцванг: зростання цін на пальне вбиває економіку по всьому світу

Події, що розпочалися 28 лютого 2026 року, перевели світову економіку з режиму «тендітного відновлення» у стан гострої кризи. Масштабна військова операція США та Ізраїлю проти Ірану і удари Тегерана по інфраструктурі Перської затоки, що послідували за нею, створили ідеальний шторм на ринках. Сьогодні експерти всерйоз обговорюють загрозу глобальній рецесії, яку можна порівняти з потрясіннями 1970-х років.

Про глобальну кризу світової економки, що насувається, на тлі війни в Ірані пише катарське видання Al Jazeera

Блокада «Сонної артерії» та ціновий шок

Головним тригером паніки стала дестабілізація Ормузької протоки. Удари Ірану по танкерах у водах Іраку та загрози перекриття протоки, через яку проходить 20% світових поставок вуглеводнів, миттєво підняли котирування.

Динаміка цін на енергоносії:

Нафта Brent: Усього за два тижні ціна зробила стрибок із $72 (27 лютого) до $106 за барель (16 березня) — зростання більш ніж на 40%.

СПГ (Зріджений природний газ): Ситуація тут ще критичніша. Через атаку безпілотника на об'єкти Qatar Energy та призупинення їх роботи ціни злетіли на 60%.

Мую Сюй, старший аналітик компанії Kpler, наголошує в інтерв'ю «Аль-Джазірі»:

«Оскільки сира нафта та нафтопродукти з країн Перської затоки не можуть надходити до покупців, країни, особливо в Азії, змушені шукати альтернативні джерела постачання за вищими цінами та вживати екстрених заходів для управління запасами та попитом»

За даними американського Управління енергетичної інформації (EIA), під ударом опинилася передусім Азія: Китай, Індія, Японія та Південна Корея споживають майже 70% ресурсів через Ормуз.

Світ на «спрощенці»

Зростання цін на пальне спровокувало ланцюгову реакцію в реальному секторі. Лідером антирейтингу стала Камбоджа, де бензин подорожчав на 68%. В'єтнам (+50%) та Канада (+28%) також зафіксували історичні максимуми.

Щоб не допустити повного колапсу, уряди низки країн перейшли до «економіки воєнного часу»:

Пакистан і Філіппіни: Введення чотириденного робочого тижня для держслужбовців.

Шрі-Ланка: Жорстке квотування палива через систему QR-кодів.

М'янма: Обмеження експлуатації особистого автотранспорту (виїзд через день).

Економісти попереджають: такі заходи неминуче ведуть до зниження обсягів послуг та промислового виробництва, закладаючи фундамент затяжної стагнації.

Фондовий ринок та логістичний глухий кут

Світові біржі відреагували конфлікт різким падінням. Індекс Nikkei 225 впав на 11%, саудівська біржа Tadawul втратила майже 10%. На цьому фоні виділяється лише російський ринок, який, на думку експерта Фредеріка Шнайдера, отримує вигоду з дефіциту пропозиції.

Особливий удар припав на авіаперевезення. Закриття повітряного простору над Іраном та Перською затокою змусило компанії (Lufthansa, Air India, Qantas) подовжувати маршрути. За вартості авіагасу $150–200 за барель, авіація зіткнулася з найбільшим викликом з часів пандемії.

Що далі: стагфляція чи тимчасовий збій?

Директор-розпорядник МВФ Крісталіна Георгієва висловила серйозне занепокоєння ризиками стагфляції — ситуації, коли ціни зростають на тлі скорочення робочих місць.

Згідно з звітом Capital Economics , майбутнє залежить від тривалості активної фази війни.

Короткостроковий конфлікт: Повернення Brent до $65 до кінця року.

Затяжне протистояння: Зростання цін до $130 у другому кварталі.

Найгірший сценарій: Середня ціна $150 за барель у найближчі півроку.

"Якщо конфлікт затягнеться, зростання ВВП Китаю може опуститися нижче 3%, а єврозони - сповільнитися до 0,5%", - прогнозують аналітики Capital Economics.

Війна в Ірані перестала бути регіональним конфліктом у той момент, коли перший танкер змінив курс. Для Європи, позбавленої дешевого газу, і Азії, залежної від Перської затоки, настав час жорстких рішень. Світова економіка 2026 виявилася критично вразливою перед «географією випадку»: вузьке шийка Ормузької протоки сьогодні визначає вартість хліба в Канаді та графік роботи офісів у Пакистані.