Як український комплекс "Нептун" потопив флагман російського флоту – невідомі деталі

13 квітня 2022 року було, може, найгіршим днем ​​для того, щоб намагатися потопити крейсер "Москва" – погода була жахлива.

З самого ранку небо над Чорним морем вздовж українського узбережжя затягло важкі хмари. Вони висіли суцільним фронтом на висоті всього кілька кілометрів над водою, і через них не було чого й намагатися хоч що-небудь розгледіти в море з неба.

Не допомагали ні літаки, ні безпілотники "Байрактару", ні оптичні супутники.

У таких умовах міг би допомогти загоризонтний радар, сигнал якого здатний огинати землю. Але 13 квітня в оператора комплексу "Нептун" на Одещині під рукою були лише звичайні радари, які майже не бачать цілей далі, ніж за 18 кілометрів.

Це розуміли і на крейсері "Москва", команді якого здавалося, що вона у повній безпеці.

"Вони розуміли, що з неба їх не видно, з берега – теж. Плюс у них дуже серйозні комплекси ППО на борту та інші системи захисту. Тому вони підпливли на 120 кілометрів до українського берега. І ця самовпевненість їх і занапастила", – розповідає. не під запис один із українських ракетників, причетний до створення "Нептуна".

Україні 13 квітня несподівано допомогла сама природа. Оператор "Нептуна" не мав дістати "Москву" звичайним радаром, але саме це й сталося. Після кількох хвилин важких коливань та консультацій він віддав команду "пуск", і дві ракети з невеликим інтервалом вилетіли у напрямку російського крейсера.

Орієнтовний час їхнього підльоту має становити не більше 6 хвилин. Що буде після того, як ці хвилини пропливуть, ніхто не знав.

"Українська правда" провела десятки інтерв'ю з людьми з української військової сфери, витратила кілька тижнів, здобула фото історичного пуску і тепер пропонує читачам першу реконструкцію того, як український "Нептун" втопив російський крейсер "Москва".

Бойове хрещення "Нептуна"

Майже ніхто про це не знає, але перше бойове застосування Нептунів відбулося не в квітні, а в перші дні повномасштабного вторгнення Росії.

Саме тоді три російські десантні кораблі висунулися з портів у Криму і рушили у бік українського узбережжя в Миколаївській області. Висадка військ РФ у цьому районі давала їм плацдарм для атаки і до Миколаєва, і до Одеси.

Саме для поразки цих кораблів було випущено три перші "Нептуни".

"Перші пуски були з півдня Одеської області, а стріляли у напрямку Миколаєва. Тому ракети мали пройти над Одесою і, щоб це було безпечно для міста, їх пустили не на висоті 5-6 метрів над водою, як це має бути, а де На 120 м. Очевидно росіяни їх засікли і, швидше за все, знищили.Там цікаво, що вони навіть збили свій літак, який у тому районі полював за "Нептунами", - розповів співрозмовник у військових колах, причетний до проекту "Нептун". .

Як це був день, УП встановити не вдалося, але це сталося не пізніше 26 лютого. Саме того дня Генштаб випустив офіційне повідомлення про те, що російський військовий корабель збив свій літак над Чорним морем.

Жоден із "Нептунів" не вразив свою мету, але, як переконують співрозмовники УП, російські десантні кораблі, налякані самою можливістю подібних ракетних ударів, розвернулися і дернули до Криму.

Їхнє "здивування" можна зрозуміти. Адже "Нептунів" станом на кінець лютого на озброєнні ЗСУ не мало бути.

Після успішних державних випробувань 2020-го "Нептун" прийняли на озброєння, але насправді проект поставили на паузу. Лише до кінця того року, зокрема після зустрічі керівника КБ "Промінь" Олега Коростелева та Володимира Зеленського, на особисту вимогу президента на "Нептун" знайшли гроші.

Перший повноцінний комплекс на новому шасі від "Татри" було зібрано у серпні 2021 року перед парадом до 30-річчя Дня Незалежності.

На параді показали повний склад комплексу: пересувний контрольний пункт, універсальну самохідну пускову установку, транспортно-зарядні машини та тягачі.

Проте між показом на параді та надходженням до армії пройшли довгі місяці. У грудні 2021-го командувач Військово-морськими силами ЗСУ Олексій Неіжпапа в сюжеті військового телебачення анонсував, що перший дивізіон "Нептунів" має вступити до армії лише навесні 2022 року.

"Навесні він буде повністю готовий та включений до складу ВМС України. Вже деяку техніку закуплено, навесні у нас буде повністю готовий дивізійний комплект комплексу "Нептун", – розповідав командувач ВМС.

Але навіть у грудні ще не було ракет. За даними УП, перші ракети, замовлені державою для армії, виїхали до Одеси лише у 20-х числах лютого 2022-го. Буквально за кілька днів до повномасштабного вторгнення їх вивезли із заводу у Києві, який після цього Росія вже тричі обстрілювала ракетами.

На щастя, їх встигли поставити на бойове чергування, і саме вони вберегли Миколаїв від згаданих вище російських кораблів.

Осліпити "Нептуна"

Перше застосування "Нептунів" залишило у військових двояке враження. Екіпажі комплексів проходили навчання у розробників ракет і після лютневих пусків у військових зародилися тривожні сумніви. Щось було негаразд.

 

"Для операторів найбільше розчарування, коли їхні ракети просто десь зникають і нікуди не потрапляють. Тому після перших пусків, десь у березні, в оператора, який відповідав за комплекс, почалася в доброму значенні якась параноя".

Він наказав перевірити всі ракети - вузол за вузлом", - розповідає один із співрозмовників УП у військових колах, знайомий із ситуацією. Для перевірки з київського КБ "Промінь", що є головним розробником ракети, приїхала група фахівців, яка виявила дуже підозрілу закономірність.

"З Києва приїхали спеці і реально прифігели. Вони виявили, що на всіх ракетах виведена з ладу одна і та ж деталь, через яку ракети не детонували, як мали б. Вони всі відремонтували, і відразу наступний пуск, дві ракети - у яблучко", - розповідає співрозмовник УП, причетний до проекту "Нептун".

Все це виглядало не інакше, як спланована диверсія. Щоправда, джерела "Української правди" у КБ "Промінь" не схильні вірити у версію про навмисне шкідництво.

"Нас постійно викликають щось полагодити або перевірити. Це специфіка продукту така. Ракета ж наповнена дуже чутливою електронікою, для неї навіть на етапі простого транспортування є багато небезпек. Не думаю, що була якась диверсія", – переконує співрозмовник на підприємстві. -розробник ракети.

У той же час інші два незалежні один від одного джерела, зокрема в армійському керівництві, припускають, що ракети могли навмисно пошкодити.

"Така історія справді була. Виявилося, що на всіх ракетах однакова несправність, і вона явно спеціально зроблена. Це був єдиний раз за всю війну, коли я міг би сказати, що це схоже на зраду. Але все виправили, і "Москви" більше ні", – зізнається наш співрозмовник у розвідці.

Знайти та потопити: крах "Москви"

13 квітня близько 16 години дня оператор комплексу "Нептун" з промовистим але нині засекреченим українським прізвищем отримав дуже несподівані дані на радарах.

Його звичайний радар показував, що десь за 120 кілометрів від берега стоїть велика мета. Подібного розміру об'єкт у цьому секторі Чорного моря міг бути лише один – флагман ЧФ РФ крейсер "Москва".

Але як звичайний радар міг показувати загоризонтну мету на такій відстані? Як стверджують не під запис українські ракетники, на бік захисників стала сама природа.

Через те, що над морем стояли щільні хмари, сигнал від радара відбивався від них до води, а від води до хмар.

"У нас на момент вторгнення не було загоризонтних радарів, і Росія про це знала. Але оскільки хмари стояли дуже низько і сигналу з цього коридору між водою та хмарами не було куди подітися, то радар несподівано добив до "Москви"", - пояснює співрозмовник. .

Росіяни були настільки впевнені у власній недосяжності для українських сил, що, як припускають наші співрозмовники, мабуть, навіть не активували системи ППО. Хоча навіть будучи включеними, вони мали б великі проблеми з "Нептунами".

"Нептун" - це тихохідна ракета на рідкому паливі, яка підкрадається до корабля непомітною до останнього моменту. Поки що вже не пізно. Її звичайні системи ППО майже не бачать, тому що вона летить над водою", – пояснює співрозмовник із членів РНБО.

У західній пресі є своя версія подій.

За даними The New Yorker, 13 квітня Україна надіслала запит до європейського центру НАТО з проханням підтвердити координати мети та отримала звідти підтвердження. А видання The New York Times переконувало, що для виконання запиту України було задіяно американського літака-розвідника "P-8 Посейдон", який і надав точні координати. Таку інформацію надавало профільне видання "Navy Recognition".

Щоправда, в українських військових колах скептично ставляться до надмірного перебільшення ролі союзників.

"Всі ці історії про те, як "великі дядьки" допомагають нам - це тільки на руку Росії. Насправді ми самі здатні вирішувати завдання неймовірної складності. Ну ви правда думаєте, що знайти крейсер "Москва" було складно? Це 120-метрова" гора заліза і електроніки в маленькому Чорному морі. Вона пробивається будь-якими супутниками у будь-якому діапазоні. Ми її постійно бачили та фіксували", – обурюється один із співрозмовників УП у колах армійського командування.

І 13 квітня російський крейсер зненацька сам увійшов до зони поразки українських ракет. Як тільки його зафіксували, близько 16 години сталося два пуски "Нептунів", які один за одним вилетіли у бік "Москви".

"Українській правді" вдалося отримати фотографію цього історичного запуску ракет.

За розрахунками ракетників, політ "Нептунів" на таку відстань має становити трохи більше 6 хвилин. Але як дізнатися, чи ракети потрапили?

Як переконують співрозмовники УП, знайомі з ходом операції, оператори "Байракторів" відмовлялися вилітати для верифікації влучення: над хмарами вони нічого не побачили б, а летіти під хмарами – це 100% гарантія того, що зіб'ють.

"Тому ніхто не знав, чи вдалося потрапити. Але потім прийшли дані, що "Москва" вдарила повний вперед. Це означало, що щось сталося. З траєкторії було видно, що крейсер хотів сховатися за "вишки Бойка". ракета, то вона захопить спочатку вежу як мету, а корабель за нею буде в безпеці", – розповідає не під запис співрозмовник УП із числа ракетників.

Паралельно до "Москви" одночасно з різних боків кинулися чотири кораблі. Але тоді на морі почався несподіваний шторм і будь-які рятувальні операції дуже ускладнилися.

Коли українські військові зрозуміли, що з Криму до Москви вийшов буксир, їм стало очевидно: ситуація на крейсері критична.

Один із провідних нині силовиків написав тієї ночі журналістам УП: "Москва – все".

***

Наступного дня шторм на Чорному морі вщух. Хмарне небо полегшало, вітри вщухли. Єдиним, що порушувало післяштормову ідилію, був важкий чорний силует, що проглядався з відстані десятків кілометрів.

Здавалося, що якийсь випадковий синій кит раптом заплив у Чорне море і тепер спливає, щоб знайти дорогу назад.

Насправді цей "кит" не спливав, а поступово йшов на дно. Підбиту двома "Нептунами" "Москву" бачили сотні російських моряків з інших кораблів, які могли лише безпорадно кружляти довкола.

Навіть відбуксирувати завалений на лівий борт крейсер у Крим було вже неможливо.

Перший критичний годинник був втрачений через шторм.

Сама природа допомогла Україні відправити флагман окупаційного флоту туди, куди її послали захисники острова "Зміїний" ще 24 лютого першого дня повномасштабного вторгнення.

pravda.com.ua