Як живуть у Європі українські біженці на п'ятому місяці війни

Ситуація для українських біженців у Європі постійно змінюється, і часто не на краще.

Частина країн припиняють видавати грошову допомогу українцям і скасовують безкоштовний проїзд у громадському транспорті, інші припиняють прийом людей, що біжать від війни.

З початку війни, за даними ООН, Україну залишили понад 8 млн людей. Зараз у Європі перебувають майже 5,3 млн. біженців, з яких близько 4,5 млн. проживають у Польщі.

Дізнавались, що відбувається з нашими біженцями за кордоном.

«Посилають на роботу прибиральницею»

У Польщі українським біженцям зняли грошову допомогу. Спочатку влада гарантувала місячні виплати у розмірі 1200 злотих (7,3 тис. грн) на людину протягом перших двох місяців, згодом їх продовжили ще на два місяці, а з 1 липня субсидії взагалі скасували.

"Ми переконані, що багато людей у ​​Польщі здатні стати самостійними та адаптуватися. Ми не можемо нескінченно перераховувати ці кошти всім", - так пояснив рішення віце-міністр внутрішніх справ та урядовий уповноважений у справах біженців з України Павло Шефернакер.

Нововведення не стосуються інвалідів, старих, вагітних жінок і тих, у кого під опікою троє і більше дітей. Для них термін виплат продовжено більш як на чотири місяці.

Також з початку липня перестав діяти безкоштовний проїзд для українців польською залізницею, а з червня треба платити за квитки у міському громадському транспорті.

На перебої з виплатами скаржаться власники польських квартир, які дали притулок українцям і яким уряд обіцяв доплачувати за це 1200 злотих на місяць.

При цьому для українців залишається доступ до всіх соціальних благ – соцдопомоги, медичних послуг, навчання у школі.

"Гроші закінчуються, треба йти на роботу, а з 2-річною дитиною це важко. Українцям пропонують здебільшого вакансії, на які самі поляки не йдуть за такі гроші – прибиральники, посудомийки, на склади, збирання врожаю. Зарплата – 1,5- 2,5 тис. злотих (12-15 тис. грн).", - ділиться киянка Ольга Ситник, яка бігла від війни до Варшави з маленькою донькою і зараз тимчасово мешкає у друзів.

У Болгарії селять у вагончиках, у Шотландії – на кораблі

У Чехії теж не найрадісніші новини для біженців - з 15 червня магістрат Праги закрив центр реєстрації через те, що влада не має можливості розселити людей у ​​місті. У мерії заявили, що чеська столиця також "вичерпала можливості, пов'язані з наданням медичного обслуговування та інших видів соціальної підтримки".

У ще більш скрутному становищі – українські біженці у Болгарії. Їх переселили з готелів у "гетто" для біженців, що складаються з вагончиків із загальними зручностями, а також зменшили розмір компенсацій на харчування та проживання з 40 левів (близько 700 грн.) до 15 левів (близько 230 грн.) на день. У місцевому Кабміні впевнені, що цих коштів має вистачити "на оплату розміщення та триразового харчування".

Прем'єр-міністр Болгарії Кирил Пєтков, який йде у відставку, заявив, що в країні більше не можуть забезпечувати "розкішне" проживання в готелях для українських біженців.

Виявилася не зовсім готовою до прийому українських біженців Британія, пише Politico. Спочатку країна обіцяла прийняти сотні тисяч мігрантів, проте згодом видала набагато менше віз - переважно тим українцям, у кого в країні мешкають близькі родичі. Інші мали знайти "спонсора", який їх на якийсь час притулить. При цьому все частіше з'являються повідомлення, як прийомні сім'ї виселяють українців через непорозуміння та конфлікти.

"Міграційна криза показала неготовність Лондона до подібної ситуації", - пише Politico.

А з 13 липня призупинили схему суперспонсорства в Шотландії, наслідуючи приклад Уельсу. Шотландський уряд після трьох місяців прийому біженців оголосив, що людей нікуди селити. Спочатку шотландці зобов'язалися прийняти 3 тисячі українців (їх розселяли в готелі та соціальне житло по всьому регіону), а приїхало вже вдвічі більше. Кількість заявок перевищила 20 тисяч - і Едінбург заявив про "паузу" у програмі.

А частину тих, хто вже приїхав до Шотландії, поселять на кораблі Victoria I естонської судноплавної компанії, де зможуть розмістити лише 739 біженців.

Як пише Telegraph, каюти, в яких житимуть біженці, за розміром менше, ніж тюремні камери у Шотландії.

"Кімнати призначені для розміщення до чотирьох осіб, тобто при повній завантаженості на одну особу припадатиме 21 квадратний фут (близько двох квадратних метрів). У той час як за правилами у загальних камерах у в'язницях Шотландії на кожного в'язня має припадати не менше 48 квадратних футів (4,4 квадратного метра)", - пише видання, іронізуючи над обіцяним "теплим прийомом".

У Бельгії в українських біженців також складнощі з поселенням. Багато власників квартир просять українців залишити будинки на час їхньої літньої відпустки

Непросто також винайняти житло за гроші. Бельгійські орендодавці не хочуть здавати квартири українцям, оскільки їхній статус тимчасового захисту спливає у березні наступного року. А в Бельгії зазвичай здають на більш тривалий термін - від трьох років.

Частину біженців поселили у таборі для біженців, де люди живуть місяцями, не маючи змоги зареєструватися. У Брюсселі перебуває близько 8 тисяч українських біженців.

"Основне питання – житло", - каже П'єр Верберен, урядовий координатор Брюсселя по Україні.

Для розселення українців планують переобладнати офіси на будинки для біженців.

Також по всій Європі окрім житлової гостро постала проблема різко зрослих рахунків за комуналку.

У Німеччині, де мешкає кілька сотень тисяч українських біженців, жорстко контролюють витрати енергоносіїв, намагаючись скоротити витрати електроенергії та газу до мінімуму. Це пов'язано зі зростанням цін на енергоносії, а також з імовірною енергокризою, пише Spiegel, яка посилається на дані Федеральної асоціації енергетичної та водної промисловості (BDEW).

Власники квартир, де живуть українці, самі економлять газ та електрику, і біженців просять так робити.

"Спад у травні був особливо очевидний: споживання тут було більш ніж на третину нижче, ніж у травні 2021 року. Заклики до економії енергії або особисто мотивованих ефектів економії відіграють роль", - пише видання.

При цьому в Німеччині з 1 червня збільшили виплати для українських біженців - тепер вони отримують суму, еквівалентну допомогу з безробіття для німців.

Самотнім платять 449 євро, сімейним парам – по 404 євро на особу, дітям – від 285 до 360 євро.

«Ставляться як до недотуристів»

У Франції дали притулок понад 100 тисяч біженців з України.

"Ми переступили поріг у 100 тисяч українців, яких прийняли у Франції. Ми спочатку були транзитною країною, зокрема до Іспанії, яка кілька років тому відкрила свій ринок праці для українців, тоді як у Франції до війни на території було лише 19 тисяч українців". Ми продовжуємо приймати близько 300 осіб щотижня, особливо з Італії", - сказав в інтерв'ю Le Monde Джозеф Зімет, який очолює Міжвідомчий кризовий підрозділ прийому біженців.

Біженцям у Франції сплачують допомогу близько 200 євро на людину.

"13 тисяч людей поселили у квартири, 11 тисяч – у гуртожитках, хостелах, базах відпочинку", - сказав він.

В Італії деякі українці помітили не дуже привітне ставлення серед частини мешканців.

"Я давно зауважила, що в Італії мало хто розуміє та співчуває українцям, наші страхи, стреси, жахливі історії нікому не цікаві; ставлення серед місцевих до нас у більшості (виняток є, але небагато) як до недотуристів. Де немає діаспори, підтримки - це капець як некомфортно психологічно. Приятелька розповіла, що були дослідження, і серед європейців італійці найгірше ставляться до українських тимчасових переселенців, найкраще - поляки", - написала на своїй сторінці в Facebook журналістка і блогер Неллі Вернер, яка живе зараз в Італії.

Італійський уряд, до речі, платить біженцям 300 євро на місяць, але максимум три місяці (на дітей – 150 євро на місяць).

Про втому від війни в Україні та бажання спонукати Київ домовитися з Москвою заради миру говорять і інші блогери, які живуть у Європі.

"Нещодавно мала неприємність зіткнутися з одним німецьким соціал-демократом, людиною дуже поважного віку, колишнім високим чиновником, що накинувся на мене зі звинуваченнями, що це українці розв'язали війну, що це ми винні у смертях, що "ви затягуєте німців у прірву" та " зробіть нарешті Росії прийнятну пропозицію". Напевно, цей чувак вітав би масовий акт самоспалення українців, щоб догодити Путіну та його, як виявилося, деяким досі вірним німецьким друзям",- поділилася у себе у Facebook журналістка Наташа Фібриг, яка живе в Берліні.

strana.news