30 тисяч бойових роботів для перемоги: Україна створює роботизовану армію

Україна має намір створити армію з 30 тисяч роботизованих систем: амбітний проект із високими ризиками

Україна планує значне збільшення виробництва роботизованих наземних комплексів, що має допомогти ЗСУ скоротити втрати та підвищити ефективність на полі бою. Однак, незважаючи на прагнення розвивати вітчизняні технології, проект стикається із серйозними викликами, пов'язаними з атаками на інфраструктуру та логістичні проблеми.

Як повідомив командир Третьої окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ та засновник Школи підготовки операторів наземних роботизованих комплексів Віктор Павлов, до наступного року Україні знадобиться близько 30 тисяч роботизованих систем.

"Розуміння втрат та запити масштабування" - так пояснив Павлов цю амбітну мету, додавши, що українська армія витрачає військові запаси та особовий склад швидше, ніж може їх поповнювати.

До 2025 року планується розмістити на полі бою вже 15 тисяч таких систем. "Лише за перший квартал поточного року було підписано 31 контракт", - повідомляє Defense News. Ці машини використовуються ЗСУ у найрізноманітніших бойових та допоміжних завданнях: від логістики та евакуації поранених до розмінування та вогневої підтримки. В останні місяці такі системи продемонстрували високу ефективність за умов фронту, де людські втрати зростають, а роботизовані платформи допомагають мінімізувати ризики для особового складу.

Технології виробництва наземних роботизованих комплексів стрімко розвиваються, і Україна активно працює над цим напрямком. Спільно з військово-промисловим комплексом (ВПК) був запущений проект Brave1, який включає розробку і впровадження нових моделей безпілотних наземних машин (UGV). На даний момент зареєстровано понад 200 конструкцій таких систем, а найпередовіші з них можуть оснащуватися сучасним озброєнням, наприклад термобаричними ракетними установками, як у випадку з роботом Krampus, призначеним для боротьби з піхотою і легкою бронетехнікою.

Однак, як зазначив Павлов, виробництво таких систем стикається із низкою труднощів. По-перше, бойові умови на Сході України, де переважає пересічена місцевість, сніг та бруд, негативно впливають на ефективність роботи роботів. По-друге, однією з ключових проблем є забезпечення надійного зв'язку, особливо в умовах активної роботи засобів радіоелектронної боротьби, що робить управління технікою в зоні бойових дій ще більш складним.

Ще одним важливим питанням є вартість систем. Хоча вартість простіших моделей може бути відносно низькою — близько 10 тисяч доларів за штуку, складніші і досконаліші роботи коштують набагато дорожче — до 50 тисяч доларів і більше.

"Скільки заплатив - стільки й отримав", - наголошують експерти.

Це пояснюється тим, що дорожчі аналоги, зазвичай, надійніше і ефективніше у складних умовах.

Виробництво 30 тисяч таких роботів — завдання нелегке. В умовах постійних атак на українську інфраструктуру проект може зіткнутися з перебоями та затримками, незважаючи на зусилля ВПК України.

"Поставити та підтримувати в робочому стані цілих 30 тисяч одиниць - це мета, яка виглядає складнішою, ніж здається на перший погляд", - зазначають фахівці.

Однак, якщо цей амбітний проект вдасться реалізувати, він суттєво посилить сухопутні сили України, компенсуючи нестачу особового складу та забезпечивши виконання завдань, які раніше вважалися надто небезпечними.

Крім того, запровадження роботизованих комплексів може значно змінити принципи роботи ЗСУ на полі бою. Використання роботів для логістики, евакуації поранених або навіть для наступальних операцій дозволить знизити втрати серед особового складу та покращити ефективність виконання складних та високоризикових завдань. В умовах безперервних втрат у живій силі та нестачі ресурсів такі технології можуть стати вирішальним фактором у боротьбі з російськими військами.

Так, прагнення України створити армію із 30 тисяч роботизованих наземних комплексів — це не просто смілива мета, а й важке випробування для її військово-промислової бази, обложеної війною. Якщо Україні вдасться реалізувати цей проект, вона отримає не лише стратегічну перевагу на полі бою, а й значно зміцнить свою промислову базу, що стане важливим кроком у довгостроковій перспективі.

The National Interest , США