На кордоні з Україною водії перекрили КПП. Чим вони незадоволені?

Польські водії-далекобійники влаштували акцію протесту, заблокувавши три пропускні пункти на кордоні з Україною і не пропускаючи через них вантажівки, крім тих, які везуть гуманітарну допомогу та постачання для української армії.

Їм не подобається, що українські перевізники, які не підкоряються європейським стандартам, як польські, можуть запропонувати набагато дешевший сервіс.

За даними українського міністерства транспорту, щомісяця польсько-український кордон проходять 40–50 тисяч вантажівок, які здебільшого належать українським компаніям. Це вдвічі більше, аніж до війни.

Як пише «Українська правда», протестувальники блокують три прикордонні пункти: у Гребінному, Дорогуську та Корчовій. Вони пропускають в обох напрямках лише по одній вантажівці на годину. Виняток робиться для машин, що везуть вантажі для армії, гуманітарну допомогу, а також продукти, що швидко псуються, і живу худобу.

На легкові автомобілі блокада не поширюється.

За повідомленнями, прикордонний перехід у Медиці поки що залишається відкритим. Проте протестувальники не виключають, що якщо їхні вимоги не будуть виконані, то можуть бути заблоковані й інші контрольно-пропускні пункти.

Поляки вимагають, щоб українські водії знову їздили в ЄС лише за дозволами, щоб були жорсткішими правила для іноземних перевізників усередині Європи, а також щоб у Польщі не можна було реєструвати компанії, фінанси яких перебувають за межами ЄС.

Крім того, польські водії вимагають, щоб їм дозволили виїжджати з України в окрему чергу в рамках електронних черг для автомобілів з номерами ЄС. Вони також просять створити окрему чергу на кордоні для порожніх вантажівок та надати їм доступ до української системи вантажоперевезень «Шлях».

Ще до початку блокади в міністерстві інфраструктури України заявили, що більшість вимог не може бути виконана. За словами заступника голови відомства Сергія Деркача, вимоги польських далекобійників «м'яко кажучи, не корелюють з інтересами наших перевізників».

Як розвивався конфлікт

Вимога до українських перевізників перетинати кордон лише за дозволами означатиме повернення до старих правил, на які українці скаржилися роками.

До війни, якщо український водій їхав до Німеччини через Польщу, він повинен був мати два дозволи: транзитний польський та німецький – до країни призначення.

Отримати дозвіл непросто: до компаній-перевізників висуваються жорсткі вимоги (які поляки тепер вимагають зробити ще жорсткішими).

Крім того, кількість дозвільних документів обмежена – кожна країна щорічно визначала, скільки з них видати Україні. Ці дозволи потім роздавалися українським перевізникам.

Як пояснив Бі-бі-сі голова Міжнародної транспортної асоціації України Руслан Паращич, працювати у цій системі було складно: вона була «корумпованою, зловживали, ці дозволи видавалися окремими пакетами, потім їх спалювали, продавали».

З появою електронної дозвільної системи процеси стали прозорішими.

Але поляки почали скорочувати кількість дозволів, каже Паращич. Транспортні асоціації намагалися боротися з обмеженнями через суди, і це вдалося, але стійкого поліпшення не сталося.

Коли почалася війна, ціни злетіли у всьому світі, Європа почала піднімати тарифи на свої транспортні маршрути. Але польські перевізники все одно залишилися у виграші: потік перевезень зменшився і вони створили хаби, куди привозили товари, призначені для України, з різних країн Європи, каже Паращич.

Щоб українським водіям було простіше виїжджати за кордон по роботі, минулого року в Україні було створено систему «Шлях». Її можуть використовувати люди, які перевозять медичні, гуманітарні, військові вантажі та пасажири.

Проте зареєструвати польський автомобіль у системі не можна.

Польські компанії, в яких працювали українці, зараз зіткнулися з відпливом водіїв: по-перше, з початком війни виїзд з України для чоловіків обмежений, а по-друге, влітку 2022 року ЄС затвердив тимчасову угоду про спрощення автомобільних перевезень між Україною та ЄС , відоме як «транспортний безвізовий режим» Тепер українцям не потрібен дозвіл, і вони можуть самостійно їздити до ЄС за своїми товарами.

Польські компанії хочуть отримати реєстрацію в Україні та посадити за кермо українських водіїв, тому хочуть отримати доступ до «Шляху».

Навесні цього року сторони продовжили «транспортний безвізовий режим» до 30 червня 2024 року, і польським перевізникам це не подобається. Вони звинувачують українських водіїв у тому, що, в'їхавши до Євросоюзу, ті починають займатися перевезеннями вже всередині Європи, демпінгуючи на ринку та завдаючи шкоди місцевому бізнесу.

Не лише транспорт

21 вересня міністерство сільського господарства України повідомило, що веде переговори з польською владою щодо транзиту свого зерна.

З початку війни аграрний сектор України виявився різко обмеженим у можливостях експорту своєї продукції, який насамперед значною мірою здійснювався морем. Як наслідок, зросло навантаження на транспортні коридори, що проходять з України до країн ЄС, що спричинило падіння закупівельних цін на сільгосппродукцію у фермерів із сусідніх Польщі, Угорщини та Словаччини.

Це спричинило спочатку протести фермерів, потім їх підтримала влада — з 16 квітня 2023 року діяла заборона імпорту українського зерна до Євросоюзу, це рішення пролобіювали сусіди України по ЄС.

Відтак Єврокомісія вирішила не продовжувати заборону з 15 вересня. Польська влада у відповідь на це заявила, що продовжить забороняти імпорт.

Взаємне невдоволення, що накопичувалося, призвело до обміну різкими репліками між політиками з обох країн. Причому це сталося і в кулуарах генеральної асамблеї ООН, і на самому її засіданні.

bbc.com