Розкрито зміст переговорів України та РФ навесні 2022 року: про що так і не змогли домовитись

На мирних переговорах навесні 2022 року Росія та Україна не дійшли згоди щодо низки питань, серед яких: український нейтралітет, територіальні претензії, обмеження для ЗСУ.

Ймовірно, ці питання залишаться головним каменем спотикання на будь-яких подальших переговорах щодо врегулювання найбільшого на пам'яті кількох поколінь сухопутного конфлікту в Європі.

Президент Володимир Путін назвав переговори 2022 року основою для майбутньої оборудки, але в п'ятницю зробив позицію жорсткішою, вимагаючи від України поступитися територією, яку Росія навіть не контролює.

1. Чи вступить Україна до НАТО?
2. Що станеться, якщо Україна зазнає нападу?
3. Яка територія дістанеться Росії?
4. Як працюватиме припинення вогню?
5. Чи обговорюватимуться в договорі питання ідентичності?
6. Чи будуть обмежені збройні сили України?

1. Український нейтралітет

Чи вступить Україна до НАТО?

Спроби України влитися до складу західного військового альянсу – одне з виправдань Путіна для вторгнення військ у країну у лютому 2022 року.

Позиція Росії

Росія вимагала, щоб Україна пообіцяла: не вступати до НАТО та інших військових альянсів; не розміщувати на своїй території іноземні військові бази та зброю; не проводити військові навчання з іншими без її згоди. Однак на переговорах 2022 року Росія також зобов'язалася не перешкоджати можливому членству України в Євросоюзі.

Позиція України

Україна запропонувала стати “постійно нейтральною державою” та “припинити дію міжнародних договорів та угод, несумісних із постійним нейтралітетом”. Але за минулі два роки лідери України все частіше висловлюються про прагнення вступити до західного військового альянсу оскільки війна з Росією продовжується.

2. Гарантії безпеки

Що станеться, якщо Україна знову зазнає нападу?

На думку багатьох експертів, обіцянка інших країн захистити Україну, якщо Росія знову вторгнеться, має бути у основою  міцного миру.

Позиція України

Україна запропонувала механізм безпеки, який буде задіяний у разі збройного нападу. Країни-гаранти, які підписали договір, проведуть термінові та негайні консультації тривалістю не більше трьох днів. Потім вони при потребі здійснять для захисту України “індивідуальні чи спільні дії”, аж до створення безпольотної зони, надання зброї та застосування військової сили.

Позиція Росії

Росія ухвалила основну частину пропозицій України щодо гарантій безпеки, але з ключовими винятками. Зокрема, Москва відкинула пропозицію, що інші країни створять безполітну зону або нададуть Україні зброю. Але найголовніше — це те, що Москва наполягала на включенні пункту, який би зажадав згоди на військове втручання від усіх країн-гарантів, у тому числі від самої Росії. У цьому криється, мабуть, найважчий підводний камінь усього мирного договору, оскільки це ставить під сумнів самі гарантії безпеки, дозволяючи Росії накласти вето на будь-яку міжнародну відповідь, якщо вона знову введе війська.

Назріває ще одне питання: які країни справді готові гарантувати безпеку України? У проекті договору як гаранти були зазначені США, Великобританія, Франція, Китай та сама Росія. Росія також хотіла включити Білорусь, а Україна пропонувала додати Туреччину. Чи дали свою згоду самі країни, неясно. Якщо Україна в результаті вступить до НАТО, західний альянс вирішуватиме те саме складне питання: як реагувати, якщо Україна зазнає нового нападу?

3. Територія

Яка частина України залишиться під російським контролем?
Для України мирна угода напевно матиме на увазі визнання російського контролю над деякою частиною її території .

Позиція України

На переговорах 2022 року Україна відмовилася визнати контроль Росії над будь-якою територією, включаючи Крим, який Росія анексувала у 2014 році. При цьому Київ запропонував домовленість "вирішити питання, пов'язані з Кримом" через 10 або 15 років дипломатії і не вдаватися до "військових засобів".

Схоже, що Київ був готовий визнати часткову втрату сходу країни, який також залишається під російським контролем, — при цьому точні кордони мали визначитися на зустрічі між Володимиром Зеленським і Володимиром Путіним, яка так і не відбулася.

Проте з того часу позиція Зеленського стала більш жорсткою. Він каже, що Україна виборює звільнення з-під контролю Росії всієї своєї міжнародно визнаної території, включаючи Крим.

Позиція Росії

Позиція Росії також змінилася. На початку переговорів 2022 року Росія зажадала, щоб Україна відмовилася від усього Донбасу на сході країни та визнала суверенітет Росії над Кримом. До квітня Росія прийняла модель, за якою Крим та деякі інші частини України залишаться під російською владою, що Україна визнати відмовилася.

Проте з того часу територіальні вимоги Росії стали ще радикальніше. У вересні 2022 року Путін оголосив частиною Росії ще чотири українські області, крім Криму, хоча Україна, як і раніше, контролювала значну частину цієї території. А цієї п'ятниці Путін пішов ще далі, заявивши, що припинення вогню залежатиме від того, чи поступиться Україна всі чотири регіони, жоден з яких Росія повністю не контролює.

4. Як працюватиме припинення вогню?

Послідовність дій, що передують перемир'ю, напевно, стане однією з найскладніших проблем на переговорах .

Позиція Росії

У додатку до проекту від квітня 2022 року, доданому російськими переговорниками, докладно описано, як Москва бачить набуття чинності режимом припинення вогню. Договір "тимчасово застосовується" з дня його підписання Україною та більшістю країн-гарантів, включаючи Росію. Обидві сторони утримуються від “дій, які можуть призвести до розширення території, яку вони контролюють, або викликати відновлення бойових дій”.

За запропонованими Росією умовами війська Москви отримають більшу гнучкість при виведенні з поля бою. Україна буде зобов'язана вивести війська негайно, а виведення російських військ стане предметом подальших “консультацій”.

До справи також можуть бути залучені міжнародні організації. Росія запропонувала, щоб ООН слідкувала за дотриманням режиму припинення вогню, а Червоний Хрест брав участь в обміні військовополоненими, інтернованими цивільними особами та тілами загиблих.

Позиція України

Проект від квітня 2022 року показує, що Україна відхилила російський варіант, але не висунула зустрічну пропозицію. Натомість українські офіційні особи зазначили, що Росія може припинити бойові дії будь-якої миті. У примітці, вставленій українськими чиновниками до проекту договору від березня 2022 року, йдеться: “Російська сторона проігнорувала численні прохання України щодо припинення вогню”.

5. Українська національна самосвідомість

Коли Путін оголосив про введення військ 24 лютого 2022 року, він назвав серед своїх цілей "денацифікацію" України. Багато хто трактував цей термін як прагнення повалити уряд Зеленського та замінити його на маріонетковий режим.

Позиція Росії

Російське визначення “денацифікації” змінилося невдовзі після провалу першого натиску. Переговорники від Москви вимагали оголосити російську мову офіційною та скасувати закони, що просувають українську мову та ідентичність. До проекту договору вони включили два додатки, перерахувавши статті Цивільного кодексу та Конституції України, які вимагали скасувати як “закони про нацифікацію та героїзацію нацизму”.

Позиція України

Україна відмовилася включати будь-які вимоги Росії до угоди про припинення бойових дій, стверджуючи, що вони не мають відношення до предмета договору.

6. Обмеження для ЗСУ

Ввівши війська, Путін також закликав до "демілітаризації" України. Як і “денацифікація”, це дуже розпливчастий термін.

Позиція Росії

Росія вимагала обмежити чисельність Збройних сил України: як загальну чисельність (до 100 000 осіб), так і кількість різних типів озброєння (зокрема, встановивши планку у 147 мінометів та 10 бойових вертольотів). Вона також зажадала, щоб дальність стрілянини українських ракет була обмежена лише 40 кілометрами.

Позиція України

На переговорах 2022 року Україна була готова прийняти обмеження на розмір своїх збройних сил, але менш суворі. Київ зажадав армію чисельністю до 250 тисяч осіб, 1080 мінометів та 60 бойових гелікоптерів. І запропонував обмежити дальність своїх ракет 280 км. Але це було ще до того, як Україна почала одержувати великі обсяги озброєння, техніки та допомоги із Заходу. Українські чиновники зазначають, що ЗСУ зараз — одна з найпотужніших армій у Європі, і малоймовірно, що вони погодяться з обмеженнями для своєї країни у сфері самооборони.

The New York Times , США