Російські війська стрімко йдуть з Миколаївської та Херсонської областей
Російські війська стрімко йдуть з Миколаївської та Херсонської областей
Підбиваємо підсумки 260-го дня війни в Україні.
Ситуація під Херсоном
Тема дня - безумовно відступ російських військ у Миколаївській та Херсонській областях, про який ще вчора оголосила військова влада РФ. Відучора йдуть новини, підтверджені відео, з українськими військовими у населених пунктах, з яких напередодні пішли російські війська.
У Миколаївській області звільнили Снігурівку та прилеглу Павлівку.
Після чого з посиланням на нардепа Романа Костенка багато телеграм-канали повідомили про звільнення усієї Миколаївської області – хоча не зовсім так. На Миколаївщині входить також частина Кінбурського півострова, що знаходиться на лівому березі Дніпра. Про прихід туди ВСУ поки що нічого не повідомлялося.
І, загалом, не дуже зрозуміло - чи будуть з цього півострова йти російські війська чи намагатимуться зберегти над ним контроль.
У Херсонській області ЗСУ зайшли у Правдиному, Калинівському, Дудчанах, Тягинці, Брускінському, Киселівці, Борозенському. Уздовж північного берега Дніпровської затоки звільнено Олександрівку та Станіслав.
Офіційно військове командування поки що цього не підтверджує, хоча по Снігурівці інформацію озвучив уже й губернатор Віталій Кім, який закликав мешканців поки що туди не повертатися.
Також Генштаб ЗСУ увечері повідомив, що за добу на напрямку Петропавлівка-Новорайськ (на схід від Берислава на березі Дніпра) українські підрозділи просунулися на сім кілометрів і взяли під контроль шість населених пунктів. Стільки ж було звільнено на напрямі Первомайське-Херсон.
У самому Херсоні ЗСУ на момент публікації цієї статті ще не було. Генштаб ЗСУ поки що не може підтвердити чи спростувати вихід російських військ із правобережжя Херсонської області. Про це повідомив головком ЗСУ Валерій Залужний. "Ми продовжуємо вести наступальну операцію відповідно до свого плану", – додав він.
З Банкової продовжують йти заяви, що росіяни готують якусь каверзу. Радник глави Офісу президента Михайло Подоляк стверджує, що росіяни мінують Херсон. "Росія хоче зробити Херсон "містом смерті". Російські військові пройдуть все, що можуть: квартири, каналізацію. Артилерія на лівому березі планує перетворити місто на руїни", – написав Подоляк у Твіттері.
А ось його колега Олексій Арестович заявив, що російський відступ із правого берега Херсонської області проводиться "на дуже високому рівні".
"Відступ від першої лінії боєзіткнень дуже на високому рівні. Підрив мостів, переправи в несподіваних для нас місцях і щільне мінування доріг. Противник намагається зберегти свої боєздатні частини і завдати нам максимальної шкоди", - заявив радник Офісу президента. При цьому Арестович поки не впевнений, чи росіяни будуть здавати Херсон чи готуються до міських боїв.
Коментують російський відступ у США. Голова Комітету начальників штабів Марк Міллі заявив, що США бачать перші ознаки того, що Росія справді йде з Херсона. Але виведення 20-30 тисяч військовослужбовців із західного берега Дніпра може, на його думку, зайняти дні чи навіть тижні.
"Я вважаю, що вони роблять це, щоб зберегти свої сили, щоб відновити оборонні рубежі на південь від річки, але це ще належить з'ясувати. Прямо зараз ранні індикатори говорять про те, що вони роблять те, що говорять", - сказав генерал.
Байден заявив, що рішення залишити Херсон є свідченням серйозних проблем, з якими стикається російська армія. І заявив, що Вашингтон був у курсі цього рішення, яке росіяни, на думку президента, вирішили озвучити лише після виборів Конгресу (мабуть, щоб Байден не зміг поставити Херсон собі за заслугу перед виборцями).
А ось англійці, як і Міллі, поки що висловлюють стримані оцінки. Відхід РФ з Херсона стане "свідченням великого прогресу українських сил, але правильно було б ставитись до цих новин з обережністю, доки український прапор не піднятий над містом", повідомляє прес-служба Даунінг-стріт.
Зазначимо, думка про те, що для Херсона ще війна не закінчилася, має під собою підстави. Якщо росіяни справді зміцняться на лівому березі Дніпра, а ЗСУ на правому, то обласний центр, по суті, вперше з моменту його захоплення росіянами виявиться прифронтовим містом. І піддаватиметься інтенсивним обстрілам. Як і інші прифронтові міста.
Також поки що неясно - чи реальна загроза підриву греблі Каховської ГЕС, у разі чого частину міста буде затоплено.
Західна преса тим часом аналізує військові наслідки того, що буде, якщо Росія вийде з правого берега Дніпра.
CNN пише, що їхні шляхи постачання стануть простішими, і вони відновлять глибоко ешелоновану оборону. Будь-яка спроба українських сил форсувати Дніпро обійдеться їм у непомірно високу ціну.
Росія збереже за собою контроль над 60% Херсонської області, включаючи узбережжя Азовського моря. Поки війська РФ контролюють лівий берег Дніпра, українським силам буде складно пошкодити чи зруйнувати канал, яким прісна вода надходить до Криму.
У цьому контексті пріоритетом командувача російських військ в Україні Сергія Суровікіна, схоже, є стабілізація оборонних рубежів Росії після кількох важких місяців.
При цьому видання поки сам Херсон не залишено, розглядає і варіант військової хитрощі росіян.
"Завжди є шанс, що зустріч у Москві в середу (на якій було зроблено заяву щодо Херсона - Ред.) була задумана, щоб заманити українські сили в пастку, і що росіяни не мають наміру повністю залишати західний берег. Високопоставлені українські чиновники, безумовно, були налаштовані скептично. Але тактична ситуація для російських військ, затиснутих у котловані, що звужується над річкою, за кілька тижнів перетворилася зі складної на майже неможливу", - йдеться в статті.
Британська Financial Times пише, що російська оборона на лівому березі річки будується кілька тижнів. Вона посилена природними захисними спорудами, такими як річкові канали та волога болотиста місцевість. Тому перспектив її розгрому оглядачі газети також не вбачають.
Але є російський відступ і величезний тактичний мінус. FT пише, що з правого берега Дніпра Україна зможе встановити вогневий контроль над дорогами із Криму, які росіяни використовують для постачання.
Додамо, що якщо росіяни залишать правий берег Дніпра, то кордон Криму та материка буде на відстані приблизно 72 кілометри від найближчих позицій ЗСУ. Дальність ракет MFOM для HIMARS досягає 80 кілометрів.
Крім того, під ударом будуть усі шляхи постачання угруповання російських військ від Криму до Дніпра.
І загалом завдання оборони на лівому березі Дніпра непросте – берег там болотистий, пологий. Річка в районі Херсона не така широка, як, наприклад, у районі водосховищ біля Енергодару та Каховки.
Тобто далеко не факт, що українські війська зупиняться на правому березі і не намагатимуться штурмувати лівий берег. І тому росіянам тут все одно доведеться тримати великі сили, а не перекидати на інші напрямки, про що говорив Суровікін.
Політичні наслідки відходу з Херсона
Не вщухають обговорення того, чому Росія наважилася на такий крок і як він вплине на долю війни.
Радник Єрмака Подоляк вважає, що своїм відступом РФ домагається переговорів, щоб отримати оперативну паузу для перегрупування сил.
"Спроба виторгувати фіктивні переговори для Росії, а насправді зафіксувати ультимативні вимоги - це або спосіб "зафіксувати" хоча б якісь територіальні придбання, або спосіб отримати на кілька місяців оперативну паузу, щоб провести перегрупування, відтренувати мобілізованих і продовжити атакувати наші території," або відстрочити неминуче і відтягнути поразку у війні, намагаючись пограти у ті чи інші шантажі далі”, – пояснив він в інтерв'ю “Медузі”.
Виходячи з риторики Подоляка такі переговори Україні не потрібні (і Київ це неодноразово заявляв). Але зі США з ночі з цього приводу йдуть не такі однозначні сигнали.
Голова Комітету начальників штабів США Міллі заявив: якщо лінія фронту стабілізується взимку, то може з'явитися вікно можливостей для переговорів про припинення конфлікту.
"Коли є можливість вести переговори, коли можна досягти миру, скористайтеся нею. Ловіть момент", - заявив начальник американського генштабу. "Має бути взаємне визнання того, що військова перемога, ймовірно, у прямому розумінні цього слова може бути недосяжна військовими засобами, і тому потрібно звернутися до інших засобів", - додав він.
Але якщо переговори так і не відбудуться або зазнають невдачі, Міллі сказав, що США продовжать озброювати Україну - навіть незважаючи на те, що "повна військова перемога будь-якої зі сторін виглядає дедалі більш малоймовірною".
Тобто основний посил Міллі - жодна зі сторін вирішальної військової переваги, швидше за все, вже не отримає, і конфлікт перетворюється на позиційний. Тому краще почати домовлятися.
Аргументуючи свою тезу про необхідність мирних переговорів, голова американського генштабу заявив про високий рівень втрат України та Росії. "Ми бачимо понад 100 000 російських солдатів убитими та пораненими. Те саме, ймовірно, з українського боку", - сказав Міллі.
Зазначимо, що визнання такого високого рівня втрат ЗСУ серед офіційних осіб західних країн звучить вперше (офіційні українські цифри в багато разів нижчі). Також, за словами Міллі, в Україні загинуло близько 40 тисяч мирних жителів та утворилося від 15 мільйонів біженців. Ці цифри теж багаторазово перевищують статистику, що коли-небудь публікувалася.
Але, що найцікавіше, у коментарях самого Байдена вчора прозвучала теза, що Україна та Росія можуть узимку вирішити, чи підуть вони на компроміс.
"Відбудеться наступне: вони обидві (Україна та Росія. - Ред.) зализуватимуть свої рани, взимку вони й вирішуватимуть, чи підуть на компроміс... Я не знаю, що вони збираються робити. Але я знаю одне: ми не збираємося казати їм, що вони мають робити", – сказав президент США.
Звичайно, є відмінності: те, що у Байдена прозвучало як прогноз, у Міллі було зодягнене у форму бажаного варіанта розвитку подій. Але показовим є сам факт того, що вищих чиновників США, які безпосередньо займаються українським питанням, відкрито заговорили про можливість переговорів цієї зими (до якої залишилося менше місяця).
І це змушує задуматися про те, що залишення Росією Херсона може бути пов'язане з нинішньою риторикою США. Що відступ став результатом якихось багаторівневих міжнародних консультацій, куди "пакетом" могло увійти також і можливе продовження зернової угоди, куди Росія раптово для всіх повернулася 2 листопада.
Інше питання, що перемир'я для України буде нелогічним в умовах великої перемоги після звільнення Херсона. І поки що в Києві впевнено кажуть, що не хочуть заморожувати конфлікт і далі витіснятимуть росіян зі своєї території. І як у такій ситуації українській владі можна буде розвернутися на 180 градусів та погодитись на переговори – незрозуміло.
Тим не менш, у західній пресі вже з'являлися публікації про те, що після повернення Україні Херсона можуть розпочатися переговори з Росією. Тобто варіант реалізації якихось неформальних домовленостей там не виключають. Особливо після заяв американців. І всіх останніх подій, пов'язаних і з візитом Саллівана до Києва, і з публікаціями в західних газетах про контакти США з Росією та гіпотетичну модель "Херсон в обмін на переговори про мир".
Одним із можливих мотивів для американців поспішати із закінченням активної фази війни в Україні може бути зростання загрози початку війни в Тайвані, про яку активно говорять у світі останніми днями. Американці, які й зараз зазнають нестачі деяких видів озброєнь для постачання в Україну, можуть просто "не потягнути" дві війни, а тому й хотіли б, щоб бойові дії в Україні закінчилися якнайшвидше.
Але це лише припущення. Подивимося, як буде насправді. Адже є інші дані. Наприклад, саміт "Великої двадцятки", куди вирішили не їхати ні Путін, ні Зеленський (обидва виступатимуть в онлайн-форматі).
Цим саміт на Балі ще з весни розглядали як одну з точок закінчення конфлікту – де можуть зустрітися Путін та Зеленський, а також Путін та Байден. Але в Індонезію їде Лавров, а лідери країн так і не перетнуться. Тобто говорити поки нема про що.
Про те, що неможливо прогнозувати кінець війни навіть після Херсона, заявив і один із головних лобістів "великої угоди" - турецький президент Ердоган. Туреччина, яка зазвичай не скупиться на оптимізм, могла б заявити і щось позитивніше, якби певні домовленості щодо Херсона існували.
Решта фронту
Біля Сватового та Кремінної Луганської області ситуація важка, повідомив губернатор Сергій Гайдай. Там росіяни нагромадили багато резервів.
Він також заявив, що у Білогорівці, незважаючи на заяви росіян про контроль над населеним пунктом, перебувають українські сили. І бої йдуть усередині села.
Генштаб сьогодні заявив, що ЗСУ просунулися на два кілометри на Луганському напрямку. Куди саме – не сказано, але, зважаючи на все, на лінії Сватово-Кременної.
У Бахмуті йдуть постійні бої, місто отримало серйозні руйнування і слухає постійну канонаду.
Повітряне командування України сьогодні заявило, що РФ готує масований удар, накопичуючи ракети.
"Ймовірно, вони накопичують якийсь запас для того, щоб бити залпом. Це не виключається, тому що не залишив ворог своїх намірів зруйнувати нашу критичну інфраструктуру", – заявив речник командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.
Також йдуть дані, що Україна почала мобілізувати чоловіків без бойового досвіду. Про це розповів голова Житомирського терцентру комплектації Ігор Бацюн.
"Насправді немає чіткого розмежування між хвилями мобілізації. Насамперед комплектування бойових військових частин здійснюється за рахунок резервістів, колишніх учасників АТО та ООС, з поступовим нарощуванням чисельності підрозділів за рахунок військовослужбовців та військовозобов'язаних", – зазначив Бацюн.
При цьому, за його словами, є випадки коли для певної спеціальності мобілізують чоловіків без бойового досвіду.
Як і раніше, відчувається брак артилерії. Українська армія почала використовувати ті артсистеми, які перебували на складах тривалого зберігання. Як повідомила у Фейсбуці 93 бригади, під Соледаром вона застосовує гаубиці М-46 рідкісного калібру 130 міліметрів. Гаубиця була створена ще у 50-х роках.
Про те, що ВСУ вичерпала наступальний потенціал, нещодавно визнав і Арестович. До речі, у російських телеграм-каналах із цього роблять висновок, схожий на той, який озвучує і Банкова: що гіпотетичне перемир'я, яке можуть укласти після Херсона, дозволить не лише Росії, а й Україні відновити сили для майбутніх боїв.