«Порно-Діснейленд»: чим живе світова секс-столиця

У місті, де офіційні дані називають цифру 27 тисяч повій, секс можна купити всього за 12 фунтів — ця реальність визначає ритм життя Паттайї, колись тихого приморського поселення, а сьогодні — одного з найвідоміших світових центрів секс-туризму. Про особливості світової сіск-столиці розповідає британська The Sun

Увечері, коли над вузькими вулицями спалахують неонові вивіски, 33-річна Малі виходить на роботу. У короткому кроп-топі, що обтягують шортах і з доброзичливою усмішкою, вона неквапливо проходить вздовж стійки бару Hookup Corner, намагаючись перехопити погляд чергового туриста. Поруч гримить музика, із сусіднього закладу лунають крики зазивал, а вулицею рухається нескінченний потік іноземців — від молодих британців до чоловіків похилого віку, які приїхали сюди «відпочити».

Незважаючи на багаторічні спроби влади «очистити» Паттайю та перетворити її на сімейний курорт, достатньо пройтися районом червоних ліхтарів, щоб зрозуміти: кампанія провалилася. Тут — десятки гоу-гоу барів, масажних салонів, борделів, барів із ледібоями та секс-клубів. Місто живе за рахунок індустрії, яку офіційні особи вважають за краще не помічати. Один британський вчитель, який багато років працював у Таїланді, назвав Паттайю «порно-Діснейлендом» — тут це звучить майже як офіційна неформальна назва.

Як працює місцева система

Схема проста і давно налагоджена. Клієнт платить бару "штраф" - близько десяти фунтів - за те, що забирає дівчину на кілька годин. Послуги обговорюються вже в готелі без свідків. Є й «довгий формат»: дівчина живе з клієнтом ніч, кілька днів або всю його подорож, грає роль «подруги». Деякі стають утриманками, отримуючи щомісячні виплати від своїх іноземців-«папиків».

Для багатьох жінок із бідних регіонів країни така схема — єдиний спосіб заробити.

Малі – одна з них. За роки роботи вона кілька разів перебувала у відносинах з іноземцями, сподіваючись вийти заміж та залишити нічні вулиці позаду. З одним із британців — далекобійником — ситуація дійшла до заручин. Чоловік відправляв їй близько 100 фунтів на місяць, приїжджав до неї на зміни, сидів біля стійки подовгу, знайомився із сім'єю дівчини на північному сході країни і навіть пропонував одружитися.

Вона згадує:

«Ми розмовляли щодня. Він казав, що хоче сімейне життя і готовий переїхати до Таїланду. Допомагав мені грошима – надсилав 5000 батів на місяць. Коли я сказала, що хочу мотоцикл, він без вагань відправив ще 40 тисяч. У червні він приїхав, зустрів мою сім'ю і зробив пропозицію. Весілля призначили на мій день народження – 17 січня».

Але казка швидко розсипалася — відстань, мовний бар'єр, спалахи ревнощів та сварки стали хронічними:

Він постійно нагадував, скільки грошей відправив. І я, і він – запальні, важкі характерами. Після його повернення до Англії я вирішила остаточно закінчити».

Іноземці та короткі романи

У Малі шанувальників вистачає завжди. До британця був американець, який надсилав по 150 доларів. Були й інші, але стосунки майже ніколи не переживали різниці культур та відсутність спільної мови. Якоїсь миті Малі зрозуміла, що будувати сім'ю з іноземцем — не її шлях. Тепер її мотивація лише фінансова: заробити достатньо, щоб відкрити власний бізнес.

Бари Паттайї, включаючи Hookup Corner, роблять ставку саме на швидкі та короткі послуги. У соцмережах заклад навіть хвалиться:

«Наші дівчата мають нереальний вигляд. Від них неможливо відвести погляд і вони не проти уваги».

Будні «барної дівчини»

Під час однієї зі змін Малі погодилася докладно розповісти The Sun як виглядає її життя. Її історія типова для багатьох: вона родом із бідного північно-східного регіону, 14 років пропрацювала на швейній фабриці в Бангкоку, потім була прибиральницею. Після болісного розриву з молодим чоловіком вона вирішила шукати іноземця — здавалося, це шанс змінити долю.

Подруги підказали: шлях лежить через бари Паттайї. Малі пройшла співбесіди в трьох місцях і обрала Hookup Corner - за її словами, тут суворіше стежать за безпекою дівчат.

Головне правило – суворо захищений секс. Проте, деяким клієнтам хочеться інакше.

«Один показав мені аналізи на телефоні та просив без презервативу. Я відмовила – так вимагають правила. Здебільшого, мої клієнти – британці. Вони ввічливі, але іноді намагаються вмовляти на те, що заборонено»

Перш ніж піти з кимось, Малі обов'язково озвучує суму та чіткі межі:

«Якщо трапиться щось небезпечне, власник бару та охорона відстежують, де я перебуваю. Вони надїйдуть за кілька хвилин»

У середньому Малі заробляє від 1000 до 2000 батів на день на напоях, які купують їй клієнти. У вдалі дні сума може сягати 7000 батів — за місцевими мірками це великі гроші. Іноді заможні туристи пропонують їй фінансову підтримку, але вона відмовляється:

«Я хочу стати на ноги сама»

План у неї чіткий: ще три-чотири роки роботи, накопичити гроші та відкрити невеликий сімейний курорт у себе на батьківщині. Земельну ділянку вона вже купила. У її мріях працювати разом з 17-річною донькою, яка зараз живе в Бангкоку, але обіцяла повернутися додому, якщо в матері вийде почати свою справу.