В Україні багато корів пустили під ніж: назріває молочна криза

В Україні назріває справжня молочна криза. Молоко вже в дефіциті, і цінники на нього пішли вгору.

"Навесні була ціна 12 гривень за літр, влітку -14, зараз - 16, але багато господарств продають уже по 17-18 гривень. Ринок "сухий" - попит суттєво перевищує пропозицію, тож переробники сильно не торгуються", - розповів нам керівник агрофірми "Колос" (Київська область) Леонід Центило.

Зазначимо, що на вартість молока традиційно впливає сезонний фактор – до осені надої зменшуються, тож ціна зростає. Але сезонна націнка зазвичай невелика, тобто зараз цінники накручує не тільки вона.

За словами Леоніда Центила, головна причина – різке зменшення молочного стада.

"Статистка страшна. За час війни під ніж пішло чи не третина поголів'я. Був нещодавно в одній із західних областей, де картинку місцевих пейзажів завжди доповнювали стада корів. Зараз - пасовища порожні. Те саме на півночі країни і в більшості регіонів. Приватні подвір'я та дрібні фермери масово вирізують корів. Багато селян стали біженцями, їм не до худоби, іншим нема за що закуповувати корми, що подорожчали", — каже Центило.

Дефіцит молока вже позначається на цінниках на молочну продукцію, - розповів нам голова наглядової ради групи компаній "Молочний альянс" Сергій Вовченко. "У структурі собівартості готової продукції сировина займає 70%, тому тут пряма залежність - дорожчатиме молоко, підуть ціни і на молочку", - зазначив він.

Корів пустили під ніж

Поголів'я корів в Україні скорочувалося і раніше. Але з початком війни цей процес помітно прискорився.

За даними Держстату, на початок 2023 року в Україні налічувалося 1,35 млн. корів, тоді як у 2022 році — 1,54 млн. Тобто за рік - мінус майже 200 тисяч голів. Скорочення молочного стада становило 12,4%.

Свіжої статистики немає, але, за оціночними даними, якими з нами поділилися експерти аграрних ринків, процес зменшення молочного стада триває. І на кінець цього року може бути вже мінус 30% порівняно з довоєнним 2022 роком.

Найкраща катастрофічна динаміка в регіонах, де велися або ведуться активні бойові дії. Наприклад, за даними Держстату, на Донеччині на початок війни було 23,7 тисячі корів, залишилося - 4,7 тисячі. У Запорізькому поголів'ї скоротилося з 28,6 тисяч до 9,4 тисяч, у Херсонській — з 37 тисяч, до 4,8 і т.д.

При цьому в Україні немає жодного регіону, де за рік був би хоч невеликий приріст поголів'я – лише скорочення.

Навіть у порівняно благополучних західних областях стада зменшуються, хоч і не такими рекордними темпами, як у прифронтових областях.

Наприклад, в Івано-Франківській області за рік - мінус майже 6 тисяч корів (до 61,9 тисяч), у Львівській - 10,5 тисяч (зараз - 64,4 тисяч голів).

При цьому найбільше зменшення худоби - у господарствах населення, яке у минулі роки забезпечувало більшу частину виробництва молока в Україні. Якщо на початок 2022 року селяни тримали 1,1 млн. корів, то зараз - близько 960 тисяч.

"Люди масово вирізують худобу. По селах сараї стоять порожні, корів залишилося дуже мало", - каже Леонід Центило.

За деякими регіонами даних у Держстату щодо поголів'я худоби в господарствах населення взагалі немає. Наприклад, по Донецькій області є лише інформація на початок 2022 року, тобто до війни – тоді селяни тримали 14,7 тисяч корів. Скільки залишилося зараз – немає даних.

Така ж ситуація щодо Луганської області (до війни у ​​приватних подвір'ях було 12,7 тисяч) та Херсонської (до війни — 30,5 тисяч корів). Насправді картина може виявитися ще гіршою, ніж дає Держстат.

Але й інших регіонах селяни масово пускають корів під ніж. Скажімо, у Вінницькій області за рік поголів'я корів у господарствах населення зменшилось майже на 8 тисяч, у Житомирській – на 10 тисяч, у Закарпатській – на 7 тисяч, у Запорізькій – на 15 тисяч, у Львівській – на 12 тисяч, у Харківській – більше ніж на 13 тисяч тощо.

Як видно, корів ріжуть скрізь - і в тихіших західних областях, і в прифронтових регіонах.

"Багато українців стали біженцями, жителі західних регіонів стали більше їздити на заробітки до Європи. Доглядати худобу нема кому, плюс дорогі корми, та й загалом — війна в країні, незрозуміло, що завтра буде. Багато хто міркує, мовляв, краще віддати в забій". , хоч якісь гроші отримаю", - каже голова Економічного дискусійного клубу Олег Пензін.

При цьому загальну ситуацію рятують великі ферми, де поголів'я скорочується не такими великими темпами.

За рік по стадах, які тримають спеціалізовані господарства, мінус 7,2%: на початок війни було 424,6 тисяч корів, зараз — 394,2 тисяч. Але, мабуть, на фермах худоби все одно набагато менше, ніж у приватників.

Показово, що тваринницькі ферми в деяких областях навіть вийшли цього року на плюс. Наприклад, у Вінницькій області – на 1,9% (до 31,9 тисяч), у Київській – на 4,6% (до 33,9 тисяч) тощо.

Але, наприклад, у Запорізькій області стада на фермах скоротилися більш ніж у четверо – з 5,2 тисяч до 1,2 тисяч. У Харківській області – майже вдвічі (до 19,9 тисяч). По Херсонській та Луганській областях Держстат даних взагалі не дає.

Але загалом тенденція така, що, як каже Сергій Вовченко, "вирізують худобу у дворах та у невеликих господарствах. А великі, такі як, наприклад, "Астарта" чи УМК, навпаки, нарощують поголів'я".

Леонід Центило пояснив: простіше утримувати худобу у господарствах, які займаються і рослинництвом, і тваринництвом. "Щоб отримати товарне молоко, тваринам потрібно забезпечити правильний раціон. Я сою по 300 доларів не купую, у мене своя, тому ми корів не ріжемо", - розповів він.

Ринок "сухий", ціни зростають

У міру втрат молочного стада скорочується і виробництво молока. В Асоціації виробників молока зазначили, що за січень – серпень цього року в Україні виробили трохи більше 5 млн. тонн сирого молока, що на 6% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Торішнього серпня негативна динаміка прискорилася до мінус 9%.

При цьому, як і раніше, зберігається перевага на користь приватників - господарства населення забезпечили 62%, а великі ферми - лише 38% постачання сировини.

Тому той факт, що у спеціалізованих господарствах надої ростуть, особливо ситуацію не змінює, адже населення здає молока дедалі менше – за 8 місяців цього року обсяги скоротилися на 14% (до 3,1 млн. тонн).

Через війну посилюється дефіцит молока. "Ринок практично "сухий" - попит суттєво перевищує пропозицію", - каже Леонід Центило.

Про дефіцит молока заявив Вовченко.

"Дефіцит є, і це основна причина подорожчання молока. У серпні було плюс 7% до липневого цінника, у вересні закупівельні ціни підскочили ще на 5%, у жовтні – знову на 5%", – нарікає Вовченко.

За словами Леоніда Центила, якщо влітку молоко продавали по 14 гривень за літр, то з осені цінник підскочив до 16 гривень, а деякі господарства просять за хорошу сировину вже по 17-18 гривень. "Йдемо до європейського цінника, там молочна сировина коштує в середньому 45-50 євроцентів, тому нам недалеко залишилося", - говорить Центило. Зазначимо, що у Європі товарне молоко якісніше, ніж в Україні. Хоча б тому, що виробляють його на фермах, де забезпечується автоматичне доїння та стерильність, що поваляє уникнути бактеріального запліднення. Українське молоко за цим параметром – б'є рекорди.

Сергій Вовченко каже, що дорога сировина змушує виробників підвищувати цінники на молочну продукцію.

"70% у структурі собівартості - це сировина, тому є пряма залежність між вартістю сирого молока та цінами на сир, олію та йогурти", - зазначив він. При цьому Вовченко зазначає, що підвищувати ціни "адекватно" виробники не можуть – торгові мережі не дозволяють.

"Як правило, підвищення ціни займає квартал, а за один "крок" ми не повинні підвищувати цінник більше ніж на 5%. Водночас виробники молока підвищують ціни кожні два тижні", - розповів Вовченко.

Проте переробники таки переписують цінники. За даними Асоціації виробників молока, пастеризоване молоко жирністю 2,5% на кінець вересня коштувало в середньому 40,45 гривні, що на 29 копійок дорожче, ніж у серпні, та на 2,82 гривні, ніж у вересні минулого року. Кефір за місяць подорожчав на 15 копійок (до 50,91 гривні за літр), за рік - на 1,61 гривню.

Сметана за рік додала у ціні 17,67 гривні, або 16% (зараз вона коштує 110,73 гривні за літр). Йогурт подорожчав на 22,16 гривні, або 18,4% – до 129,54 гривні за літр.

За сиром – плюс близько 9% до цінника (до 187,7 гривні за кілограм сиру жирністю 9%), вершкове масло – майже на 15% (до 350,09 гривень за кіло).

Найбільше зросли у ціні тверді сири. Скажімо, "Маасдам" за рік подорожчав майже на 27% (до 516,3 гривні за кілограм), "Гауда" – на 20% (до 388 гривень за кілограм).

Експерти кажуть, що дефіцит молока та його дорожнеча дедалі частіше змушують переробників експериментувати з рецептурою. Наприклад, використовують сухе молоко замість натурального, або різні замінники молока, у тому числі рослинні.

Але в перспективі перебої із сировиною можуть позбавити українських виробників тих небагатьох конкурентних переваг, які вони мають. І на нашому ринку ще стрімко зростатиме частка імпортних молочних продуктів, зокрема польських.

"Європейські виробники молочки одержують щедрі дотації, тому вони просто "заллють" наш ринок", - каже Центило.

strana.news