Українських біженців змусять сплачувати податки

Українських біженців змусять сплачувати податки

Українських біженців змусять сплачувати податки

Для українських біженців наближається час "Ч" щодо податків.

Ми вже писали, що досі ні в Україні, ні в європейських країнах, де наші громадяни отримали тимчасовий притулок, не було повної ясності з приводу того, як біженці мають сплачувати податки.

Через це з'явилися численні "страшилки". Наприклад, про те, що біженці, які живуть у Європі, але продовжують працювати на дистанційній роботі в українських компаніях, змушені будуть платити "і тут, і там", або про те, що доведеться платити податок з європейської допомоги.

В Україні кампанія з декларації доходів за 2022 рік стартувала з 1 січня. Але лише днями Державна податкова служба вийшла з докладними роз'ясненнями – що, кому і як платити. У тому числі дали відповідь на запитання: чи потрібно сплачувати податки з отриманої в Європі допомоги.

У більшості країн Європи декларації за минулий рік подають у першому кварталі 2023 року, але у наших біженців досі залишається чимало питань щодо податків. Як, втім, і щодо нюансів використання в європейських країнах українських банківських карток. Люди бояться знімати з них гроші та проводити транзакції, тому що про їхні "ліві" доходи можуть дізнатися європейські контролюючі органи, зняти допомогу та змусити повернути вже отримані гроші.

Масла у вогонь підлив польський прецедент — місцева влада має намір стягнути з наших біженців 2 млн злотих або близько 500 тисяч євро нібито неправомірно виплаченої допомоги. Там, правда, причини інші (біженці залишали країну більш ніж на 30 днів, а деякі спеціально їздили до Польщі, щоб оформити допомогу, а потім поверталися до України). Але сам факт широко обговорюється серед біженців.

Зазначимо, що ці страшилки з'явилися не на порожньому місці. В Україні заговорили про обмін податковою інформацією з країнами ЄС, і експерти одразу ж спрогнозували, що банківські рахунки (та прив'язані до них карти) українців стануть "прозорими".

Декларації для біженців

Щодо сплати податків в Україні для наших біженців актуальними є два питання: чи потрібно платити з отриманої в Європі допомоги, і чи не загрожує подвійне оподаткування тим, хто вже знайшов роботу в ЄС (і сплачує податки там).

Щодо допомоги, то з роз'ясненнями з цього приводу днями вийшла Державна податкова служба.

У ДПС зазначили, що українці, які отримали дохід у вигляді грошей або безкоштовно наданих товарів та послуг за рахунок бюджетних коштів іноземних держав або їх державних фондів, іноземних компаній та організацій, які надають гуманітарну допомогу, отримують податкову пільгу за цими видами доходів на 2022 та 2023 роки. Це означає, що цей дохід не включається до інших доходів за рік (якщо вони є).

Отже, податки з благодійної допомоги платити не потрібно. При цьому її все одно доведеться декларувати. "Тобто вказати лише отримання таких коштів як доходу без податків та зборів. Податкова пільга поширюється також на родичів першої лінії спорідненості, зокрема дітей. Тобто, у декларації потрібно вказувати отриману на всіх членів сім'ї допомогу, але податками вона не обкладатиметься.

Чи потрібно взагалі подавати декларацію? Більшість наших біженців, які виїхали до Європи, до війни жодних декларацій не заповнювали. Податки із зарплат за місцем роботи відраховував роботодавець. І якщо людина не мала додаткових доходів чи була, наприклад, самозайнятою особою, то декларацію могла не заповнювати.

Але тепер усе змінюється. Навіть якщо біженець не мав протягом року жодних доходів, і лише сидів на допомозі, доведеться заповнювати декларацію. Адже "іноземна допомога" зазначена у Податковому кодексі як одна з умов обов'язкового подання декларацій.

Приклади заповнення декларацій є на сайті Державної податкової служби. Один із нюансів – там потрібно вказати від кого і в якому розмірі вона отримана. "Це може стати проблемою для українців, які виїжджали до Європи, але вже повернулися до України. Зрозуміло, що оперативно відновити інформацію щодо платників їм буде непросто", - сказали нам у податковій службі.

Декларацію слід подати до 1 травня цього року.

"Декларацію про майновий стан та доходи можна подати в електронному вигляді через Електронний кабінет у розділі "ЕК для громадян" - "Податкова декларація про майновий стан та доходи. Скористатися цим сервісом зможуть особи, які ідентифіковані за особистими ключами", - йдеться у повідомленні ДПС. Але, зрозуміло, що більшість наших біженців таких ключів не мають.

"На жаль, на відміну від ФОП, подання декларацій для громадян у "Дії" не реалізовано, хоча для наших біженців ця опція точно була б затребуваною", - написала у своєму телеграмі нардеп Ніна Южаніна. Вона також додала, що громадяни, які отримували іноземні доходи, можуть надіслати декларації поштою з повідомленням про вручення не пізніше як за 5 днів до закінчення терміну декларування.

Тепер про українців, які отримували іноземні доходи, окрім допомоги та благодійності, і вже заплатили (або платитимуть) з них податки в Європі.

Чи потрібно ще щось платити і в Україні?

З більшістю країн ЄС Україна підписала договори щодо виключення подвійного оподаткування. Тобто люди платять або в Європі, або на батьківщині. Але навіть у такому разі вони мають доплатити і до українського бюджету, якщо ставка податку в іноземній державі менша.

"Якщо українці працювали за кордоном або отримували інші доходи, крім вищезгаданої допомоги, такий дохід є іноземним, і українці зобов'язані подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи та сплатити податок на доходи за ставкою 18% та військовий збір за ставкою 1,5%. Разом з цим, відповідно до угод про уникнення подвійного оподаткування, платник податків може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном. При цьому військовий збір за ставкою 1,5% сплачується", - написала Южаніна.

Крім того, вона звертає увагу на ще один нюанс.

"Хочу звернути увагу тих українців, які отримували іноземний дохід та заплатили податки за межами України, що для зарахування сплачених податків потрібно отримати довідку про суму сплаченого податку, а також про базу оподаткування, легалізовану у відповідній закордонній дипломатичній установі України в країні, де було отримано дохід. У разі відсутності підтверджуючих документів, такий платник зобов'язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення терміну подання декларації до 31 грудня", - пояснила Южаніна.

Зазначимо, що за несвоєчасне подання декларації в Україні передбачено штраф, але він невеликий – 340 гривень. Плюс адміністративна відповідальність – попередження або штраф від 3 до 8 неоподатковуваних мінімумів. Повторне порушення (тобто неподання декларації вже після того, як минули всі терміни і вам виписали штраф у 340 гривень) загрожує штрафом у 1020 гривень.

Чи потрібно сплачувати податки за кордоном?

Але питання до українців щодо податків можуть виникнути і у європейських контролерів. Йдеться про наших біженців, які живуть у ЄС, але продовжують дистанційно працювати у вітчизняних компаніях.

Ми вже писали, що через 6 місяців постійного проживання в тій чи іншій країні людина вважається її податковим резидентом, отже, має сплачувати там податки.

Є багато нюансів - як ще визначається резидентство (наявність майна та активів, орендованої квартири, в якій країні більше проживав протягом року тощо).

Критерії для податкового резиденства у різних країнах ЄС відрізняються. Наприклад, у Польщі це "наявність центру життєвих інтересів" та проживання понад 183 дні, у Німеччині, Італії, Іспанії - постійне проживання понад 6 місяців, у Чехії - проживання понад 183 дні, наявність власного чи орендованого житла тощо.

Але європейське законодавство писалося ще до війни, і фактор наших біженців (які за фактом навіть не біженці, а лише отримали тимчасовий притулок) у ньому не враховано.

Тобто, якщо українець виїхав до Європи рік тому, його теоретично вже можна вважати тамтешнім податковим резидентом.

Це означає, що сплачувати податки з усіх доходів він має за місцем проживання, тобто в ЄС. У Європі доходи фізосіб до певного рівня не оподатковуються, і в багатьох країнах ЄС цей поріг є досить високим. Але, якщо неоподатковувану планку перевищено, потрібно сплачувати податок на доходи фізосіб. У різних країнах Європи він відрізняється. Наприклад, у Чехії – 23%, у Словаччині – 25%, в Італії – 47,2%, в Іспанії – 54%, у Німеччині – 47,5%, у Франції – 55,4%. Для порівняння: в Україні фізособи сплачують 18% ПДФО та 1,5% військового збору. Але у нас податок сплачується з усього доходу, тоді як у більшості європейських країн – лише з різниці між отриманими доходами та неоподатковуваним рівнем.

Але все одно тим, у кого зарплати високі (наприклад, IT-шникам на дистанційці), можуть нарахувати досить значні суми.

Також податкові зобов'язання виникають в українських біженців, якщо вони, наприклад, продали за кордоном авто (а це зараз є масовим явищем).

Але податки з українських біженців на дистанційці вже сплачують в Україні роботодавці - відраховують із зарплат і ЄСВ, і ПДФО, і військовий збір.

Тобто виникає загроза подвійного оподаткування. І з цього приводу ще влітку минулого року Конфедерація роботодавців та Європейська бізнес-асоціація намагалися отримати роз'яснення від українського Мінфіну та європейських податкових органів.

Торік у вересні з роз'ясненнями щодо податків для українців вийшла податкова служба Литви. У них йдеться, що українські ФОПи чи фізособи, які прибули до цієї країни після початку війни, але працюють за старими контрактами, не повинні сплачувати податки та заповнювати декларації.

При цьому ті, хто живе в Литві та уклав там робочі договори після 24 лютого 2022 року, мають подавати декларації та сплачувати податки, і вважаються повноцінними платниками податків на території цієї країни.

Мінфін Польщі, на запит Офісу ефективного регулювання (BRDO) та IT-асоціації України, пояснив, що працюючі віддалено на українські компанії наші громадяни можуть зберегти податкове резиденство України і не сплачувати в Польщі податки. У поясненнях польський Мінфін послався на те, що "центр життєвих інтересів" українців залишається в Україні (до цього поняття входить наявність нерухомості, родичів, роботи тощо).

Обіцяють не брати податків з українців також в Ірландії.

"Поки що жодних офіційних роз'яснень від інших країн немає", - сказали нам у Європейській бізнес-асоціації.

А у Мінфіні в коментарях ЗМІ заявили, що "питання запобігання подвійному оподаткуванню доходів українських біженців, які тимчасово перебувають за межами України, повністю вирішується в рамках чинних двосторонніх міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування, які уклала Україна з відповідними країнами

У "Дії" з'явилася інформація щодо статусу податкового резидента.

"Для того, щоб уникнути подвійного оподаткування, податковий резидент України має підтвердити статус резидента та платника податків в Україні. Довідку-підтвердження статусу податкового резидента України може отримати юридична чи фізична особа", - йдеться у повідомленні.

Замовити таку довідку можна особисто чи через представника управління податкової служби. Додатково потрібно надіслати заяву та документи (рекомендованим листом або через електронний кабінет ДПС), серед них, зокрема, заповнені спеціальні форми, затверджені іноземними компетентними органами та з перекладом на українську мову (тобто, спочатку потрібно звернутися до податківців за місцем перебування).

Довідку обіцяють зробити безкоштовно протягом 10 календарних днів, забрати її можна особисто через представника або поштовим відправленням.

При цьому, як каже голова адвокатського об'єднання "Кравець і партнери" Ростислав Кравець, сама наявність такої довідки не звільняє від подання податкової декларації за місцем перебування.

"Потрібно буде заповнювати декларацію про доходи і надавати документи про сплачені з них в Україні податки. У цьому випадку, згідно з договорами про уникнення подвійного оподаткування (їх Україна має практично з усіма країнами ЄС) податки перерахують за місцевим законодавством, і можуть повернути якусь частину суми або затребувати доплатити", - пояснив Кравець.

Чи можуть у Європі забрати допомогу за українські гроші

До питання про українські банківські картки, і чи можна ними користуватися за кордоном без ризику втратити допомогу.

У групах наших біженців у соцмережах ця тема – одна з найгарячіших. Люди цікавляться, чи можна знімати гроші з українських карток за кордоном і розплачуватись ними в магазинах, і в принципі наскільки безпечне навіть саме зарахування на них грошей – чи не дізнаються про це європейські податкові органи і чи не доведеться повертати допомогу чи сплачувати податки з цих доходів. 

Побоювання біженців посилилися після того, як 19 серпня минулого року Україна приєдналася до угоди про автоматичний обмін податковою інформацією (CRS).

CRS — це міжнародний стандарт перевірки інформації про фінансові рахунки, він передбачає обмін даними між податковими органами країн, що приєдналися до угоди, на автоматичному рівні. Тобто навіть без спеціального запиту будь-якому європейському податківцю буде доступна інформація про фінансові операції українських громадян та компаній. І, відповідно, такі самі дані зможуть отримувати наші фіскали.

Але поки що це все - тільки теоретично. Щоб в Україні норми CRS повноцінно запрацювали, потрібний відповідний закон.

Ми вже писали, що після цього в Раді з'явився законопроєкт №8131, який передбачає обмін даними про фінансові рахунки громадян та бізнесу. Наприкінці минулого року його ухвалили у першому читанні, а днями нардеп Ярослав Железняк повідомив у своєму телеграмі, що профільний комітет рекомендував проєкт до другого читання. Тобто вже найближчим часом його можуть прийняти. При цьому перший обмін даними, з урахуванням війни, намічено лише на 2024 рік. Тобто дані за 2023 рік європейські податківці вже зможуть отримати.

По рахунках фізосіб обмінюватимуться персональними даними, інформацією про наявність рахунку, баланс на ньому, суми надходжень тощо.

Поки ж, як пояснив нам керівник пресслужби Приватбанку Олег Серга, дані щодо рахунків українців - це банківська таємниця.

"На сьогодні інформація про банківські транзакції українців не передаються банками нікому, зокрема, іноземним органам. Крім, звичайно, як за рішенням суду та інших законних підстав", - запевнив Серга.

"Предбачено обмін між податковими органами різних країн. І щоб повноцінно його проводити, наші податківці повинні мати доступ до банківської інформації по рахунках українців. Для цього, власне, і ініціювали відповідний законопроєкт. Поки дані щодо рахунків українців не є повністю відкритими для податкових органів, але вони мають іншу податкову інформацію, зокрема, щодо активів українських громадян, і нею вони можуть обмінюватися з іноземними колегами вже зараз", — каже нам банківський юрист Олександр Ярецький.

Але й частина банківських даних так чи інакше вже зараз може стати доступною для європейських податківців. За даними Нацбанку, наші біженці за кордоном витрачають близько 2 млрд доларів на місяць. І при цьому багато хто сидить на допомозі.

"Якщо український біженець знімає зі своєї української карти значні суми за кордоном або робить великі покупки, це рано чи пізно приверне увагу місцевих податківців. Зрозуміло, що звітувати за покупку продуктів, може, й не вимагатимуть, але з великих покупок можуть попросити підтвердити джерело. І якщо з'ясується, що в людини були гроші, а вона в цей час отримувала допомогу, то її можуть вимагати повернути, ще й штраф на кілька тисяч євро виписати і нарахувати податки на незадекларовані доходи», — каже Кравець.

Втім, ризики щодо допомоги стосуються тих країн, де вони прив'язані до рівня доходів біженців (і такі доходи зазначаються при заповненні анкет на оформлення виплат). Наприклад, в Італії допомогу (300 євро на особу) платять незалежно від рівня доходів, вона позиціонується як "допомога на проживання", тобто, якщо ви винаймаєте квартиру самі, отримуєте допомогу, якщо живете у сторони - гроші йдуть їй. У цьому випадку ніхто забирати допомогу у вас не буде, щоправда, платять її лише три місяці.

Тоді як, наприклад, у Німеччині, заповнюючи документи на допомогу, біженці мають одразу вказати, чи є у них картки в українських банках і які там суми. Тобто, німецькі податківці  від початку "тримають в умі" цей вид доходу наших громадян, і, зрозуміло, що якщо виявлять невідповідності, можуть вжити заходів.

Серед українських біженців тема обміну інформацією про доходи між Україною та Європейськими країнами жваво обговорюється.

"Мені рідні час від часу кидають гроші на карту, плюс залишилися віддалені підробітки, я комп'ютерний дизайнер. Але в Європі на доходи з України, звичайно, не проживеш, тим більше гривня продовжує падати. Тут прибиральницям платять більше, ніж те, що я отримую з України, а допомога все-таки - це підмога, 600-700 євро зайвими не бувають. Таку суму я отримую з 2-річною донькою. Намагалася тут влаштуватися на роботу за спеціальністю, але навіть з вільною німецькою - поки що безуспішно, з моїми двома "вишами" йти посуд мити або унітази драїти - ну таке. Плюс дитину нема з ким залишити - в дитсадку місць немає, а няні беруть дорого. Тому варіант - тільки робота з дому. Що буде далі - не знаю. Якщо в майбутньому раптом змусять повернути допомогу, переїду в іншу країну або повернуся додому", - ділиться киянка Оксана, яка втекла від війни у ​​Франкфурт.

"Я чула про обмін інформацією та усвідомлюю всі ризики. Але мені недостатньо української зарплати (я працюю онлайн) для життя у Франції. Бо житло, комунальні – все дуже дороге. Та й курс євро, який зараз, не залишає варіантів. Тож, неясно, чи справді перевірятимуть рахунки і коли. Кажуть, це може статися не раніше, ніж через два роки. Я на той час, може, повернуся в Україну", - каже нам харків'янка Ганна, яка виїхала у квітні до Парижа з 7-річним сином.

Втім, багато хто ризикувати не хочуть.

"Я вже реєструвалася як самозайнята і декларую доходи з України. І навіть трохи допомоги доплачують. У Європі краще не брехати. Європейці дуже не люблять утримувати інших, і я їх чудово розумію. Вони пашуть, а на їхні податки живе багато хто, хто не хоче працювати. Цим у 90-ті дуже зловживали вихідці з пострадянського суспільства. Натомість толерантно ставляться до тих, хто не може працювати за станом здоров'я, віком або у кого маленькі діти. До того ж, на виплатах від джоб-центру (центр зайнятості) багато не наживеш. Джоб-центр з'їсть із тельбухами, якщо найближчим часом після реєстрації не працевлаштуватися, - каже Марина Колісніченко, яка з червня живе з двома дітьми під Лондоном.

"Я  від початку не розглядала варіант обманювати країну, що прихистила мене, і навіть не подавалася на допомогу, а відразу знайшла роботу на неповний день у кафе. Не хочу бути нахлібником. Знаю багатьох українців, які майже відразу пішли на роботу - її тут багато. Це прибирання, ферми, сфера обслуговування. Зарплата - близько 2 тисяч євро до податків (на руки - на 200-300 євро менше, але все офіційно). Хоча є такі, що і виплати беруть, і їжу безкоштовну в благодійних організаціях отримують, і з України їм гроші шлють чи зарплата звідти їм йде", - каже нам франківчанка Валентина Забігайло, яка зараз мешкає в Гамбурзі.

"Я працюю на нічних змінах, як тато Карло. А допомога - це копійки, 300 фунтів на місяць на людину, так, щоб не померла з голоду. Краще навіть і не подавати. Виплати мізерні на тлі того, що можна заробити - в середньому, 5-2 тисячі фунтів на руки. А от ті, хто хочуть всидіти на двох стільцях, можуть поплатитися і залишитися без допомоги. А, може, навіть повернути отримане", - розповідає нам Світлана Лебенс, яка в травні приїхала з Сум до Британії, в Едінбург.

strana.news

Додати коментар
Коментарі доступні в наших Telegram и instagram.
Новини
Архів
Новини Звідусіль
Архів