Перспективи війни: у чиїх руках опиниться Крим, той і переможе

Більшість військових спостерігачів сходяться на думці, що на даному етапі російсько-української війни ключова чи, якщо хочете, стратегічна територія — це Крим. Той, у кого Крим, по суті, контролює Чорне море та вхід до Азовського. Це головний трофей.

Це пояснює, чому за нього протягом усієї історії розгорталися такі запеклі битви. Найгучніші з них - Кримська війна 1853-1856 років, а також бої під час Першої та Другої світової.

Що ж чекає на Крим у майбутньому? Цим питанням у себе в блозі недавно перейнявся  фахівець з класичної літератури та історії Стародавнього світу Фредерік Лаурітцен. Сам він запропонував такі варіанти: демілітаризована зона (ДМЗ) чи форпост НАТО. Обидва варті детального розгляду.

Але давайте спершу оцінимо базові причини і кілька інших варіантів. По-перше, явно напрошується продовження нинішнього статус-кво. Острів був захоплений Росією в 2014 році і продовжує залишатися під окупацією, незважаючи на всі спроби ЗСУ вигнати її звідти.

Якщо таке трапиться, це стане перемогою Путіна та великим розчаруванням для Зеленського та всієї України. Незважаючи на виявлену вразливість російських баз, Чорноморського флоту та Керченського мосту, росіяни, як і раніше, контролюватимуть значну частину Чорного моря і зможуть перекривати торгові шляхи, коли їм заманеться. І це не обіцяє Україні та НАТО нічого доброго.

Другий сценарій полягає в тому, що Україна благополучно відіб'є Крим та поверне його до свого складу. Це аж ніяк не виходить за межі можливого, оскільки поєднання української військової кмітливості та західного озброєння вже значно послабило контроль Росії над півостровом.

Зокрема, українське панування у небі та на морі у поєднанні з ймовірним поверненням північного узбережжя Азовського моря поблизу Маріуполя, безперечно, зробить російські позиції у Криму непридатними до оборони. Але це буде надзвичайно важке завдання для ЗС України і впевненості в успіху немає.

Тепер звернімося до пропозицій Лаурітцена. Перше передбачає, що Крим стане демілітаризованою зоною. Ймовірно, тут він виходить із того, що досягти вирішального військового результату не вдасться. Натомість сторони в результаті переговорів дійдуть мирної угоди. Жодна з них не відмовиться від претензій на півострів, але обидві підуть на компроміс, щоб покласти край бойовим діям.

Як ця демілітаризована зона охоронятиметься чи регулюватиметься, залишається лише гадати, але Організація Об'єднаних Націй успішно контролює кілька таких зон у всьому світі (один із прикладів — так звана “Зелена лінія” на Кіпрі) і є очевидним кандидатом на цю роль, але чи захоче вона братиме на себе ще одне зобов'язання? Зрозуміло, можливі й інші варіанти (наприклад, ЄС), але це видається менш ймовірним.

Другий варіант передбачає, що Крим стане форпостом НАТО. Для цього буде потрібна перемога України та повернення їй півострова. Крім того, Києву доведеться відновити доступ до північного узбережжя Азовського моря, включаючи портове місто Маріуполь, яке зараз окуповане російськими військами. Зрештою, мається на увазі, що Україна вступить до НАТО.

Контроль над Кримом фактично перетворить Чорне море на ще одне “озеро НАТО”, як зараз на наших очах відбувається з Балтикою. Це відкриє великі можливості для нових торгових та комерційних маршрутів як для Індії, так і для Китаю, і в деякій мірі послабить залежність від шляхів через Червоне море та Суецький канал, де зараз орудують повстанці-хусіти.

Демілітаризований чи підконтрольний НАТО Крим, безумовно, порадував би Сполучені Штати та їхніх союзників, а також цілком міг би влаштувати Китай та Індію. А ось Росію явно ні.

Однак очевидно, що має бути далекий шлях, перш ніж цей сценарій вдасться реалізувати в тому чи іншому вигляді. Спершу доведеться досягти успіху в боротьбі на півночі України. І немає однозначної відповіді, чим ці спроби закінчаться.

Daily Express , Великобританія