У Німеччині заявили, що вичерпали можливості приймати біженців з України

У Німеччині заявили, що вичерпали можливості приймати біженців з України

У Німеччині заявили, що вичерпали можливості приймати біженців з України

За даними МВС Німеччини, станом на 2 січня в країні зареєстровано 1045854 українських біженців. З них близько 80% становлять жінки, близько третини – діти.

Щодня кількість біженців з України у Німеччині збільшується приблизно на 170 осіб. Попри побоювання Берліна, різкого стрибка цього показника не сталося, передає " Німецька хвиля ". Але комунальна влада б'є на сполох, оскільки їх ресурси з прийому нових біженців вичерпані.

"У вирішенні проблем, пов'язаних з біженцями, ми досягли меж своїх можливостей", - підкреслив президент Об'єднання німецьких міст і громад (DStGB) Уве Брандль. За його словами, головна проблема – житлова. Велика кількість українських біженців оселилася у друзів, знайомих та співчуваючих німців. "Але це не може бути постійним рішенням, – сказав Брандль, – необхідно знайти інше".

Як зазначило видання, на головному вокзалі Берліна вже давно немає черг із німців, які готові дати притулок біженцям з України. Ті, хто прийняв їх на початку війни, не очікували, що біженці залишаться так довго. За оцінкою Брандля, гостинність німців та громадська терпимість до українців перебувають під загрозою.

Ситуацію ускладнює напружена ситуація на ринку орендованого житла, оскільки квартир за доступними цінами у Німеччині залишилося мало. Соціальне відомство перебирає витрати українців на оренду житла, якщо ті подадуть відповідні договори. Але, уклавши такий договір із власником житла, пояснив Брандль, українець набуває статусу квартиронаймача, який має широкі права та захист від виселення. Тому багато німців, які прийняли "пожити" українських біженців, тепер не можуть їх позбутися.

Друга проблема – інтеграція українських біженців на німецькому ринку праці. Видання зазначило, що висококваліфікованим відчинено всі двері. Значно важче вчителям, яких серед українських біженців виявилося багато, у тому числі тих, хто знає німецьку мову. Вчителів у Німеччині не вистачає, але для роботи вчителем у німецькій школі потрібно скласти два держекзамени з різних предметів та успішно пройти референдаріат.

Крім того, за оцінками німецької комунальної влади, понад 40% українців планують залишитись у Німеччині і після війни якщо не назавжди, то на тривалий час.

"Це означає, що тема інтеграції, і особливо тема залучення до праці, набуває важливого значення", - сказав Брандль.

За його словами, понад 430 тис. українських біженців працездатного віку мають хорошу кваліфікацію. Тому, вважає він, "необхідно швидше усувати мовний бар'єр та пропонувати курси спеціалізації та підвищення професійної кваліфікації, знижувати поріг визнання українських дипломів та свідоцтв".

Не менш важливою, за його словами, є інтеграція приблизно 200 тисяч українських дітей, які прибули до Німеччини з матерями.

"Необхідно швидко і інтенсивно займатися їх включенням до нашої системи освіти, - переконаний Брандль. - Діти, які швидко освоїться в нашій системі дитячих садків та шкіл, мають чудові шанси знайти в Німеччині другу батьківщину".

У зв'язку з цим комунальна влада очікує від федерального центру більшої допомоги, у тому числі фінансової, у прийомі та інтеграції біженців. Причому не разовий, а довгостроковий.

Додати коментар
Коментарі доступні в наших Telegram и instagram.
Новини
Архів
Новини Звідусіль
Архів