Київський картонно-паперовий комбінат — одне з найбільших європейських підприємств у галузі — вже багато років поспіль реалізує принципи екологічного підходу. Зокрема, ККПК займається переробленням макулатури та використовує отриманий матеріал замість деревини для виробництва паперу та картону. Таких підприємств в Україні — одиниці.

Сотні мільйонів врятованих дерев

На ККПК зазначають: однієї тонни макулатури вистачає, щоб виготовити приблизно 750 кг паперу або картону. І ця одна тонна є повноцінною альтернативою чотирьом кубометрам деревини. І це ще не все: для вторинного перероблення паперу потрібно на 40% менше електроенергії, а рівень забруднення повітря менший на 73%.

 

Ця ініціатива в першу чергу направлена на захист екології України. Відповідальне виробництво — позиція австрійського власника Київського картонно-паперового комбінату. Тож підприємство вже багато років працює відповідно до норм та законодавства ЄС.

 

Середній обсяг перероблення макулатури — до 1 тис. тонн на добу. Це — приблизно 15 тисяч збережених від вирубки дерев. Таким чином, за час діяльності підприємство захистило вже понад 200 млн зелених насаджень.

Не тільки екологія, але й економіка

Очевидно, що навіть перероблення макулатури не може бути безвідходним виробництвом. Це розуміють і на ККПК, тому ініціювали передачу твердих відходів партнерам для подальшого виробництва паливних брикетів для промислових котлів та печей, об'єктів теплової енергетики тощо. Це допомагає реалізувати екологічну програму, а також отримувати додатковий прибуток.

 

Як зазначають на ККПК, перероблення — багаторазовий процес. Отримані з макулатури картонні та паперові вироби з часом теж стануть макулатурою і, зрештою — сировиною для нової продукції. Це не лише допомагає зберігати довкілля, але й економить кошти.

Проблема скопа розв’язується

У процесі перероблення макулатури з’являється скоп — вторинні відходи, які можна використовувати для виробництва теплоізоляційних, будівельних, оздоблювальних матеріалів, біогазу та гідролізного спирту.

 

Скоп — це відходи з низьким рівнем небезпеки. Тож основна проблема, вони несуть — використання значних площ на полігонах. На ККПК цей питання розв’язують шляхом мінімізації обсягів утворення відходів. Цього, зокрема, вдалось досягти завдяки модернізованій технології, яка дозволяє застосовувати у виробництві целюлозне волокно. Це дало можливість використати понад 70% утворених відходів та суттєво зменшити навантаження на екологію.

«Подяка» від держави — санкції та обшуки

Насправді в Україні не так багато великих підприємств з настільки потужним європейським підходом до екологічного виробництва. Здається, це мають цінувати, особливо на тлі євроінтеграції України. Та насправді Київський картонно-паперовий комбінат з 2022 року вимушено працює під тиском. Правоохоронці роблять все можливе, щоб націоналізувати активи ККПК.

 

Причина надумана — начебто російський власник підприємства. Але факт у тому, що у 2022 році була проведена реструктуризація Pulp Mill Holding — власника ККПК. Холдинг відокремився від бізнесів у рф, а його бенефіціаром є громадянин Австрії доктор Хайнц Ціннер.

 

Ці офіційні аргументи, на жаль, недієві. Адже продовжується кількамісячна брудна інформаційна кампанія проти ККПК, а силовики регулярно проводять обшуки та застосовують інші методи тиску. Очевидно, що інтерес до «розпилу» підприємства не вщух. Тож замість еталону європейського підходу до сталого розвитку комбінат може стати жертвою збудженої зацікавленості представників владних кіл. Хто від цього виграє? Точно не галузь виробництва паперу і не природа України.