Навіщо Трампу українські корисні копалини і що США пропонують натомість

У середині березня президент США Дональд Трамп заявив, що угода щодо українських природних ресурсів буде підписана "дуже-дуже скоро". Заява була зроблена на тлі постійних намагань покінчити з війною в Україні.

Трамп намагався переконати президента України Володимира Зеленського, щоб той дав США доступ до нерозроблених ресурсів України; цим у Вашингтоні хотіли забезпечити себе найважливішими корисними копалинами. Спочатку передбачалося, що угода буде підписана 28 лютого, але справа забуксувала після скандальної зустрічі  у Білому домі.

Оскільки офіційні особи в Києві наголошують, що вони, як і раніше, готові укласти угоду, то, мабуть, тепер зволікають саме США. Незважаючи на слова Трампа про те, що угода може бути укладена найближчим часом, вся увага його адміністрації змістилася на посередництво у укладенні угоди про припинення вогню між Росією та Україною щодо енергетичних активів та потенційний перехід українських атомних електростанцій до американської власності.

Проте інтерес Трампа до українських ресурсів викликав питання: що ж справді є у цій країні? Хоча президент США називає запропоновану угоду угодою про "рідкоземельні елементи", Україна не має великих запасів рідкоземельних елементів, розробка яких була б визнана економічно доцільною на міжнародному рівні. Проте в Україні розвинене виробництво вугілля, залізної руди, урану, титану та магнію. Розширення цих областях може бути вигідним США.

Навіщо ж Трампу угоду щодо українських ресурсів?

Трамп стверджував, що США надали Україні надто багато допомоги, і неодноразово безпідставно заявляв, що американці зробили набагато більший внесок, ніж європейські країни.

Щоб компенсувати витрати на американську допомогу, він спочатку висунув величезні вимоги до України, яка постраждала від війни, в якийсь момент зажадавши еквівалент 500 мільярдів доларів у вигляді рідкоземельних елементів (матеріалів, які відіграють ключову роль в оборонній та інших високотехнологічних галузях промисловості). Зрештою, цю вимогу до проекту тексту угоди не включили.

Відповідно до умов угоди, США та Україна створять спільний інвестиційний фонд для відновлення України. Україна виділятиме до цього фонду 50% від усіх доходів, отриманих від "майбутньої монетизації" її природних ресурсів, включаючи корисні копалини, вуглеводні, нафту та природний газ, а також порти та іншу інфраструктуру. Це стосуватиметься швидше нових проектів, ніж існуючих, і може вимагати значних інвестицій у шахти та обробну промисловість.

У чому ця угода розходиться із типовою зовнішньою політикою США?

Запропонована угода означає різкий відхід від традиційного підходу США до надання допомоги союзникам, які постраждали від конфліктів. Це більше схоже не на план Маршалла (американську ініціативу щодо фінансування відновлення Західної Європи після Другої світової війни), а на Версальську угоду після Першої світової війни, яка передбачала виплату репарацій агресором, Німеччиною, за винятком того, що в цьому випадку виплати очікуються від України — постраждалої сторони.

Згідно з дослідженням, проведеним українським урядом, Світовим банком, Європейською комісією та ООН, ця угода призведе до відтоку грошей з країни, яка вже була економічно спустошена війною, і якій, за оцінками, знадобиться 524 мільярди доларів на відновлення протягом наступного десятиліття.

Зовнішій політиці рідко властивий альтруїзм. План Маршалла був стратегічною інвестицією США, спрямованої на перетворення європейських країн на стабільних партнерів, стримування комунізму та розширення ринку збуту американських товарів. Але пропонована на сьогоднішній день угода з Україною, очевидно, має більш "грошовий" характер. Відповідно до нього, природні ресурси будуть використовуватися як оплата за послугу допомоги США. Трамп заявив, що угода дозволить США "повернути наші гроші, і ми збираємось отримати багато грошей у майбутньому".

Яку сировину найлегше видобувати в Україні?

За деякими даними, в Україні є родовища корисних копалин вартістю не менше ніж 10 трильйонів доларів, включаючи літій, графіт та титан. Але, знову ж таки, не можна сказати точно, чи є їхній видобуток комерційно доцільним.

Логічно припустити, що родовища таких ресурсів, як вугілля та залізна руда, а також уран, є, мабуть, найбажанішими для США. Це пов'язано з тим, що після будівництва копалень і початку видобутку легше продавати на ринок отриману сировину відразу, ніж інші матеріали, що потребують додаткової обробки, такі як графіт та рідкісноземельні метали.

Обробка таких корисних копалин за межами Китаю потребуватиме інвестицій в обладнання та часто пов'язана з екологічними та технічними проблемами. Ще однією перешкодою є те, що зараз у багатьох ресурсах, які Україна потенційно могла б видобувати, браку у світі немає, тому ціни можуть бути недостатньо привабливими, щоб виправдати вкладення великих обсягів капіталу.

Щодо запасів, то Україна, на загальну думку, входить до десятки найбільших країн із запасу вугілля, урану та залізної руди, але витрати на її видобуток можуть бути значно вищими, ніж у провідних світових постачальників. Також там можна видобувати природний газ, запаси якого тут значні, та у потенціалі сланцевий газ.

Які інші метали є в Україні?

Україна також готова просувати свої родовища літію, графіту та титану. Вважається, що у неї найбільше в Європі родовище літію, ключового металу для виробництва акумуляторів електромобілів, але в останні роки ціни різко впали, оскільки виробництво зростало набагато швидше за попит.

Щодо титану, то зовсім не факт, що Україна виробляє той тип титану, який потрібен американській оборонній промисловості — згідно з даними Геологічної служби США, вона не має потужностей для виробництва губчастого титану, який використовується в реактивних двигунах, броньовому покритті та інших військових потребах.

Знову ж таки, видобуток такого роду сировини простіший, ніж її обробка. За словами фахівця із сировини з CRU Group, обробка таких матеріалів, як, наприклад, титан і графіт, вимагатиме значних інвестицій.

"Доступ до ресурсів є необхідним, але недостатнім кроком для збільшення поставок цих корисних копалин або збільшення обсягу поставок, що не видобуваються та не обробляються в Китаї", - стверджує Вілліс Томас, головний консультант CRU.

А що щодо рідкоземельних металів?

Трамп особливо виділив рідкоземельні метали, які використовуються в широкому спектрі товарів, включаючи телефони та ракети з лазерним наведенням. Здебільшого такі метали постачає Китай. Хоча Україна повідомила про наявність ряду родовищ, про їхній потенціал відомо небагато. За даними S&P Global навіть колишній глава геологічної служби України заявив, що сучасної оцінки її ресурсів не проводилося.

За даними Геологічної служби США, за межами Китаю найбільші запаси рідкоземельних елементів знаходяться в Бразилії, Індії, Австралії та Росії, а також у США.

Як і багато інших важливих ресурсів, рідкоземельні елементи відносно поширені в усьому світі, але їх концентрація не завжди робить їх видобуток та обробку економічно доцільними. Світовий ринок також невеликий у порівнянні з міддю чи нафтою.

Навіть якщо видобуток на українських родовищах виявиться комерційно доцільним, їх потрібно буде обробляти. В даний час на частку Китаю припадає близько 90% потужностей із сепарації та очищення.

Ще одна річ, на яку слід звернути увагу: найбільші світові видобувні компанії, які більшу частину останніх двох десятиліть нишпорили планетою в пошуках незайманих родовищ корисних копалин, до війни не виявляли особливого інтересу до України.

Наскільки вагома Україна з нафти та газу?

За останнє десятиліття Україна зробила зусилля щодо збільшення видобутку газу. За оцінками Центру передового досвіду НАТО в галузі енергетичної безпеки, запаси газу в країні становлять близько 5,4 трильйона кубометрів, включаючи 1,1 трильйони кубометрів розвіданих запасів, які є одними з найбільших у Європі. За даними Міжнародного енергетичного агентства, тут також є значні незасвоєні запаси сланцевого газу.

У країні також є одна з найбільших мереж газопроводів та підземних сховищ. До війни трубопроводами радянської епохи можна було транспортувати понад 140 мільярдів кубометрів російського газу до Центральної Європи, що становило понад 20% загального попиту континенту на газ. Але постачання припинилося після того, як на початку року минув термін дії угоди про транзит.

Щодо нафти, то скромні запаси нафти в Україні становлять лише малу частку від обсягу, який розробляється в США.

Що США готові надати в обмін на цю угоду?

Проект угоди не пропонує Україні явних гарантій безпеки. Натомість у ньому йдеться про "міцне партнерство" між США та Україною, засноване на їхніх економічних зв'язках. Внески до фонду, який буде створено, буде реінвестовано у проекти в Україні, спрямовані на забезпечення "безпеки та процвітання країни". Міністр фінансів Скотт Бессент заявив, що США можуть допомогти Україні, що постраждала від військових дій, вийти на "траєкторію великого зростання".

Зеленський наполягав на офіційних гарантіях безпеки з боку США, але американські посадовці заявили, що сама прив'язка України до США через економічні зв'язки і є де-факто захистом. Занепокоєні тим, що цього буде недостатньо для стримування Москви, європейські уряди наполягають на чіткішому зобов'язанні адміністрації Трампа підтримати потенційне розгортання європейських військ для допомоги у захисті України.

Але Стів Уіткофф, спеціальний посланник Трампа на Близькому Сході, який також очолює переговори США про припинення вогню з Україною та Росією, відкинув ідею прем'єр-міністра Великобританії Кіра Стармера про наземні війська "коаліції охочих" і назвав її "примітивною".

Bloomberg , США