Україна отримала потужну зброю, якої в неї ще не було

Винищувач танків B1 «Чентауро» не має броні, порівнянної із захистом повноцінних бойових танків. Однак висока швидкість компенсує цей недолік: машина здатна стрімко входити в бій, вражати ціль і вшитися до того, як противник встигне відкрити вогонь у відповідь. Про специфіку італійської зброї пише американське видання The National Interest

Цього місяця колісні B1 "Чентауро" італійського виробництва були помічені на українській лінії зіткнення. Вони діють у складі 78 окремого десантно-штурмового полку, який утримує позиції в Сумській області на півночі країни. На машинах встановлені «протидронні екрани», що забезпечують додатковий захист екіпажу та озброєнню.

Перші відомості про постачання цих машин Україні з'явилися ще на початку 2023 року, проте офіційне підтвердження з Риму надійшло лише у березні нинішнього року.

B1 "Чентауро" був розроблений консорціумом Iveco Fiat - OTO Melara (CIO) наприкінці холодної війни. Компанія Iveco Fiat створила корпус та силову установку, тоді як OTO Melara відповідала за проект вежі та озброєння. На відміну від французького AMX-10RC, який нерідко називають легким танком і використовують у тому числі для розвідки, італійська машина спочатку проектувалася як чистий винищувач танків.

Головна зброя В1 — 105-міліметрова гармата, сумісна з натовськими боєприпасами, включаючи бронебійні підкаліберні снаряди (БОПС), здатні вражати цілі на дистанції до 3 кілометрів. Французький AMX-10RC, озброєний 105-мм гарматою BK MECA L/47, найчастіше застосовується як самохідна артилерійська установка для вогневої підтримки із закритих позицій. У той час як восьмиколісний «Чентауро» діє на передовий, виконуючи роль мобільного знаряддя прямого наведення.

Машину оснащують V-подібним шестициліндровим дизельним двигуном з наддувом, що дозволяє розвивати швидкість до 108 км/год. Завдяки цьому «Чентауро» здатний зробити кілька пострілів і швидко відійти на запасні позиції, уникаючи лобових дуелей із ворожими танками. У бою на ближніх дистанціях він опинився б у невигідному становищі: товщина його лобової броні становить лише 25 мм — достатньо лише для захисту від стрілецької зброї та легких осколків.

Як зазначає видання Army Recognition, для українських командирів «Чентауро» стає додатковим інструментом: машина підходить для вогню прямим наведенням під час розвідки боєм, швидкого посилення небезпечних ділянок фронту, супроводу колон у зоні бойових дій та організації засідок на маршрутах руху механізованих підрозділів противника.

Завдяки восьмиколесній базі B1 легше багатьох гусеничних машин і демонструє хорошу прохідність у періоди осіннього та весняного бездоріжжя. Маневреність посилює і унікальна система кермового управління: на малих швидкостях керованими стають відразу три осі - перша, друга і четверта. Це забезпечує вкрай малий радіус розвороту — лише дев'ять метрів. Однак на відміну від радянських та російських бронетранспортерів або БМП, «Чентауро» не має амфібійних можливостей, що обмежує його маневри на пересіченій місцевості.

Загалом італійська промисловість випустила близько 500 одиниць базової версії машини, більша частина яких досі служить в Італії. У 2021 році розпочалося серійне виробництво модернізованого варіанта «Чентауро II» зі 120-міліметровою гарматою, проте Україні, як передбачається, поставили саме ранні моделі, які вже працюють на лінії фронту.

Скільки саме одиниць В1 передано Києву, офіційно не розкривається. Але кожна з них залишається на рахунку — бойові дії продовжуються вже понад три з половиною роки, і потреба в мобільній вогневій потужності зростає щодня.