Релігійний радикалізм: тиха загроза, яку не варто ігнорувати

 

Україна сьогодні переживає один із найскладніших періодів у своїй історії. Повномасштабна війна з боку Російської Федерації змушує нас бути зосередженими на боротьбі за незалежність, оборону територій та захист громадян. Проте навіть у ці непрості часи важливо звертати увагу на інші процеси — не завжди гучні, але потенційно небезпечні для стабільності всередині країни.

Однією з таких тем є радикалізація на релігійному ґрунті, яка в багатьох державах світу вже показала свою руйнівну силу. І хоча Україна наразі не є епіцентром таких явищ, ризики існують. Їх ігнорування може мати серйозні наслідки у майбутньому.

 

Іслам в Україні: мирна присутність із глибокими історичними коренями

Варто зазначити, що іслам як релігія в Україні має давню історію. Сьогодні, за приблизними оцінками, у нашій державі проживає близько 500 тисяч мусульман — це орієнтовно 1% від усього населення. Більшість із них — кримські татари, корінний народ України.

Ісламська громада України розвивається мирно та конструктивно. У різних регіонах діють мечеті, громади та культурні центри, зокрема у місті Острог Рівненської області, а також у тимчасово окупованому Криму. Держава поважає свободу віросповідання, підтримує міжконфесійний діалог і створює умови для мирного співіснування різних релігій.

Проте поряд із мирною релігійною діяльністю існує ризик зовнішніх впливів, які можуть бути замасковані під просвітницьку або благодійну роботу, але нести в собі ідеології, що загрожують національній безпеці.

Панарабізм і панісламізм: що криється за привабливими гаслами?

У глобальному світі діють численні релігійно-політичні рухи. Частина з них просуває ідеї, які на перший погляд виглядають як об’єднання людей навколо спільних цінностей, але насправді мають іншу мету — впливати на внутрішню політику країн, у яких вони діють.

Зокрема, йдеться про панарабізм і панісламізм:

• Панарабізм — це ідея створення єдиної арабської нації на основі спільної мови, релігії та культури. Попри те, що ця концепція часто відокремлює релігію від політики, вона все ж може стати основою для наддержавних політичних амбіцій.
• Панісламізм — більш радикальна течія, яка пропонує об’єднати всіх мусульман світу в єдину ісламську державу. Такі ідеї можуть ставити під сумнів суверенітет і незалежність національних держав, особливо в умовах воєнного чи політичного тиску.

 

«Брати-мусульмани»: міжнародна структура з політичними амбіціями

Прикро визнавати, але існують міжнародні організації, які використовують релігію не для духовного розвитку, а як інструмент політичного впливу. Однією з таких є добре відома структура — «Брати-мусульмани» (араб. الإخوان المسلمون), заснована у 1928 році в Єгипті мусульманським проповідником Хасаном аль-Банною.

Попри заявлену мету поширення ісламських цінностей, організація має глобальну політичну стратегію — прагнення створити так званий «Великий ісламський халіфат», тобто єдину ісламську державу, яка охоплювала б мусульман усього світу.

«Брати-мусульмани» діють не відкрито, а через освітні, культурні, благодійні ініціативи, нерідко впливаючи на молодь, малозахищені верстви населення та мусульманські громади в країнах Європи. Така м’яка сила часто залишається поза увагою держави до того моменту, коли вплив стає системним і відчутним на місцевому рівні.

Французький досвід: коли загроза приходить знизу

Показовою є ситуація у Франції. У травні цього року Рада оборони та національної безпеки країни розглянула урядову доповідь, яка свідчить про значне посилення діяльності «Братів-мусульман» на території Франції. Засідання очолив особисто президент Еммануель Макрон, що свідчить про серйозність загрози.

У 55 департаментах Франції виявлено мережу зі 139 мечетей, пов’язаних із цією організацією. Ще більш тривожним є факт поширення ісламізму в сфері освіти: на початку 2024 року у країні працювало 815 шкіл корану, у яких навчалося 66 050 дітей. За даними спецслужб, понад третина з них навчаються за програмами, які належать до фундаменталістських течій.

Ці структури не просто викладають релігію — вони формують світогляд, який у перспективі може підривати основи демократії, прав людини та національної єдності.

 

Україна: пильність сьогодні — безпека завтра

На щастя, в Україні наразі офіційно не зафіксовано активності осередків «Братів-мусульман». Проте це не означає, що ризику не існує. У нинішніх умовах, коли увага держави максимально зосереджена на військових діях, непомітне проникнення зовнішніх радикальних ідеологій може залишитися поза увагою.

Особливо вразливими до таких впливів є молодь, етнічні меншини, малозабезпечені громади. Усе частіше радикалізація відбувається «знизу» — на рівні громад, муніципалітетів, шкіл, релігійних осередків.

Що можемо зробити вже зараз?

Україна має унікальний досвід міжрелігійного діалогу та мирного співіснування різних конфесій. Щоб не допустити деструктивного впливу радикальних ідеологій, важливо діяти на випередження:

1. Підтримувати мусульманські громади, які дотримуються поміркованих позицій та конструктивної співпраці з державою.
2. Посилити аналітичне спостереження за діяльністю організацій із закордонними зв’язками, особливо в освітній та релігійній сферах.
3. Розвивати громадянське суспільство, зокрема інформування молоді про ризики радикалізації.
4. Сприяти міжкультурному діалогу і забезпечити залучення всіх релігійних спільнот до формування єдиного громадянського простору.
5. Співпрацювати з міжнародними партнерами, вивчаючи їхній досвід протидії радикалізму.

Спільна відповідальність за безпеку

Релігія повинна залишатися джерелом миру, моральності та духовного розвитку — не інструментом маніпуляцій чи політичної боротьби. В Україні вже доведено: різні релігії можуть співіснувати мирно, якщо суспільство об’єднане спільними цінностями — свободою, правом, відповідальністю.

Тому сьогодні, як ніколи, важливо не залишати без уваги навіть найменші сигнали загрози. Адже радикалізація — це процес, що відбувається поступово. І чим раніше ми почнемо діяти, тим більше шансів зберегти єдність, безпеку та стабільність України.

Звертаємо увагу громадськості, освітян, релігійних лідерів, журналістів і правоохоронців: не втрачати пильності. Наша сила — в єдності, усвідомленні ризиків та спільних діях задля миру та безпеки.