Що потрібно Україні, щоб повернути Крим

Що потрібно Україні, щоб повернути Крим

Що потрібно Україні, щоб повернути Крим

Нещодавно головний розвідник країни Кирило Буданов знову пригадав публічно про можливості звільнення окупованих територій — Криму та Донбасу. І якщо до повномасштабного вторгнення спочатку говорили про деокупацію сходу, то зараз і півострова. Фокус розбирався, що є вирішальним у цьому процесі.

"Всі, хто колись володів Кримом, голосно і чітко говорили, що півострів — неприступна фортеця, і абсолютно всі втратили її", — сказав у недавньому інтерв'ю французькому виданню "Liberation" керівник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов. Він знову повторив, що тимчасово окупований Донбас важче повернути, ніж Крим.

Як відомо, минулого року українські військові начальники, зокрема і Буданов, прогнозували вихід українських військ на адміністративні кордони Криму та звільнення півострова вже влітку 2023-го. Але цього не сталося. 2024-го багато хто став більш обережним у висловлюваннях. Проте визволення Криму залишається нагальним питанням. Наразі Російська Федерація використовує український Крим як військовий плацдарм для своєї військової агресії з півдня України, обстрілюючи українські міста з півострова.

Щодо Донбасу, то зараз уся увага прикута до цього напряму. Після виходу українських сил оборони з Авдіївки та просування армії РФ далі, головним для ЗСУ стало зупинити цей наступ та зберегти позиції.

Перерізати ланцюжки поставок

"Американський воєначальник Джон Першінг колись сказав, що битви виграє логістика. Подивіться логістичні ланцюжки через Крим, і якою мережею логістичної пов'язаний Донбас з Росією, є різниця, — каже  Фокусу  керівник програм безпеки Центру глобалістики "Стратегія XXI" Павло Лакийчук. Ще з часів Радянського союзу, так вже склалося, Україна мала розгалужену систему зв'язків із Росією на сході, з промисловими регіонами, Донбасом, там незліченну кількість доріг та доріжок, які пов'язують, як кровоносними судинами, окуповані території з територією супротивника. , резервів, тилів можна здійснювати диверсифіковано безліччю варіантів маршрутів, їх неможливо перерізати все ".

Йдеться про те, що на сході України є безперервна лінія постачання, до якої російська армія може отримати доступ із будь-якого боку.

У Криму ситуація інша, обмеженіша.

"Крим - півострів. Для нього важливі: Керченський міст, десантні кораблі, авіація, керченська поромна переправа. Це ті логістичні ланцюжки, якими користується Росія в Криму, і їх дуже легко обрубати. Очевидно, на цьому ґрунтуються прогнози генерала Буданова, - додає Лакійчук, "Так званий Керченський міст має важливу роль у забезпеченні всього південного угруповання противника. Є ще сухопутний коридор від Таганрога до Маріуполя, але він має обмежені можливості. До того ж треба розуміти, що ця лінія комунікації пролягає через прифронтову зону. Коли по одній дорозі". їздять і танки та фури — зрозуміло, хто господар. Тобто основний маршрут — таки через міст".

Експерти кажуть, коли йдеться про деокупацію Криму, необхідно руйнувати військовий потенціал РФ: склади та бази, командні пункти та арсенали, системи протиповітряної оборони, розміщені на території всього окупованого півострова.

"Треба позбавитися російського контингенту, який знаходиться в Криму, логістики. Про це неодноразово говорив відомий генерал Бен Ходжес, який наполягає на тому, що Крим можна звільнити в короткий термін і щодо малих ресурсів, але для цього потрібні три важливі складові", — каже  Фокусу  військовий експерт Владислав Селезньов.

  • Перша — далекобійна ракетна зброя для того, щоб зруйнувати логістичну артерію, яка забезпечує окупантів у Криму, — це керченський міст.
  • Друга — винищувальна авіація F16, яка має підтримувати дії української армії як на суші, так і в акваторіях Чорного та Азовського морів.
  • Третя складова — достатня кількість зброї та техніки для прориву добре укріплених ворожих рубежів, зокрема на півдні Херсонської та Запорізької областей.

"На цьому американський генерал засновує свої відповіді останні півтора роки, - додає Селезньов, - час від часу він називав конкретні дати, коли це можна зробити. Потім його дорікали, мовляв, дати пройшли, а Крим не звільнений, хоча ніхто не поспішає дочитувати його. тези до кінця, він завжди говорив, що цей план щодо звільнення Криму цілком реально реалізувати за умови своєчасного та повноцінного постачання необхідної зброї та техніки. Керченського мосту — поступова руйнація всіх військових об'єктів у Криму та Севастополі. Їхні незалежні експерти нарахували на півострові 232".

Тільки два можливі маршрути до Криму

Щоб пройти до Криму, Збройні сили України мають лише два маршрути.

Перший напрямок – це продовження пробивання підрозділами української армії коридору від Роботино до Токмака і далі на Мелітополь. Дорогою ці міста доведеться звільняти. Обійти їх, залишивши якісь угруповання ворога в тилу і рухатися на південь, не можна. Загалом доведеться пройти до Генічеська близько 160 кілометрів.

Але зараз біля Роботино тривають важкі бої, його та населені пункти навколо обстрілюють із артилерії та мінометів. Та й загалом ситуація у цьому районі залишається вкрай напруженою.

Другий напрямок — форсувати Дніпро з правого на лівий берег на Херсонщині з метою подальшого просування до Вірменська, розташованого на перешийку між Кримом. Тоді маршрут буде наполовину коротшим. Але складність у тому, що доведеться форсувати велику водну переправу, тобто переправляти річку важку техніку, необхідну для масштабної наземної операції.

"Зараз українська армія намагається розширювати плацдарми на лівому березі Дніпра. Їхня глибина, за різними оцінками, від трьох до восьми кілометрів. Плацдармів кілька: район Антонівського автомобільного мосту, район Антонівського залізничного мосту, район населеного пункту Кринки, - продовжує Владислав Селезньов. є на різних ділянках лівого берега наші воїни вже є, причому там діють не лише морські піхотинці, а й підрозділи прикордонних сил та територіальної оборони, але для розширення плацдармів та руху у бік Кримського півострова потрібні знову ресурси — системи ППО, артилерійські системи, бронетехніка на Як перемістити з правого на лівий берег всі ці системи за умови, що всі чотири мости, які раніше з'єднували правий і лівий берег Дніпра, з осені 2022 року зруйновані російською армією, за таких умов говорити про те, що ми можемо налагодити стійку логістику можна лише в одному випадку - наведення понтонно-мостових переправ. Але відстань між берегами у цій частині становить близько тисячі метрів".

Експерт каже, що це надзвичайно складна в інженерному плані місія.

"Це я говорю як фахівець і військовий інженер, - продовжує він, - Друге завдання: як убезпечити цю переправу від впливу ворожої артилерії та авіації? Ворог, очевидно, намагатиметься її зруйнувати. У принципі варіанти вирішення цієї проблеми є. Серед них: розширити плацдарм на глибину до 25 км.Ці зробити, не маючи на лівому березі артилерії та бронетехніки, неможливо.Крім того, захистити понтонно-мостову переправу від впливу авіації можна маючи власну авіацію.Можливо, ми її отримаємо влітку 2024 року.Можливо раніше, але жодних офіційних підтверджень щодо конкретних дат, коли саме до лав українського війська приєднаються F16, поки немає".

Обидва названі варіанти складні і вимагають значних людських та технічних ресурсів. Під час літнього просування стало очевидно, що рухатися доводиться під авіаційними бомбардуваннями.

Накопичення ресурсів у Криму

Водночас керівник програм безпеки Центру глобалістики "Стратегія XXI" каже, що РФ посилює свою присутність у Криму.

  • По-перше, на півночі Криму посилюється лінія оборони, причому перевага надається західній частині, району Армянська. На цій ділянці створюється багатошарова система оборони. Це свідчить про те, що ворог боїться прориву з боку Дніпра до Кримських перешийків.
  • По-друге, продовжується розвиток оборонної лінії на Керченському перешийку.

"Це така частина Криму, яка відокремлює Керченський апендикс від основного півострова, - пояснює він, - Там теж будуються лінії оборони і це свідчить про те, що противник допускає можливість прориву ЗСУ України на Кримський півострів. Після осінніх та зимових штормів не спостерігається відновлення дибільних ліній пляжної оборони.

Крім того, раніше повідомлялося, що українські партизани помітили у тимчасово окупованому Джанкої велику кількість нових російських військових, серед них і бойовиків ПВК "Вагнер".

"Крим зараз фактично використовується як транспортно-логістичний хаб, ремонтно-відновлювальна база, де відбувається ремонт пошкодженої техніки. Там проводять лікування та реабілітацію російських військовослужбовців. Саме через Крим проходить левова частина вантажних військових перевезень армії РФ, - каже Владислав Селезньов, - Причому ворог Зазвичай для перевезення використовує поромну переправу, а також великі десантні кораблі та інші кораблі, які працюють на користь російського чорноморського флоту, лише невелика частина здійснюється за рахунок Керченського мосту, тому так нервово росіяни сприймають відомості, коли працюють наші дрони камікадзе і топлять ворожі дес. . Так ворог втрачає свої можливості з логістичного забезпечення російського угруповання військ ".

Експерт також каже, що Севастополь залишається головною базою російського Чорноморського флоту, відповідно там дислокуються деякі кораблі, окрім носіїв ракет морського базування Калібр. Ці кораблі зосереджені у бухті у Новоросійську.

"Але, проте, функціонал головного штабу і планування військових операцій, забезпечення діяльності деяких кораблів залишається в Севастополі, - додає він, - Так само, як і інші військові об'єкти в Криму та Севастополі, що стосуються реалізації російської агресії".

Також у Криму з військових аеродромів злітають ворожі літаки, які здійснюють ракетні удари та завдають ударів керованій авіацією півднем України.

"З полігону в районі мису Чауда і майданчика поблизу Балаклави піднімаються в повітря шахеди, які фактично щоночі справляють враження на всю глибину нашої країни", - пояснює військовий експерт Владислав Селезньов.

Павло Лакійчук упевнений, що Генеральний штаб України розробляє плани звільнення і Криму, і Донбасу, так і всіх українських територій. Яку з них реалізує і коли сказати складно.

"Зараз ЗСУ працюють у режимі стратегічної оборонної операції, - додає він, - Зараз основна мета наших сил - зупинити противника, не допустити захоплення ним стратегічно важливих районів, знекровити його, накопичити резерви, матеріальні та людські, та створити умови для подальшого переходу до контрнаступальної чи наступальну операцію. Як на мене зараз наша стратегічна оборонна операція знаходиться на першій фазі — від стабілізації фронту і до переходу в контрнаступ умов поки що немає».

Додати коментар
Коментарі доступні в наших Telegram и instagram.
Новини
Архів
Новини Звідусіль
Архів