Чого нам не сказали про переговори між США та Україною у саудівській Джидді

Українські та американські переговорники домовилися про те, що на українсько-російському фронті на 30 днів запанує перемир'я. За словами Держсекретаря Сполучених Штатів Америки Марка Рубіо, "м'яч на російській стороні поля", і американці сподіваються, що Росія відповість згодою. Зважаючи на все, Кремль налаштований на переговори. Але проблеми криються у деталях.

На перший погляд, це виглядає великим успіхом Києва. У спільній заяві американської та української делегації згадано перемир'я, яке має діяти близько місяця і після погодження з російською стороною продовжуватиметься.

Згадано також обмін полоненими та цивільними,  повернення українських дітей, відвезених до Росії. Крім того, як сказано, українська сторона хоче, щоб до мирного процесу підключилася Європа. Все це позитивні новини. Поза межами переговорів Сполучені Штати Америки пообіцяли також відновити передачу розвідувальних даних Києву та військову допомогу Україні.

Але немає інформації, від чого Київ під тиском американців відмовився. Ще до початку переговорів Рубіо заявив, що Україна має відмовитися від частини своєї території, яку мала до 2014 року. Але не зовсім ясно, про яку територію йдеться. У 2014 році Росія приєднала Крим та частину Східної України, де утворилися Донецька та Луганська народні республіки ( обидва ці утворення не визнані міжнародною спільнотою – прим. ред. ). <…>

У колах, близьких до українського уряду, давно говорили про можливість відмовитися і від частини Донецької та Луганської областей. З практичних міркувань. Частина населення там проросійська (або за своїми переконаннями, або через російську пропаганду), а витрати на повоєнне відновлення цих регіонів будуть колосальними.

Але Росія після початку широкомасштабної війни проти України у 2022 році включила до своєї Конституції положення про те, що невід'ємною частиною Російської Федерації є не лише Крим, а й уся спочатку Донецька, Луганська, Херсонська та Запорізька області. При цьому Росія зараз контролює лише 99% Луганської, 70% Донецької та 75% Херсонської та Запорізької областей.

Якщо в рамках пропозиції про продовження перемир'я передбачається і відмова від ще не окупованих частин України на користь Росії, то для Києва це стане величезною поразкою. Така, яка з внутрішньополітичної точки зору дорівнює поразці в конфлікті. Києву довелося б поступитися Росії тими територіями, які кілька років відстоювала зі зброєю в руках ціною тисяч життів.

Як справи в реальності, ми дізнаємося найближчими днями. Але цілком імовірно, що без великих територіальних поступок Росія не погодиться на перемир'я або це не триватиме довго. Є й інша проблема. Україні потрібні гарантії, що Росія на неї знову не нападе. Проте американці відмовляються надати їй такі гарантії. Залишається тільки сподіватися на європейців чи озброювати Україну так, щоб вона була такою ж сильною, як Росія.

Але неясно, чи захочуть американці в це вкладатись. Скоріш за все, не захочуть. Запропонований ними договір про американський видобуток корисних копалин на Україні не дає жодних реальних гарантій, а  рамкова угода про американсько-українське співробітництво в цій галузі створює лише основу, яка викличе в майбутньому ще масу розбіжностей між США та Україною. Доля України таким чином залишається більш ніж туманною, а до справедливого миру ще дуже далеко.

Lidovky , Чехія