Кількість дезертирів у ЗСУ зросла: хто і чому тікає з армії

На другому році війни кількість випадків дезертирства у ЗСУ збільшилася майже у п'ять разів порівняно з 2021 роком та вищою, ніж у 2022 році. Про це свідчить статистика, наведена у звітах Офісу Генпрокурора.

Згідно з звітністю прокурорів, у 2021 році було зафіксовано лише 117 випадків відкриття кримінальних проваджень за ст. 408 КК України - дезертирство. Самовільно військові залишали місця служби у 2028 році — ст. 407 КК України. Самострілів для ухилення від служби цього року сталося 33 випадки – ст.409 КК України.

Через рік, наприкінці 2022-го, дезертирів з'явилося в десятки разів більше — 3214 випадків. Самовільних відлучок - 6183, самострілів - 177.

А за 9 місяців 2023 року з лав ЗСУ військові дезертували 4638 разів. Самовільних відходів із розташування частини у 2023 році — 10 940, самострілів та випадків заподіяння собі каліцтв серед військових — 161.

Тобто є очевидна тенденція до зростання.

Бригада дезертирів за ґратами

У відкритому електронному судовому реєстрі України опубліковано понад 800 вироків за ст.408 — дезертирство, а також кілька тисяч документів судових проваджень, що тривають за цією статтею.

Враховуючи ці цифри, швидше за все зараз у слідчих ізоляторах, в'язницях та гауптвахтах перебуває кілька тисяч підслідних та ув'язнених військових, які притягнуті до кримінальної відповідальності за ст.408 КК України.

Судячи з цих цифр, фактично за ґратами зараз може бути кількість дезертирів, з яких можна сформувати щонайменше одну бригаду.

Варто зазначити, що судді стали набагато жорсткішими, ніж до початку повномасштабної війни, ставитися до дезертирів — так за ст.408 більшість із них отримують п'ять років позбавлення волі, в окремих випадках до восьми років.

До 24 лютого 2022 року більшість вироків за цією статтею закінчувалися досудовими угодами між підсудним та прокурором. І "довоєнні" дезертири отримували найчастіше умовні терміни ув'язнення.

Причини дезертирства

Багато судових проваджень за цією статтею зараз розповідають про випадки втечі з діючих військових частин.

Підсудні у залі суду зізнаються про страх перед смертю. Наприклад, вирок, наведений у реєстрі, розповідає історію національного гвардійця, який втік із частини з автоматом та 4 магазинами з патронами після прильоту до його частини ракети на початку березня 2022 року, внаслідок якого загинуло кілька десятків його товаришів по службі. Втім, дезертира так і не знайшли, свідки розповіли в суді, що нацгвардійця-втікача бачили на фото соцмережах — він нібито перебуває в полоні у росіян. Вирок було винесено заочно: вісім років ув'язнення.

В іншому вироку йдеться про солдата, який втік із бойової частини 9 липня 2022 року. Військовий зізнався, що його окоп було обстріляно. Від страху він втік із позицій разом із зброєю. Але потім все ж таки повернувся в частину, був направлений на лікування у військових психіатрів. Але не долікувався і знову втік. Після цього був затриманий і засуджений на два з половиною роки в'язниці.

Багато з засуджених дезертирів говорять у залі суду про страх смерті в бою. Солдат штурмової бригади у вироку розповів, що 30 серпня 2022 року він пішов з частини, не "бажаючи брати участь у штурмі міста Лиман без належної підтримки та не бажаючи гинути у бою". Суддя засудив солдата до п'яти років ув'язнення.

Інший вирок містить історію солдата, який 21 липня 2023 року відмовився виконувати наказ висунутися на передову. Військовий втік, а потім навіть намагався взагалі залишити Україну, але був затриманий у Чернівецькій області під час спроби перейти кордон із Румунією. Незважаючи на каяття, засуджений до п'яти років і одного місяця в'язниці.

Серед дезертирів, засуджених судом, є і добровольці, які стали під рушницю з власної волі після 24 лютого. Наприклад, п'ять років та дев'ять місяців в'язниці за вироком отримав солдат Національної Гвардії, який втік із частини 3 січня 2023 року. Військовослужбовець самовільно залишив військовий шпиталь. Примітно, що військовий просив поблажливості судді, посилаючись на хвороби. Але все одно одержав великий термін.

Замість в'язниці – дисбат

У реєстрі судових рішень є багато випадків, коли тюремний термін дезертирам замінюють на службу в дисциплінарному батальйоні. Наприклад, мобілізований багатодітний – троє дітей – старший солдат отримав за дезертирство півтора роки в'язниці, які були замінені на такий самий термін дисбату.

Сержант прикордонної служби втік із частини 5 травня 2023 року, суддям розповів, що дезертував через страх. Отримав вирок у два роки дисбату.

Є в реєстрі й досить примітні випадки про дезертирів із великим тюремним минулим. Наприклад, за вироком термін у 5 років в'язниці отримав солдат, який раніше вже тричі відбував ув'язнення. Чоловік був тричі судимий за крадіжки та хуліганство, четвертий термін отримав за шахрайство. П'ятий термін у п'ять років отримав уже за дезертирство.

До речі про дисбати. Про них офіційно у ВСУ говорять не дуже часто. Проте вони існують та діють.

Як розповіли джерела "Країни" в Міноборони, після 24 лютого 2022 року дисбати планували на зразок штрафбатів Червоної армії часів Другої світової — пропонуючи військовим, що потрапили в ці підрозділи, викупити провину перед Батьківщиною кров'ю, посилаючи їх в атаки на найбільш небезпечних ділянках. Однак перші ж спроби використовувати дисбати як штурмові підрозділи виявилися невдалими. Найчастіше особовий склад вкрай неохоче йшов атаки. А деякі бійці одразу здавалися в полон.

Крім цього, постали питання з наглядом особового складу дисбатів.

Охорона дисбатів наражалася на ризик отримати кулю від засуджених військових в окопах. А створювати повноцінні закордонні загони у командування не було ні сил, ні бажання.
За підсумками, функціонал дисбатів вирішили змінити. І тепер їх використовують як будбат при СРСР — на різних роботах.

Про "п'ятисотих" намагаються не доповідати

Ось що говорять про дезертирів та їх мотиви самі військові.

"Деякі солдати відкрито заявляють, що в бій не підуть, мовляв, безпечніше термін у в'язниці відмотати, аніж померти на передовій", - розповів капітан ЗСУ.

Втім, за словами офіцера, таких "п'ятисотих", як називають відмовників в армії, начальство намагається здебільшого завантажувати не бойовою роботою — копанням окопів, будівництвом укріплень, навантаженням боєприпасів та спорядження. Справа в тому, що за випадки дезертирства та СОЧ — самовільного залишення частини, з командирів частин також жорстко запитує начальство.

"Чим більше у тебе солдатів у СОЧ тим більше доводиться писати рапортів та документів. Начальство також по голові не гладить за таке — якщо у тебе з підрозділу тікають солдати, значить, у тебе погано ведеться робота з особовим складом. За це карають не тільки доганами, а й грошима", - зізнався старший лейтенант ЗСУ М.

Основною причиною дезертирства, на думку військових, є відсутність мотивації до служби у мобілізованих, а також втома від тривалого перебування на передовій.

"Реальність на фронті жорстока — на передовій щодня гинуть солдати — росіяни навчилися воювати, щодня йдуть штурми наших позицій. Ротацій у ЗСУ поменшало — новобранців не вистачає. Поранені солдати, не доліковані в шпиталях, змушені повертатися в окопи У тилу дуже слабо уявляють, що у нас відбувається, малюють якісь райдужні картинки.У багатьох бойових частинах до 30-40 відсотків нестачі особового складу - в це число входять не тільки загиблі, поранені, а й "п'ятисоті", дезертири "Окрім офіційних випадків дезертирства, у всіх без винятку частинах ЗСУ є "приховані п'ятисоті" - солдати, сержанти та офіцери симулюють хвороби. Інші всіма силами намагаються затриматися при штабах і тилових підрозділах - аби не їхати на передову", - розповів майор ЗСУ .

strana.news