Чому в Україні два Різдва. Коли відзначати головне зимове свято

Цього року для багатьох українців у чергове став актуальним питання: "Коли святкувати Різдво?". Провідні церковні організації самоусунулися від цього питання, передавши його на розсуд віруючим. Як сталося, що в Україні до Старого Нового року може додатись ще й "Старе Різдво", чому "Старе Різдво" може "переїхати" на 8 січня, і як вирішували цю проблему в інших країнах?

Про це йдеться у матеріалі " Фокусу ".

Походження календаря: Юлій Цезар, майя та аграрний цикл

Вся справа у календарі. Календар став невід'ємним атрибутом землеробських культур із їх виникнення кілька тисяч років тому. Адже для отримання хорошого врожаю (що в ті часи було питанням виживання) було необхідно точно знати, коли потрібно сіяти/саджати сільськогосподарські культури, а коли їх треба збирати.

Всі календарі базуються на русі космічних тіл (до речі, найточнішим вважається той же календар майя, який породив меми про кінець світу в 2012 році). Не розуміючи, що відбувається насправді, ще в давнину люди помітили, що небесні світила з певною повторюваністю займають ті самі позиції на зоряному небі — і це сходиться за часом із циклами змін у природі. Так у різних регіонах виникали різні системи літочислення. Зазвичай за основу брали цикли, що повторювали сонячну або місячну траєкторію.

 

 

 

 

У 46 році до нашої ери римський полководець Юлій Цезар наказав єгипетському астроному Созіген розробити календар на основі сонячних циклів. І новий рік почали відзначати 1 січня, а день весняного рівнодення (важлива дата – точка відліку для землеробів Римської держави) – 21 березня.

Коли відсвяткували перше "календарне" Різдво

У 325 році у місті Нікея було проведено перший церковний собор, який визначив основні догми (правила) християнської церкви. Зокрема, для використання було вирішено взяти календар, що діяв у Римській державі, названий юліанським (на ім'я ініціатора його створення). Через 11 років відсвяткували перше Різдво – 25 грудня 336 року.

Чому Папа Григорій вирішив реформувати календар?

Юліанський календар був недосконалий – все ж таки дві тисячі років тому астрономічні знання були досить примітивні. В результаті дата сонцестояння постійно зміщувалась, і через півтори тисячі років, у XVI ст. весняне сонцестояння вже припало на 11 березня.

Тоді Папа Римський Григорій XIII вирішив провести реформу календаря. Однак він не так змінив саму форму обчислення часу, скільки виправив недоліки попереднього календаря, тобто новий календар у певному сенсі можна вважати удосконаленим юліанським.

 

 

 

 

Вирішено було просто викреслити зайві дні. Так, наприклад, у Речі Посполитій (до якої тоді входила більшість українських земель) після 4 жовтня 1582 р. настало одразу 15 жовтня.

Надалі, щоб уникнути нових "зрушень", вирішили, що високосними можуть вважатися ті роки повних століть, перші дві цифри яких кратні числу 4. Отже за новим календарем 1700, 1800 і 1900 роки мали по 365 днів (бо 17, 18 , 19 не поділяються на 4). Так до різниці між обома календарями до XX століття "накрутилися" ще 3 дні. Новий календар назвали на ім'я його ініціатора – григоріанським.

Боротьба проти календаря – за національну ідентичність

Нагадаємо, що з 1054 року християнську церкву поділено на дві конфесії, відносини між якими залишають бажати кращого. І українські землі через багато історичних процесів перебували чи не в епіцентрі цього вододілу. Саме приналежність до православної конфесії українці католицької Речі Посполитої вважали за основу своєї ідентичності. Справа в тому, що Київська православна митрополія залишилася єдиною практично незмінною інституцією з часів Київської Русі-України. І будь-яке посягання на її права вважалося зазіханням на "останнє, що залишилося від славних князівських часів".

Саме українська церковна та культурна еліта виступили рішуче проти запровадження календаря Папи Римського – лідера католицького світу.

Боротьба проти календаря поєдналася із боротьбою проти національно-релігійних утисків, що мали місце у Речі Посполитій. Навіть коли в 1596 році було здійснено спробу об'єднати православних і католиків в одну об'єднану (уніатську) церкву, ця нова церква залишилася вірною юліанському календарю.

 

 

 

 

Поляки жили та відзначали свої свята за григоріанським календарем, а православні продовжували користуватися юліанським, і відбувалося це паралельно на одних територіях — у містах та селах, де мешкали польські (католицькі) та українські (православні) громади. Відповідно, українські селяни та міщани відзначали християнські свята (і встановлювали вихідні дні) за своїм календарем. Це часто призводило до конфліктів, що вже зовсім інша історія.

За Габсбургів — два календарі і немає питань?

Цікава ситуація сталася на території Західної України, приєднаної до Габсбурзької монархії (Австрії) у 1772 році. Ця держава відрізнялася однією з найбільш регульованих правових систем в історії, тому керівництву греко-католицької церкви (у яку в цій державі була перейменована уніатська церква у 1774 році) практично одразу надійшли рекомендації перейти на григоріанський календар, зокрема серед мотивації вказувалося бажання уніфікувати святкові дні. Адже на той час релігійні свята неодмінно мали бути вихідними. Однак церковні ієрархи відмовили новій владі, назвавши традиційний календар неодмінною умовою ідентичності — і їхнє прохання задовольнили.