Відмова отримувати повістку не є порушенням Закону: суд анулював штраф ТЦК

Відмова отримувати повістку не є порушенням Закону: суд анулював штраф ТЦК
Колегія суддів пояснила, що ТЦК не надав доказів ані факту вручення повістки, ані факту відмови від неї. Суд додатково підкреслив, що "бойової" повістки за нормами законодавства не існує.
Сама лише відмова отримувати повістку не є порушенням законодавства про мобілізацію в Україні. Так вирішив апеляційний суд, скасувавши штраф від ТЦК, як передали 14 березня в "Судово-юридичній газеті".
Резервісти й військовозобов’язані мають з’являтись за повісткою у встановлене місце й призначений строк, але приписів про обов’язок отримувати повістку про виклик у ТЦК законодавство не містить. А отже, сама лиш відмова від повістки — це не порушення закону про мобілізацію, як було помилково вказано у протоколі. На це 18 лютого вказав Шостий апеляційний адміністративний суд.
Окрім того, суд звернув увагу на те, що військкомат не надав доказів ані факту формування повістки, ані намаганням її вручити, ані факту відмови. Розкритикували й те, що вид повістки неможливо встановити, адже у ТЦК її назвали "бойовою", а такого поняття у законодавстві просто не існує.
Мобілізація в Україні: що сталося
На чоловіка у серпні 2024 року склали протокол за адміністративне правопорушення, а саме про порушення вимог закону про мобілізацію. Підставою стала його відмова від "бойової" повістки. Однак українець звернувся у суд, щоб скасувати постанову про штраф.
В Оболонському районному суді Києві на позов відповіли відмовою, але чоловік подав апеляцію. Цього разу колегія суддів пояснила, що закон зобов’язує громадян з’являтись за викликом у ТЦК й проходити медогляд для встановлення придатності. Однак протокол і постанова не містили інформації про неявку "порушника" в ТЦК, натомість його звинуватили у відмові від повістки, що не є порушенням обов’язків відповідно до вказаної норми.
Інформації про порушення будь-яких інших норм для притягнення чоловіка до відповідальності протокол і постанова не містили. Законом встановлена обов’язковість явки за повісткою. Водночас постанова Кабміну №560 регулює вручення повістки про призов і відряджання на службу під особистий підпис у ТЦК. За відмову або невиконання обов’язку передбачена відповідальність.
У протоколі було вказано про "відмову сісти в машину" та прохання українця замінити йому військову службу на альтернативну.
Як мало бути відповідно до законодавства:
- повістку формують за допомогою Єдиного держреєстру призовників або її бланк заповнюють у ТЦК, керівник військкомату або його відділу накладає на документ КЕП або особисто підписує та скріплює гербовою печаткою;
- момент вручення фіксують на фото й відео;
- якщо особа відмовляється, складається акт відмови, який підписують щонайменше двоє членів групи сповіщення;
- акт оголошують порушнику й реєструють у ТЦК.
Підтвердженням, що людині вручали повістку, можуть бути:
- особистий підпис;
- відеозапис вручення, ознайомлення з нею або відмови від неї;
- відеозапис відмови спілкуватись з уповноваженою особою.
Тобто довести відмову можна було, надавши акт відмови або відповідне відео. Однак жодного з цих матеріалів суду не надали, як і самої повістки. Доводам щодо права чоловіка на вибір альтернативної служби суд оцінки не давав, бо предметом спору у справі це не було.
Рішення першої інстанції визнали помилковим і задовольнили позов. Постанову ТЦК визнали протиправною і скасували.








