Хто перемагає у війні дронів? Порівняння сил України та Росії

У той час як українські далекобійні БПЛА розширюють радіус завдання своїх ударів по РФ доводячи його до 1800 км, російські пропагандисти заявляють про повне панування України в битві дронів.

Дрони замість снарядів

Російські пропагандисти пишуть, що будь-яка машина змушена зупинятись за 8-10 км від передової, звідки далі доводиться йти пішки. І це відбувається через дрони ЗСУ, які полюють за будь-яким транспортним засобом за лінією фронту. При цьому 2023-го року російська техніка спокійно під'їжджала на відстань до 1 км від передової.

В результаті окупанти мають проблеми з постачанням. Вантажі доводиться нести всі ці кілометри пішки на руках. Поки що влітку на деревах є листя, це пересування можна приховати, проте восени такі "каравани" виявляться під загрозою ударів українських дронів.

При цьому самі окупанти не мають можливості замінити такі піші каравани іншим способом доставки вантажів. Ворог має БПЛА типу "Мавік" та FPV-дрони, але нічого важчого за пляшку з водою вони доставити не можуть.

Вирішення проблеми логістики своїх військ пропагандисти вбачають у створенні важких БПЛА, здатних доставляти вантажі. Тобто вони визнають, що усунути загрозу вони не спроможні.

За словами росіян, ЗСУ фактично замінює дронами артилерійські снаряди, які коштують помітно дорожче за безпілотників. Справді, ще наприкінці 2023 року президент Володимир Зеленський повідомив про плани виробництва 1 млн дронів у 2024 році, а в Міноборони заявили, що БПЛА частково замінять снаряди.

За підрахунками керівниці проекту Victory Drones Марії Берлінської, для заміни дронами снарядів потрібно приблизно 3,5 млн. безпілотників. Втім, останнім часом ЗСУ отримують дедалі більше снарядів із різних джерел.

Україна виграє битву дронів? Дивлячись де і як

Як зазначив блогер, офіцер ЗСУ, і засновник проекту A.Drones Юрій Касьянов, говорити про перевагу України в битві дронів все ж таки не доводиться. Так, за його словами, з кінця 2022-го року наша країна справді різко наростила виробництво та використання дронів на передовий, отримавши перевагу. Особливо це стосується так званих FPV-дронів, у використанні яких ЗСУ стали справжніми першопрохідниками.

"FPV-дрон з дальністю до 10 км, керований оператором, багато в чому зміг замінити гаубиці, міномети та ПТРК. Але і вони мають свої обмеження - це сильний вітер, дощ, сніг, нарешті ніч - не всі дрони мають прилади нічного бачення. Але головне – важлива кількість FPV-дронів, яких у день потрібні сотні", - наголосив Юрій Касьянов.

Масовість і системність застосування дронів за словами співрозмовника має забезпечити держава, з чим поки що вона погано справляється. Так, створено Сили безпілотних систем України, але вони відповідають за цей вид зброї лише у ЗСУ, а є ж іще ГУР, СБУ, Нацгвардія, Держприкордонслужба та інші підрозділи. Потрібна також уніфікація у виробництві дронів.

"Зараз дрони виробляють 200 компаній, що з одного боку добре - "накрити" таку кількість виробництв ракетами, неможливо. З іншого - у військах зараз десятки моделей дронів, а це ускладнює навчання операторів, застосування та експлуатацію БПЛА. Візьмемо, наприклад, перенавчання на іншу модель. Досвідчений оператор зможе це зробити за кілька годин, але в умовах боїв цей час на передовій треба знайти, відшукати спокійне місце для обльоту, і при цьому існує ризик аварії та втрати дрону", - говорить про мінуси децентралізації виробництва дронів експерт.

При цьому Росія пішла протилежним шляхом – там будують великі заводи, які збирають дрони централізовано. Це полегшує масовість виробництва БПЛА, навчання операторів та експлуатацію. Але з іншого боку, робить виробництво більш уразливим перед ударами України. Як наголошує співрозмовник, окупанти швидко навчаються, але обирають при цьому часто протилежні стратегії.

Загалом Юрій Касьянов оцінює битву дронів між Україною та РФ на передовій сьогодні у шести зонах:

• ближня (глибина до 10 км) – протистояння ведеться за допомогою FPV-дронів, і якщо у 2023 році Україна в цьому сегменті домінувала, зараз швидше можна говорити про паритет;
• середня (глибина до 40-50 км) – у даному сегменті явно домінує противник, завдяки наявності у нього дронів "Ланцет", чогось рівноцінного йому і в таких же кількостях Україна поки що не має;
• далека зона (понад 1000 км) – якщо раніше Україні фактично не було чого протиставити іранським "Шахедам", то тепер є "Лютий", "Бобер" та інші. Але порівняно з великим виробництвом у Єлабузі, Україна виробляє вкрай мало таких дронів, і саме тут потрібна централізація виробництва для нарощування випуску;
• важкі дрони-бомбардувальники (10 км) - за словами Юрія Касьянова, тут перевага на боці України за рахунок дрона, прозваного "Баба Яга" - нічого подібного в окупантів поки немає;
• ближня зона розвідки (10-15 км) – здійснюється знаменитими "весільними" дронами типу Mavic, які першими почали використовувати у ЗСУ завдяки волонтерам. Але тепер їхня кількість приблизно зрівнялася і переваги в України вже немає;
• середня зона розвідки (100 км і більше) – у даному сегменті дрони представлені "Орланами" та "Supercam" у РФ, "Лелеками" та "SHARK" в України. У даному сегменті, за словами Юрія Касьянова, перевага також у РФ, що показали недавні удари по аеродромах Повітряних сил. Вони наводилися зокрема за допомогою розвідувальних "Орланів".

Як нескладно підрахувати, на думку співрозмовника, із 6 сегментів "битви дронів" явну перевагу Україна має лише в одному – бомбардувальних дронах. Ще у двох сегментах нічия, а у трьох (середні радіуси для ударних та розвідувальних дронів, далекобійні БПЛА) домінує РФ.

І в цьому випадку серйозне питання – як захиститися від застосування дронів, на що є кілька варіантів.

РЕБ проти дронів - тут теж паритет

За словами Юрія Касьянова, для захисту від БПЛА є кілька способів, але деякі:

• дорогі - створення дронів-винищувачів інших безпілотників;
• дефіцитні – знищення за допомогою зенітних ракет;
  поки що екзотичні — використання легких літаків.

Тому наймасовішим способом захисту залишаються засоби радіоелектронної боротьби – РЕБ. Вони дозволяють перекрити радіочастоту, на якій ведеться управління БПЛА або транслюється відео, що робить оператора "сліпим", а дрон некерованим.

"Засоби РЕБ виробляють також в основному децентралізовано і це багато в чому добре. Таким чином, виробники перекривають максимум частот, які можуть використовуватися для керування дронами. При централізованому виробництві кількох моделей число таких частот обмежене, і придушити їх РЕБ значно простіше", - пояснює Юрій. Касьянов.

Експерт у галузі РЕБ Анатолій Храпчинський наголосив, що у Росії з 2014 року всерйоз взялися за радіоелектронну боротьбу, створивши окремий рід військ. І це дало свій результат, правда лише в одному сегменті.

"Кошти РЕБ у РФ призначені під стратегічні цілі – глушити зв'язок, навігаційні системи, супутниковий зв'язок, що роблять досить успішно. Але боротися з БПЛА, які використовують комерційний діапазон радіочастот, вони не готувалися. Щоправда, Україна також централізовано виготовляла великі комплекси РЕБ, а от тактичні, проти дронів, не розроблялися", - пояснює експерт.

Але як наголосив Анатолій Храпчинський, Україна все ж таки частіше й успішніше застосовує засоби РЕБ тактичного рівня – для захисту транспорту, окопів. Також українські розробки в середньому кращі за російські.

"Справа в універсалізмі роботи коштів РЕБ - якщо в Росії такий комплекс може тиснути один діапазон радіочастот, то у нас кілька, ще й сигналізувати про помилку в роботі приладу. Тобто українські комплекси забезпечують дещо кращий захист, ніж скажімо китайські, яких так багато в РФ, що позначається на цінах", - зазначив співрозмовник.

Без Китаю не обійтися, тому що дешево і багато

Повертаючись до питання ролі поставок з Китаю, слід зазначити, що останні практично домінують на ринку FPV-дронів, зробивши їх виробництво масовим і дешевим. Так, за словами того ж Юрія Касьянова, середня ціна подібного БПЛА сьогодні близько 500-600 доларів. За умови його поліпшення, обладнання апаратурою для нічних польотів чи велику дальність, цінник може зрости до 1000 доларів. Загалом їх використання може виявитися дешевше, ніж снаряди, і залежно від призначення може коштувати від 50 до 200 тисяч доларів.

За словами фахівця зі зв'язку, радіоелектронної боротьби та розвідки Сергія Бескрестнова з позивним Флеш, 100% російських FPV-дронів створено з китайських запчастин. Також "значна частка" комплектуючих із КНР та в українських безпілотниках.

На думку Юрія Касьянова, частка КНР в українських FPV-дронах мінімум 90%, крім деяких деталей. При цьому роль китайських комплектуючих у російських дронах він оцінює значно нижче – приблизно 50%, оскільки росіяни запустили виробництво багатьох деталей у себе.

Для РЕБ приблизно половина комплектуючих надходять з Китаю, вважає Юрій Касьянов, решта припадає на імпорт із Заходу, а також український софт і деякі конструкторські рішення.

Анатолій Храпчинський звертає увагу на те, що РЕБ, створені з китайських комплектуючих, зазвичай є вкрай примітивними і блокують лише один діапазон радіочастот. Яскравими представниками таких "комплексів" є російські комплекси РЕБ "Санія" та "Волноріз", що провалилися на фронті. І це при тому, що їхня ціна становить від 1 млн рос. руб. чи 40 тисяч доларів.

Водночас українські виробники РЕБ зазвичай диверсифікують свої поставки, купуючи деталі і в КНР, і в усьому світі, наголошує Анатолій Храпчинський.

"Створені на базі західних деталей комплекси РЕБ мають ширший діапазон роботи, їх можна покращувати, налаштовувати на різні частоти. У результаті такі комплекси можуть коштувати до 1-2 млн грн, простіші ж пригнічують один діапазон і коштують від 200 тисяч", — каже наш співрозмовник.

telegraf.com.ua