Знахідка у Помпеях підтвердила давній секрет, який допоміг Римській імперії збудувати свою велич

Знахідка у Помпеях підтвердила давній секрет, який допоміг Римській імперії збудувати свою велич
Археологи зробили унікальне відкриття серед руїн Помпеїв — давньоримського міста, руїни якого — в межах сучасної комуни Помпеї в регіоні Кампанія в Італії. Це відкриття вчених проливає світло на технології, що дозволили Римській імперії зводити надзвичайно міцні споруди, здатні простояти понад дві тисячі років.
Під час розкопок дослідники виявили будівельний майданчик, який залишився недоторканим після виверження вулкана Везувій у 79 році нашої ери. Знахідка дозволила відтворити склад і методи виготовлення римського бетону, відомого своєю довговічністю та здатністю до самовідновлення.
Вчені давно намагалися розгадати секрет матеріалів, завдяки яким такі споруди, як Пантеон і Колізей, збереглися до наших днів. Нові дані з Помпеїв підтвердили, що римляни використовували технологію так званого «гарячого змішування». В її основі — негашене вапно (швидковапно), яке безпосередньо змішували з водою, вулканічним камінням та попелом. У результаті хімічної реакції суміш самостійно нагрівалася, що значно підвищувало міцність бетону.
На будівельному майданчику було виявлено кілька приміщень із заздалегідь підготовленими матеріалами, а також фрагменти кераміки, відкладені для повторного використання під час ремонту стін. Це свідчить про високий рівень організації будівельних робіт у римлян.
За словами професора Массачусетського технологічного інституту Адміра Масича, який очолював дослідження, сучасні бетони зазвичай не мають властивостей самовідновлення, тоді як римські матеріали демонструють унікальну здатність заповнювати тріщини з часом.
«Хоча давні методи не можна напряму застосувати до сучасних стандартів, принципи, які ми відкрили, можуть допомогти створювати більш довговічні та екологічні будівельні матеріали майбутнього», — зазначив учений.
Бетон був ключовим матеріалом Римської імперії: з нього зводили стадіони, купольні храми, громадські лазні, акведуки, мости та портові споруди. Особливо важливою була здатність матеріалу тверднути під водою, що дозволяло будувати гавані та хвилеломи.
Помпеї були повністю засипані попелом після виверження Везувію, що призвело до загибелі мешканців міста, але водночас забезпечило унікальне збереження будівель, мистецтва та слідів людського життя. Систематичні розкопки тут розпочалися ще у XVIII столітті.
Науковий аналіз підтвердив, що матеріали для бетону — вапно, пуцолан і заповнювачі — походили з району Сомма-Везувій і готувалися за єдиною технологією. Гаряче змішування залишало в бетоні вапняні включення з мікротріщинами, які з часом заповнювалися новими мінеральними сполуками, зміцнюючи конструкцію.
Дослідники наголошують, що розуміння цих технологій може допомогти сучасним реставраторам відновлювати історичні споруди з максимальною автентичністю та довговічністю.
Знеструмлений трамвай перекрив рух на проспекті в Миколаєві: утворилися затори (відео)
На Південному Бузі пожежа – горять зарості очерету (відео)
Шокуюча правда про наркотики та трагічний кінець: на сцені миколаївського театру показали «Вписку»
Хвилина мовчання у центрі Миколаєва: пам'ять загиблих вшанували не всі
Офіцер ТЦК за 20 тисяч доларів оформлював «бронь» військовозобов’язаним «під ключ», - ДБР
Спецназ ГУР настає на півдні України: подробиці (відео)
Третій сезон «Уенсдей»: Netflix показав тизер
Миколаїв атакують ворожі безпілотники: містяни чують їхні звуки (відео)
Так починалася війна у Миколаєві: відео перших ударів по місту













