30 операцій та 100 наркозів. У Вінниці лікарям вдалося врятувати танкіста

Про це повідомили в Командуванні Медичних сил Збройних Сил України.

До отримання поранення Іван був навідником-оператором гармати Т-64. Проте 27 січня, після атаки російських військових, захиснику довелося вибиратися з палаючої машини, яка допомагала йому нищити ворога.

«У той день, 27 січня, в мене було день народження. Ваня повернувся із бойового виходу, зателефонував додому, привітав мене. А після цього, як ми дізнались уже згодом, сам визвався знову йти в бій. Він загалом горів військовою справою. Сам пішов на контракт в 2021 році до 28-ї омбр, брав участь у звільненні Херсонщини. Згодом перевівся до Азову, дуже захопився цим підрозділом, ретельно готувався до вступу», — розповідає сестра захисника Вікторія.

Фото: Командування Медичних сил Збройних Сил України

Про те, що захисника поранено, рідні дізналися від командира підрозділу. Іван опинився в реанімації у важкому стані. За словами сестри тенкіста, лікарі давали мінімальні шанси на те, що чоловік виживе.

«Обпалені руки, тулуб, обличчя, до кісток обпечені голова та нижні кінцівки… Довготривала кома, дві зупинки серця, понад 30 операцій, до 100 наркозів, які допомагали долати нестерпний біль, видалення ока та ампутація пальців лівої кисті, загроза ампутації лівої руки та правої ноги, 4 місяці в реанімації, два з яких — на апараті штучної вентиляції легень… Літри перелитих компонентів крові…», — розповіли про поранення Івана в Командуванні Медичних сил Збройних Сил України.

Фото: Командування Медичних сил Збройних Сил України

Окрім цього захисник пережив декілька медикаментозних ком та десятки перев’язок.

«Перші перев’язки Івана тривали до двох годин, їх виконували три бригади хірургів. Прогноз на життя був песимістичний. Водночас лікарі не втрачали надії на одужання Івана і робили для цього усе можливе. На початку ми активно співпрацювали з хірургами обласного опікового центру, перші некректомії (вилучення нежиттєздатних тканин) на голові, правій нозі, стегні виконували разом із ними. Перша первинна хірургічна обробка була настільки радикальною, що були видалені майже всі змертвілі тканини. Згодом раз в 2−3 дні виконували етапні хірургічні обробки, щодня — перев’язки», — розповідають нейрохірурги закладу на чолі із начальником відділення Анатолієм Гайструком. 

Протягом двох місяців Іван був підключений до апарату штучної вентиляції легень, стільки ж часу його годували через зонд та вводили відповідні препарати внутрішньовенно. Декілька разів стан захисника був на межі, проте лікарі стабілізували його.

Фото: Командування Медичних сил Збройних Сил України

«Величезну роботу медики провели і щодо відновлення психоемоційного стану Івану. Спочатку хлопець на будь-які емоційні навантаження реагував плаксивістю. З ним щоденно працювали психологи. Його заспокоювали, просили перестати плакати. У певний момент нейрохірург порадив не переставати плакати, а згадати, як потрібно посміхатися. Перша посмішка Івана нагадувала гримасу Термінатора з однойменного фільму», — зазначили в Командуванні Медичних сил Збройних Сил України.

До реабілітаційної клініки Іван Дикун потрапив у свідомості. Чоловік почав говорити, усміхатися, реагувати на співбесідників. Зараз захисник вчиться знову ходити та чекає на пластичні операції.

«Сьогодні наш Ваня розмовляє, у нього відновились всі навички, він навіть вже почав вставати на ту ногу, що була дуже обпечена. Так, важко, вчимось сидіти, ходити, але якщо порівняти стан, що був 5 місяців тому, бачимо величезний прогрес», — розповідають мама воїна Інна та сестра Вікторія.