Де мобілізаційні закони жорсткіші – в Росії чи в Україні

Москва і Київ завершують підготовку для ведення затяжної війни – нарощуються виробництво техніки та боєприпасів, будують фортифікації на лінії фронту та найголовніше – суттєво змінюють мобілізаційне законодавство, щоб набрати якомога більше солдатів до війська. Кому це вдається краще?

Для продовження війни проти України Росія набирає до війська все більше людей. Україна мусить захищатись і проводити активнішу мобілізацію.

В Україні більшість мобілізаційних новацій набули чинності в середині травня, хоча початок активного обговорення цих реформ був ще пів року тому.

У РФ деякі положення вже діють понад рік, а інші – заплановані на осінь 2024 року.

Основна мета обох країн – охопити військовим обліком якомога більшу кількість чоловічого населення, що в підсумку дозволить без проблем поповнювати мобілізаційний резерв для ведення війни.

Українська влада публічно називала прогнозовану цифру новобранців ЗСУ близько 500 тисяч осіб. Кремль поки що заперечує підготовку нової хвилі мобілізації, попри те, що російські ЗМІ вже називають орієнтовні плани набору 300 тисяч бійців.

ВВС Україна вирішила порівняти законодавство обох країн, щоб визначити, яке з них жорсткіше і яке, відповідно, більше підходить для вирішення поставлених задач.

Кого забирають в армію

Мобілізація в Україні триває від початку повномасштабного російського вторгнення, тобто з 24 лютого 2022 року. Вона продовжується рішеннями президента і парламенту кожні три місяці.

У Росії президента Володимир Путін оголосив "часткову мобілізацію" лише 21 вересня 2022 року. Формально вона не скасована, хоча міноборони РФ наприкінці жовтня того ж року доповідало про завершення "мобілізаційних заходів".

Тоді вдалося набрати, за офіційною статистикою, 302 тисячі мобілізованих військових.

Після завершення оголошених "мобілізаційних заходів" міноборони РФ обрало два шляхи поповнення війська: вербування іноземців з бідних країн Африки і Азії, а також набір добровольців на контрактну службу під примусом чи за велику фінансову винагороду.

Активно Кремль застосовує вже успішно апробовану схему – максимально стимулює солдат строкової служби переходити на контракт і, відповідно, долучатися до бойових дій в Україні. Річ у тім, що під час війни строкова служба в РФ не зупинена, як в Україні.

За даними британської розвідки, в цьому році влада Росії збирається залучити на службу за контрактом близько 400 тисяч осіб. В минулому 2023 році Кремль звітував про майже 500 тисяч "добровольців".

В Україні мобілізувати можуть чоловіків віком від 25 до 60 років. Раніше нижня планка мобілізації складала 27 років.

В РФ таких чітких обмежень немає, хоча міністерство оборони обіцяло, що мобілізувати будуть лише тих, хто перебуває в запасі, має досвід служби і необхідну військово-облікову спеціальність. При цьому в запасі можуть перебувати росіяни віком навіть від 18 і аж до 65 років.

Але слід враховувати, що з 18 до 30 років – це призовний вік російських чоловіків на строкову службу. Саме після неї зазвичай чоловіки переводяться в запас.

Декілька разів Кремль публічно запевняв, що не буде відправляти на війну безпосередньо строковиків, хоча на початку повномасштабного вторгнення влада РФ визнавала, що такі випадки все ж траплялись.

В Україні з початку повномасштабної війни не проводиться набір на строкову службу, відповідно, чоловіки 18-25 років можуть потрапити на війну лише за власним бажанням, уклавши контракт із ЗСУ.

Незабаром буде заміна строкової на базову військову службу тривалістю 3-5 місяців, а також базовий військовий вишкіл для тих, хто вчиться у ВНЗ. Вона почнеться з вересня наступного року.

Слід зауважити, що за приблизними оцінками західних ЗМІ та експертів, мобілізаційний ресурс Росії складає близько 12-20 млн чоловіків, а України – 4-5 млн.

Демобілізація до кінця війни (або СВО - "спеціальної військової операції", як її досі офіційно називає Кремль), не передбачена ні в РФ, ні в Україні.

"Заочні" повістки

Як змусити чоловіка призовного віку відвідати військкомат (ТЦК)? Відповідь проста – вручити повістку. Але тривалий час саме ця процедура і в РФ, і в Україні була "каменем спотикання" для воєнкомів. Зокрема, тому що повістку необхідно було вручати з дотриманням усіх процедур і особисто із рук в руки.

Але обидві країни майже синхронно змінили своє законодавство і ввели фактично "заочні" повістки.

В Росії вони будуть мати електронний вигляд. Таку новацію Держдума РФ ухвалила ще в квітні минулого року, але на практиці електронні повістки запрацюють лише з листопада цього року, коли буде введений в дію Єдиний електронний реєстр військового обліку.

Очільник Кремля Володимир Путін публічно доручив міноборони провести призов громадян на службу восени 2024-го року саме за допомогою електронних реєстрів.

Такі повістки будуть надсилати в електронний кабінет громадянина на порталі "Госуслуги" (це фактично аналог українського порталу держпослуг "Дія") або розміщувати на відкритому порталі повісток. Найголовніше – такий документ буде вважатись врученим відразу після відправлення, навіть якщо потенційний призовник з ним не ознайомився, не побачив або проігнорував.

З моменту розміщення в кабінеті електронної повістки росіянину буде закритий виїзд з країни, аж поки він не з'явиться у військкомат. На це дається 20 днів. Якщо призовник це не зробив, то щодо нього можуть бути застосовані "тимчасові" заборони: водити транспортні засоби, працювати індивідуальним підприємцем, брати кредити та позики, оформлювати нерухомість і отримувати пільги.

Українська влада початково теж мала ідею ввести електронні повістки, але на певному етапі від цього їй довелось відмовитись. Однак, вона знайшла вихід із ситуації і все ж провела свій варіант "заочних" повісток.

В Україні він матиме вигляд відправлення повісток поштою рекомендованим листом на ім'я військовозобов'язаного. Навіть якщо громадянин не забере цей лист з пошти, повістка все одно буде вважатися врученою. Кабінет Міністрів, який визначив такий порядок, вказує, що повістки поштою будуть надсилатися тим, хто не оновив свої дані до 17 липня.

ТЦК, окрім повісток, матиме ще один "заочний" інструмент. Це "вимога", тобто документ, який військкомат, так само як і повістку, може надіслати на пошту рекомендованим листом, якщо громадянин порушує правила військового обліку і поліція не може його розшукати.

У разі якщо громадянин добровільно протягом 10 календарних днів з дня вручення вимоги не прибув до ТЦК, то представник територіального центру звертається до суду з тим, щоб позбавити порушника права керування транспортним засобом.

Крім того, нове українське законодавство дозволяє ТЦК на час війни виписувати постанови про штрафи без складання протоколу, тобто без фізичної присутності порушника. Механізм аналогічний тому, як поліція виписує заочно постанови про порушення правил дорожнього руху, які зафіксували автоматичні камери на дорогах.

Однак ТЦК зможе виписати такий штраф лише якщо матиме докази того, що особа отримувала повістку і свідомо проігнорувала її.

Підвищення штрафів

Розмір штрафів в Україні також суттєво підвищився. Відтепер за порушення правил військового обліку та мобілізації ТЦК зможе оштрафувати громадянина на 17-25,5 тисяч гривень у воєнний час. Це приблизно 420 – 630 доларів, що фактично на 10-40% більше середньої зарплати в Україні в першому кварталі 2024 року.

Підприємство, на якому порушуються правила військового обліку співробітників, може отримати штраф від 34 до 59,5 тисяч гривень (у воєнний час).

Що стосується кримінального покарання, то українцям воно загрожує лише після відмови або ігнорування "бойової" повістки – мобілізаційного розпорядження. В такому випадку громадянин може отримати тюремне ув'язнення від 3 до 5 років.

Влітку 2023 року в Росії також суттєво підвищили штрафи за порушення правил військового обліку. Вони зросли в 10 раз, але, щоправда, все одно нижчі за українські.

Наприклад, за неявку у військкомат покарання 10-30 тисяч рублів (110 – 330 доларів), за ухилення від військово-лікарської комісії – 15-25 тисяч рублів (166-276 доларів).

Роботодавцям, які не сприяють військкоматам в оповіщенні призовників, загрожує штраф до 500 тисяч рублів (5,5 тисяч доларів).

Якщо громадянин РФ ухиляється від військової служби, то йому загрожує до 2 років за ґратами або штраф від 200 тисяч рублів (2,2 тисячі доларів).

Така ситуація не влаштовує російську владу. Минулого року очільник комітету Держдуми з питань оборони Андрій Картаполов повідомив про розробку нового закону, що вводитиме кримінальну відповідальність за ухилення від мобілізації.

Для таких порушників пропонується застосовувати штрафи до 500 тисяч рублів або тюремне ув'язнення до 5 років за ґратами.

Станом на зараз цей закон ще не ухвалений.

Виїзд за кордон і консульські послуги

З початку повномасштабної війни виїзд за кордон обмежений усім військовозобов'язаним українцям, крім тих хто має відстрочку, бронювання або отримав спеціальні дозволи від державних органів.

Крім того, з квітня цього року Міністерство закордонних справ повідомило про тимчасове припинення надання консульських послуг українцям. Це було пов'язане саме зі зміною мобілізаційного законодавства.

Відтепер усі українці віком 18-60 років, які перебувають/проживають за кордоном, можуть отримати консульські послуги лише після пред'явлення військово-облікового документа і оновлення даних.

В Росії виїзд з країни забороняється лише тим військовозобов'язаним, кому вже направлені повістки.

Однак наприкінці травня міністерство закордонних справ РФ опублікувало проєкт нового порядку видачі закордонних паспортів росіянам, згідно з яким громадянам, які отримали електронну повістку, перестануть видавати документи за кордоном. В першу чергу мова йде закордонний паспорт.

Крім того, за російським законодавством призовники зобов'язані повідомляти військкомат про виїзди з Росії на термін понад три місяці, якщо цей період включає весняний чи осінній призов. При цьому повістки не повинні надсилатися громадянам, які знялися з військового обліку у зв'язку із тривалим проживанням за кордоном.

Мобілізація в'язнів

Росія почала активно залучати до бойових дій ув'язнених ще з початку літа 2022 року. Активне вербування цієї категорії проводила зокрема приватна військова компанія "Вагнер".

Однак законодавчо врегулювати це питання російська влада змогла лише в 2023-24 роках. До цього звільнення в'язнів здійснював президент Путін шляхом індивідуального помилування.

Згодом Держдума ухвалила закони, які дозволяються достроково відпускати з тюрем і звільняти від кримінальної відповідальності тих, хто підписав контракт з армією РФ.

Також всі ув'язнені і особи з судимістю мають стати на військовий облік.

Контрактниками серед них можуть стати обвинувачені та підозрювані у злочинах невеликої та середньої тяжкості - попереднє розслідування щодо них може бути призупинено.

Виняток – громадяни, засуджені за статтями про злочини проти статевої недоторканності неповнолітнього, за "терористичними" та "екстремістськими" статтями.

До загонів "Вагнера" раніше набрали дуже багато засуджених за тяжкі злочини та вбивства.

За попередніми даними правозахисників, для участі у війні РФ вже залучила 50-60 тисяч в'язнів.

В Україні цей процес стартував тільки в травні цього року. Парламент ухвалив закон, який багато в чому був схожий на аналогічний російський.

Українські в'язні також зможуть достроково вийти на волю за рішенням суду, якщо погодяться укласти контракт з армією. Служити вони будуть в "спеціалізованих підрозділах".

Право вийти на свободу отримують в'язні не старше 57 років, які засуджені за різноманітні злочини, наприклад, за розбій, крадіжки, тяжкі тілесні ушкодження, вбивство однієї людини чи вчинення дорожньо-транспортної пригоди.

Виняток – засуджені за сексуальне насильство, шпигунство, тероризм, сепаратизм, вбивство 2 і більше осіб, а також корупцію.

За інформацією міністерства юстиції, попередню згоду на службу в ЗСУ дали близько 4,5 тисяч в'язнів.

Хто може не служити

Росія і Україна мають доволі широкі переліки категорій громадян, які мають право на відстрочку від служби. Вони багато в чому подібні.

Право не йти в армію мають українські високопосадовці, судді, правоохоронці і депутати Верховної Ради з двома своїми помічниками. В Росії такі привілеї мають співробітники органів державної влади та місцевого самоврядування, сенатори і депутати Держдуми.

В обох країнах до армії не можуть призвати багатодітних чоловіків (в Україні це з трьома дітьми, в Росії – з чотирма), студентів, громадян, які доглядають за хворими родичами, мають інвалідність або є батьками-одинаками неповнолітньої дитини.

При цьому в Україні дозволено не служити одному з подружжя, якщо в них є неповнолітня дитина і інший партнер вже перебуває на службі в армії, колишнім полоненим, а також педагогічним працівниками, за умови що вони працюють за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.

Що стосується бронювання, то міноборони РФ заявило, що крім чиновників і працівників ВПК таке право мають також співробітники:

• акредитованих IT-компаній, до завдань яких входить забезпечення функціонування інформаційної інфраструктури;
• російських операторів зв'язку та співробітників, що забезпечують функціонування окремих споруд зв'язку, включаючи центри обробки даних, а також засобів зв'язку та ліній зв'язку мережі зв'язку загального користування РФ;
• "системотворчих" ЗМІ;
• фінансових організацій, що "забезпечують стабільність національної платіжної системи та інфраструктури ринку".

В Україні система бронювання більш гнучка, принаймні на папері.

Окрім чиновників, правоохоронців і працівників ВПК право на бронювання мають працівники "об'єктів критичної інфраструктури". Для отримання такого статусу підприємство має відповідати щонайменше трьом із семи критеріїв. Наприклад, не мати заборгованості по сплаті ЄСВ, бути резидентом "Дія.Сіті" і платити зарплату не менше середньої по регіону.

Під критерії "об'єктів критичної інфраструктури" в Україні можуть потрапляти абсолютно різні підприємства та установи - від великих ІТ-компаній до ЗМІ, футбольних клубів і цирків.