Росія йде з Херсона - три версії того, що відбувається

Підбиваємо підсумки 259-го дня війни.

Росія заявила, що йде з Херсона

Сьогодні з ранку з Херсонського напрямку почали надходити новини про те, що росіяни підривають мости через Інгулець, спустили прапори у Херсоні та мають намір виводити війська. Російські військові телеграм-канали повідомили про те, що Херсон залишатимуть.

Також повідомлялося про бої в районі Снігурівки Миколаївської області, яку утримують російські війська. З'явилися і світлини українського прапора, як стверджувалося, на околиці цього населеного пункту.

Напередодні вони зупинили переправу цивільних плавзасобів через Дніпро та заявили, що евакуацію з Херсона закінчено.

Вдень сталася ще одна подія, яку багато хто пов'язав із тим, що відбувається: у ДТП під Генічним загинув "заступник голови адміністрації" Кирило Стремоусов.

Поки що фото- та відеодоказів цьому немає, а відеозвернення "губернатора" Сальдо, яке підтвердило смерть, судячи з метаданих, було записано раніше, ніж з'явилися повідомлення про загибель Стремоусова.

Увечері командувач "спецоперації" Суровікін зробив публічну доповідь міністру оборони Шойгу. Він заявив, що вважає за доцільне відвести сили на лівий берег Дніпра, оскільки правий складно обороняти.

"Рішення про оборону на лівому березі Дніпра непросте, водночас ми збережемо життя наших військових та боєздатність угруповання військ", - заявив Суровікін. Також він заявив, що стратегія оборони дозволяє зазнавати втрат у 7-8 разів нижче, ніж у противника.

За словами Суровікіна, утримувати Херсон - означає зазнати міста руйнування через обстріл ЗСУ, 20% яких, за даними генерала, досягають своєї мети. Генерал заявив, що всі охочі піти на лівий берег Дніпра – а це 115 тисяч людей – це вже зробили.

На його думку, тримати війська на правому березі "безперспективно".

"Згоден, проступайте до відведення військ", - сказав Шойгу.

За словами Суровікіна, маневр військ буде здійснено у найближчі терміни, "з'єднання займуть підготовлені оборонні рубежі на лівому березі Дніпра". Також він заявив, що сили, що звільнилися після відходу, будуть задіяні для наступальних операцій на інших напрямках.

Що сталося? Три версії

Наразі вже надходять неофіційні дані, що росіяни вже залишили населені пункти в Херсонській області на лінії фронту, куди заходять ЗСУ.

Хоча поки що точно невідомо скільки виведено військ. І чи всі виведені. Судячи з усього, однією з ознак закінчення виведення військ буде підрив Антонівського мосту та мосту на греблі Новокаховської ГЕС – двох основних шляхів через Дніпро. В українських телеграм-каналах обговорюється перспектива загрози підриву також і самої греблі ГЕС, щоби затопити великі території. Але поки що немає доказів, що такий підрив готується.

Але що загалом сталося і чому Росія вирішила відступити? Пояснення навколо заяв Суровікіна та Шойгу укладаються у три основні версії.

1. Військова необхідність. Це, по суті, офіційна російська версія (і зараз – найімовірніша).

Про складність оборони правобережної частини Херсонської області йшлося давно. Удари ЗСУ мостами через Дніпро різко ускладнили постачання правобережного угруповання росіян. І вона опинилася в досить уразливому становищі.

Щоправда, невідомо, наскільки критичним воно було. І чи йшлося про те, що росіяни за крок від розгрому в Херсонській області (українські оглядачі говорили, що повторення Балаклійської операції тут чекати не доводиться, і відвоювання Херсона для ЗСУ буде дуже важким).

Але у будь-якому разі оборона правого берега вимагала б для росіян серйозних ресурсів. І те, що їх там вирішили не витрачати, може говорити про усунення стратегічних цілей усієї "спецоперації".

Йдеться про скасування планів щодо виходу до Придністров'я та відрізання України від Чорного моря (якщо такі плани ще були), для чого саме потрібний плацдарм на правому березі. І про рішення перенаправити частини, що звільнилися, наприклад, на Донбас, "захист" якого Путін нещодавно назвав основною метою своєї "спецоперації".

Також після відступу на лівий берег Дніпра Москва зможе зосередитися на утриманні сухопутного коридору в Криму, який був і залишається однією з наріжних цілей росіян.

Про такий варіант розвитку подій йшлося вже давно. Так, в аналізі центру Карнегі наприкінці жовтня говорилося, що Суровікіну - ймовірно, вперше з лютого 2022 року - доручено привести військові цілі "у відповідність до реальних військових та економічних можливостей Росії в конфлікті, де тилове та бойове забезпечення противника здійснюється всім блоком НАТО і оцінюється у десятки мільярдів доларів".

Тобто - перехід до стратегічної оборони та наступальних дій на окремих ділянках фронту, де це дозволяє обстановка.

У такому разі триматися за Херсон справді військових резонів не було. І вирішального значення перебіг бойових дій його залишення швидше за все не надасть.

Однак лише за двох умов - що російські війська зможуть відійти на лівий берег без втрат, а також, що потім зможуть утримати лінію оборони.

Окреме питання – політичне.

В іміджевому та політичному плані – це грандіозна перемога України. І, відповідно, поразка Росії та особисто Путіна. Особливо з огляду на те, що Херсон офіційно анексований РФ.

Здача Херсона вже викликала хвилю зради серед російських блогерів та телеграм-каналів. І саме тих, хто підтримував війну в Україні.

Щоправда, цю "зрадофілію" намагаються заглушити. Багато (хоч і не всі) військові телеграм-канали закликають поставитися до цього "важкого рішення" з розумінням.

Також, що примітно, відступ із Херсона підтримали куратор "Вагнера" ​​Пригожин та голова Чечні Кадиров, які раніше жорстко критикували російське командування за відступ із Харківської області та під Лімана. Та й загалом вони дуже позитивно ставляться до Суровікіну. Що дозволяє говорити про існування між ними певної зв'язки.

Але, незважаючи на все це, на користь морального стану і російського суспільства, і армії (особливо з урахуванням мобілізації), відступ з Херсона, звичайно ж, не піде. І посилиться відчуття тривоги і, загалом, те, що ситуація розвивається незрозуміло куди (як і сумніви у необхідності самої війни). З'явиться потенціал для розгойдування ситуації та підриву довіри вже особисто до Путіна.

Наскільки йому вдасться утримати ситуацію під контролем – питання є відкритим. Багато в чому відповідь на нього залежатиме від розвитку ситуації на фронті. Якщо будуть нові поразки та відступи, то ситуація, звісно, ​​для Путіна погіршиться. А якщо вдасться стабілізувати фронт чи будуть успішні наступи, то про Херсон поступово забудуть.

2. Військова хитрість. Україна спочатку говорила, що російський відхід з Херсона - операція з дезінформації (щоб, мабуть, спровокувати Київ на недостатньо підготовлений наступ і зазнати великих втрат).

На даний момент з огляду на офіційний рівень наказів про відведення військ це виглядає малоймовірним. Проте поки ні Україна, ні Захід не підтвердили, що російські війська справді залишають правобережжя Дніпра.

Навпаки: основний меседж, який зараз йде з Києва - це теза про те, що заяви РФ про відступ можуть бути обманом.

Радник глави Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що Україна не бачить ознак того, що Росія залишає Херсон без бою.

"Дії говорять голосніше за слова. Україна не бачить ознак того, що Росія залишає Херсон без бою. У місті зберігається значна частина ru-угруповання, до регіону ввозяться додаткові резерви. Україна звільняє території, спираючись на дані розвідки, а не зрежисовані телевізійні заяви", – написав Подоляк.

Миколаївський губернатор Віталій Кім висловив те саме коротше: "Якщо росіяни щось говорять, значить зроблять навпаки".

А голова Офісу президента Андрій Єрмак написав зовсім загадково: "хтось думає, що він дуже хитрий. Але ми на крок попереду". Натякаючи начебто, що з відступом не все просто.

З українських спікерів поки що лише Арестович вважає, що російська армія "вибита з Херсона". Але і він попереджає, що "бої на правому березі ще триватимуть деякий час".

До речі, про якийсь "хитрий план" щодо Херсона говорять і деякі російські телеграм-канали, зазначаючи, що масової переправи російських військ через Дніпро поки що не помічено. Тому припускають, що це війська залишаються правому березі і готуються до вирішення якихось завдань.

Хоча все одно незрозуміло навіщо було так голосно оголошувати про відведення військ, але його насправді не проводити. Якщо було завдання ввести українське командування в оману, можна було обмежитися вкиданнями через ЗМІ про відступ.

Втім, чи є насправді хитрий план, чи справді йдеться про відступ, ми зрозуміємо досить швидко - у міру наближення українських військ до Херсона.

2. Третя версія - "договірняк" за формулою "здавання Херсона в обмін на переговори з Україною та заморожування решти територіальних завоювань РФ".

Така можливість активно мусується останнім часом у західній пресі.

Але, як ми вже писали, вона виглядає не зовсім реалістичною. Звільнення Херсона зміцнить віру української влади та суспільства в майбутню перемогу, а тому точно не сприятиме тому, щоб Київ погодився піти на якісь компроміси з Москвою.

Наприклад, укласти із нею перемир'я за умов збереження російського контролю за завойованими землями.

Але жодних сигналів до цього офіційний Київ, та й влада на Заході не надсилає. А якщо щось і звучить, то скоріше йдеться про коригування міжнародного іміджу України, як сьогодні написала газета Politico.

Видання повідомило, що США "підштовхнули" Зеленського нібито змінити позицію щодо переговорів із Росією. Зокрема - з приводу того, що не можна вести переговори з Путіним, повідомили газеті два поінформовані чиновники.

"У понеділок Зеленський окреслив п'ять умов для переговорів, такі як відновлення територіальної цілісності України, покарання за військові злочини та репарації. Чого він не сказав, на відміну від минулих заяв - так це те, що Путін має піти з влади, перш ніж такі переговори можуть відбутися", - пише Politico.

Ця зміна позиції відбулася після кількох днів переговорів між Києвом та Вашингтоном. У тому числі після візиту до Зеленського радника з нацбезпеки Саллівана.

За словами високопоставленого представника адміністрації, США передали Києву, що потрібно "продемонструвати свою готовність розумно та мирно закінчити війну".

"Це зміцнить світ у розумінні того, що саме Україна, а не Росія хоче вирішити конфлікт", - формулює мета співрозмовник видання. Але уточнює: "Це не означає, що їм потрібно сісти за стіл переговорів прямо зараз. Ми навіть не думаємо, що зараз слушний час, виходячи з того, що робить Росія".

При цьому, "ніякої кампанії, щоб змусити сторони говорити, не планується".

Зазначимо, що умови, які висунув Зеленський (вихід на межі 1991 року, репарації, покарання військових злочинців) практично нічим не відрізняються від того, що він говорив раніше.

Тож у чому саме американці побачили "зміну позиції" не дуже зрозуміло. А щодо відсутності згадки Зеленським умови про звільнення Путіна то це, по суті, нічого не означає, оскільки є рішення РНБО, яке забороняє вести переговори з Путіним. І його ніхто не скасовував.

Росія ж сьогодні знову заявила про те, що готова до переговорів з Києвом, як сказала один із кремлівських спікерів Марія Захарова, з урахуванням умов, що "змінилися". Ймовірно, вона мала на увазі оголошення про анексію українських територій, а не відступ із Херсона.

strana.news