Зуби мудрості, волосся на тілі, чоловічі соски: навіщо людині «некорисні» органи

Вчений-біолог Джеффрі Лайтман пояснив призначення низки органів людини, які в ході еволюції втратили свої початкові функції.

Усі частини нашого тіла несуть у собі якийсь сенс. Давайте починаючи з голови і закінчуючи пальцями ніг, розглянемо найцікавіші з них, які часто відносять до категорії марних.

Вушні м'язи

Деякі люди мають м'язи, за допомогою яких вони можуть злегка ворушити вухами. Вушними називаються три м'язи, і спочатку вони виконували важливу функцію уловлювання звуків, як це роблять наші кішки та собаки. Навіть багато мавп, які вважаються нашими предками, здатні рухати вухами у відповідь на звук, але в даний час цю здатність вони в основному втратили. Тепер вона вважається рудиментарною.

Термін "рудиментарний" походить від латинського слова "сліди", тобто низка структур вважається свого роду "слідами в часі", що дають нам підказки щодо того, як все виглядало і працювало в минулому.

Чуючи звук, нам тепер необов'язково рухати вухами у напрямку його джерела — натомість ми повертаємо всю голову. Примітно, що ця функція втрачена не повністю: дослідження показали, що коли ми чуємо звук, області мозку, які відповідають за роботу цих м'язів, виявляють деяку активність.

Cкладка напівмісячна (Plica Semilunaris)

Якщо придивитися до медіальної частини області ока, можна побачити вертикальну лінію. Наступного разу, коли опинитеся поряд із собакою, кішкою чи рептилією, зверніть увагу, що у них не дві повіки, а три. Крім верхньої та нижньої, як у нас, у них є ще одна, що рухається в горизонтальній площині. Вона називається миготливою перетинкою. Ми знаємо, що її немає ні в нас, ні в наших найближчих родичів – шимпанзе. Оскільки функцію вона несе виключно зволожувальну, наше око отримує, мабуть, достатнє зволоження, щоб потреба у ній відпала.

Зуби мудрості

Медичною мовою вони називаються третіми молярами. У багатьох випадках ці зуби викликають лише проблеми. Найчастіше вони ростуть криво або взагалі не виходять із ясна, і тоді ми йдемо до стоматолога-хірурга та видаляємо їх. За багато років еволюційних змін наша дієта стала дуже різноманітною, а моляри потрібні для подрібнення рослинної їжі, листя. З того часу людина стала всеїднішою.

На черепі горили можна побачити, що його передня частина видається вперед. А в людини в ході еволюції обличчя стало сплощеним, внаслідок чого моляри відсувалися все далі, і зрештою їм перестало вистачати місця.

Порівняно з предками у нас дуже і дуже виражений підборіддя - ця риса зустрічається тільки у виду Homo Sapiens і є характерною для нього. Вчені досі не виробили єдиної думки щодо того, з чим це може бути пов'язане. Це своєрідний побічний продукт, званий антревольтом. Іноді у нашому організмі відбуваються речі, які мають певного значення чи функції.

Чоловічі соски

Соски - надзвичайно важлива частина тіла, необхідна для грудного вигодовування. Але для чого вони, наприклад, мені? Чоловічий сосок не такий вже й некорисний, це одна з реагуючих на стимуляцію ерогенних зон. Що досить важливо.

У собак і кішок, наприклад, сосків кілька, а розташовані вони на певній лінії, яка називається мамілярною. Соски можуть з'являтися в будь-якій точці вздовж неї - іноді його можна виявити, наприклад, десь у тазовій або пахвовій області. Це свого роду нагадування про минуле, яке ми іноді називаємо атавізмом. Зазвичай цей термін використовується для позначення ознаки, яка перескочила кілька поколінь або виникає в результаті цікавого поєднання генів.

Волосся на тілі

У нас є волосяний покрив, але не такий густий, як у приматів. Основна його функція - терморегуляція - відігравала важливу роль, коли наші предки жили в лісах, допомагаючи їм зберігати тепло в холодну погоду і відводити - у спеку. Ми втратили цю особливість. Погода мінялася, на рівнинах Африки відбувалися зміни, і наші предки почали йти в саванну, пересуватися на двох ногах і полювати. Ми почали вчитися бігати, і втрата волосся допомогла вести активний спосіб життя завдяки потовиділення. Заліз у нас набагато більше, що дозволяє краще підтримувати оптимальну температуру тіла.

У наших волохатих родичів-приматів шерсть мала своє призначення: за неї могли чіплятися дитинчата. Ми вважаємо, що саме з цим пов'язаний невеликий хапальний рефлекс, що зберігся, характерний для новонароджених. У приматів, особливо людиноподібних, певні області стали безволосими, наприклад обличчя. Шимпанзе та горили, як і ми, передають за його допомогою безліч сигналів.

У нас волосся збереглося на верхній частині голови, в пахвах і в області геніталій. Мозок важливо підтримувати в деякій прохолоді, і в цій частині рослинність сприяє охолодженню та захисту. Саме тому вони й досі залишаються у нас.

Волосяні м'язи

Вони створюють ефект гусячої шкіри. Вони скорочуються при стимуляції та піднімають волосся перпендикулярно поверхні шкіри, допомагаючи їй реагувати на загрозу. Є навіть такий вислів: "волосся на потилиці встало дибки".

Коли подібне відбувалося у наших предків і відбувається, скажімо, у кішок, шерсть стає скуйовдженою, але навіщо це потрібно? Так вони здаються більше, тому йдеться також про особливості зовнішнього вигляду.

Апендикс

Червоподібна структура, що відходить від сліпої кишки, відома як апендикс. Він не даремний, а зовсім навпаки. Раніше його воліли видаляти, вважаючи рудиментарним і шкідливим, адже він міг запалюватись і роздмухуватися. За останні кілька років ми дізналися, що в апендиксі живуть корисні бактерії, які допомагають кишечнику при різних проблемах та захворюваннях.

Куприк

Колись куприк був примітивним хвостом людини. Останні 3-5 хребців хребетного стовпа становлять невелику химерну структуру, що нагадує дзьоб зозулі - це і є куприк. Це очевидний рудимент.

Відмінна риса між людиноподібними приматами та мавпами полягає в тому, що перші не мають хвостів. Наші пращури пересувалися не так, як мавпи - по деревах, - інакше. Чим більше представників цих видів починало ходити на двох кінцівках, а не рачки, тим марніше ставав хвіст. Так він і став непотрібним та рудиментарним органом. Іноді – досить рідко – через цікаве поєднання генів люди народжуються з хвостом.

Пірамідальний м'яз живота

Якщо подивитися у дзеркало, то можна побачити шість кубиків пресу. Особисто у мене їх нема і ніколи не було. Ось тут розташована так звана пряма фасція (оболонка прямого м'яза живота), а всередині неї — пірамідальний м'яз, названий так через свою форму. Колись вважалося, що вона підтримує живіт. Даний м'яз є у ряду видів мавп, а у нас він став дуже маленьким, і ніхто особливо не розуміє, навіщо він був потрібний. Можливо, її втрата обумовлена ​​пересуванням на двох кінцівках. Щоразу, коли змінюється наша рухова поведінка, одні м'язи збільшуються, інші — зменшуються. У нашому тілі є низка м'язів, які стали рудиментарними, зменшились та змінили функцію.

Підошвовий м'яз

У ногах у нас також є рудиментарний м'яз, що перетворився на сухожилля. Підошвовий м'яз починається від області коліна, від стегнової кістки, і йде вниз, утворюючи окреме сухожилля. У мавп вони більші, ніж у нас. Деякі м'язи в нашому тілі стали рудиментарними, зменшились у розмірах та змінили функцію.

Плоскостопість

Людська ступня призначена виключно для пересування та бігу. Для цього ми маємо систему подвійного склепіння. Перша проходить вздовж стопи і називається поздовжньою, а друга - поперечною, вона потрібна для зниження навантаження на м'язи. Одна з причин, через яку шимпанзе і горили не можуть пересуватися і бігати як ми, полягає саме у відсутності у них подвійного склепіння. Їхні ступні, як правило, більш плоскі, ніж наші. Іноді у людей діагностують уроджену плоскостопість.

Якщо поглянути на знімок ступні  людини з плоскостопістю, склепіння опущені вниз. Коли таке відбувається, розташовані під ними м'язи повинні працювати з подвійною силою. Будь-якому, хто страждає на плоскостопість, доводиться задіяти м'язи, щоб підтягнути склепіння вгору, а це вимагає серйозних зусиль.

Ще я розповім вам, як можна пошкодити склепіння ступні. Ви здивуєтеся, але головний ворог тут – взуття на високих підборах. У цьому сенсі вона дуже небезпечна, шкідлива та руйнує те, що природа створювала протягом мільйонів років.

Отже, ми маємо ряд частин тіла, чия функціональність з часом значно знизилася. Дехто вважався абсолютно марним, але виявилося зовсім навпаки. Наше тіло є кульмінацією історії існування людства.

Wired Magazine, США