Масований удар по Києву 31 липня: 16 загиблих, понад 170 постраждалих

Масований удар по Києву 31 липня: 16 загиблих, понад 170 постраждалих
Станом на 21:40 офіційно підтверджено 16 загиблих, серед них — двоє дітей віком 6 і 17 років.
Кількість поранених зросла до 174 осіб, включно з 14-16 дітьми (залежно від уточнених джерел). Аварійно-рятувальні роботи ще тривають, зокрема у Святошинському районі.
Солом’янський район зазнав найбільших пошкоджень:
– постраждали 101 будинок,
– вибито 2822 вікна,
– 20 покрівель потребують ремонту,
– вивезено 180 тонн будівельного сміття,
– 624 мешканці вже звернулися по допомогу.
Святошинський район постраждав від прямого влучання ракети у багатоповерхівку:
– знищено під’їзд,
– пошкоджено інші житлові об’єкти,
– вибито майже 5600 вікон,
– вивезено 1070 кубометрів сміття,
– 232 особи подали заяви на матеріальну допомогу,
– 7 родин звернулися по виплати на тимчасову оренду житла.
Шевченківський район:
– повністю зруйновано дах одного з будинків (870 м²),
– вибито понад 175 вікон,
– тривають роботи з відновлення газу та водопостачання,
– вивезено 60 кубометрів сміття.
Голосіївський район:
– пошкоджено 44 житлових будинки та 4 заклади освіти,
– вивезено понад 40 кубометрів сміття,
– 116 заяв на виплату допомоги прийнято лише за день.
За словами Київської міської військової адміністрації, ця атака стала ще одним свідченням масштабної цілеспрямованої кампанії РФ із терору проти мирного населення. Атака спричинила руйнування, які не обмежуються лише фізичними: багато мешканців залишилися без даху над головою, зруйновано життєво важливу інфраструктуру.
Після обстрілу в Києві розгорнули 6 оперативних штабів для надання допомоги людям у 4 районах.
1 серпня оголошено днем жалоби в столиці.
Чому це важливо знати
Цей удар став не лише черговим воєнним злочином Росії проти цивільного населення, а й нагадуванням про вразливість міст у глибокому тилу. Масштаб пошкоджень, кількість постраждалих і швидкість реагування місцевої влади — ключові фактори, які мають вплив на психологічну та гуманітарну стійкість Києва. Для міжнародної спільноти — це сигнал про необхідність посилення протиповітряної оборони та допомоги постраждалим.








