У Коргалжинському районі Акмолинської області, центральній частині Казахстану, археологи виявили залишки мавзолею, який датується епохою Золотої Орди
Фактично, це вже третя історична пам’ятка, виявлена тут, що поповнює список значущих знахідок в регіоні.
Унікальність цієї знахідки полягає в її восьмикутній структурі. Кожна сторона мавзолею має довжину трохи більш як 1,5 м, а діаметр — приблизно 4,5 м. Будівельні матеріали включають обпалену та напівобпалену цеглу, скріплену вапняним розчином. Варто зазначити, що мавзолей знаходився у місцевості, яка колись вважалася місцем паломництва, а навпроти нього знайдено могилу, повідомляє focus.ua.
На жаль, через розташування на сільськогосподарських землях стан мавзолею вважається незадовільним. Крім того, науковці, які беруть участь у розкопках, помітили сліди попередніх пограбувань, що призвело до відсутності людських останків у поховальних спорудах.
Серед знахідок, зроблених дослідниками, — різні предмети побуту. Фахівці сподіваються, що ця знахідка проллє світло на поховальні звичаї, релігійні традиції та загальну культуру Золотої Орди.
Наявність цього мавзолею свідчить про існування раніше невідомого культурного, політичного і сакрального центру, пов’язаного з кочовими ордами, що колись населяли степи Казахстану. Золота Орда, також відома як Улуг Улус або “Велика держава” тюркською мовою, виникла як монгольське, а пізніше тюркізоване ханство у складі Монгольської імперії в 13 столітті.
У період свого розквіту територія Золотої Орди простягалася від Карпатських гір на сході Європи до сибірських степів. На півдні її землі межували з Чорним морем, Кавказькими горами і територіями, контрольованими монгольською династією, відомою як Іль-хани.
