До 10% мобілізованих українців тікають з війська під час підготовки у Польщі

У Польщі під час військової підготовки втекло майже стільки ж українських солдатів, скільки із створюваної Макроном 155-ї бригади ім. Ганни Київської

Афера з втечами навчених у Франції українських солдатів зі 155-ї бригади ім. Ганни Київської - не єдиний випадок дезертирства громадян України з іноземних військових баз та полігонів. У Польщі українці навчаються здебільшого у Центрі підготовки Сухопутних військ у Познані. Це колишнє офіцерське училище танкових військ. Джерела у польських збройних силах стверджують, що кількість пагонів тут перевищує десять відсотків.

Мобілізованих до Познані привозять автобусами. До кордону їх конвоюють українці. Далі їх передають полякам.

Новобранці перебувають у казармовому положенні. Як повідомило порталу gazetaprawna.pl залучене в даний процес джерело, багато хто з них просто самовільно залишає частину.

"До 10% українських військовослужбовців хочуть навчатися саме у Польщі"

"Дехто навіть залишає записки, в яких повідомляють, що вони кидають довірену їм техніку. При цьому мотивів такого вчинку не пояснюють", - розповідає джерело. Польська сторона їх переслідуванням не займається. Втім, для цього немає правових підстав. Як кажуть наші співрозмовники, українці, які самовільно залишають казарми, швидше за все, намагаються перебратися з берегів Вісли до Німеччини. Втім, кінцева мета їх поневірянь невідома.

"Згідно з нашою робочою версією, ці 10% спеціально прагнуть потрапити на підготовку до Польщі, щоб бігти далі на Захід. Так набагато простіше, ніж намагатися незаконно перетнути український кордон", — коментують ситуацію наші співрозмовники в армії.

До кінця 2024 року (з осені 2022 року) у рамках місії EUMAM (місія Європейського союзу з надання військово-технічної допомоги Україні) навчання пройшли 60 тисяч українців, з них 13 тисяч у Польщі. Якщо 10% курсантів втекли, то 1300 військових у свої частини в Україні не повернулися і на захист своєї країни не встали. Майже стільки ж дезертувало зі 155-ї бригади ім. Ганни Київської, солдатів якої навчала Франція. Із цієї бригади дезертувало 1500 військовослужбовців. Такі цифри наводить український військовий кореспондент та блогер Юрій Бутусов.

Українські солдати у Франції та Польщі

Франція витратила на "свою" бригаду 900 мільйонів євро. Її планувалося оснастити САУ Cesar у кількості 18 штук, бронетранспортерами VAB, танками AMX-10 та Leopard 2A4. Однак у результаті не вдалося набрати необхідної кількості особового складу, і весь задум закінчився невдачею.

Польща разом із Німеччиною створила командні структури, які координують процес навчання у рамках місії EUMAM. Берлін та Варшава не формують бригад і не оснащують їхньою важкою технікою. У Польщі керівні функції виконує Центр загальновійськової підготовки (CAT-C) у м. Київ. Жагань, яким керує бригадний генерал Петро Файковський, призначений у вересні 2023 командиром 11-ї танкової кавалерійської дивізії.

Як переконують наші співрозмовники, знайомі із ситуацією в армії, наразі здійснюється аналіз результатів підготовки військовослужбовців на території ЄС. Експерти повинні з'ясувати, скільки вони зможуть протриматися на так званому нулі або поблизу лінії фронту. На даний момент фахівці приходять до висновку, що після двомісячного навчання на території Європи виживання військового на ЛБС становить у середньому не більше 30 днів (потім він або отримує поранення, або гине). Щодо терміну навчання українців, який, як правило, займає набагато менше часу і триває у найкращому разі два тижні, такої інформації немає.

Dziennik Gazeta Prawna, Польща