Підсумки 108-го дня війни в Україні
Підсумки 108-го дня війни в Україні
Аналізуємо 108 день війни.
Сєвєродонецьк та підступи
Українські війська продовжують опір у Сєвєродонецьку. Губернатор Гайдай каже, що противник контролює більшу частину міста. Генштаб повідомляв, що ЗСУ протистоять штурму не лише у промзоні, а й у районі Метелкіно (східна околиця Сєвєродонецька).
Російські війська постійно обстрілюють промзону. "Територія "Азоту" вже обстріляна і з повітря, і з важкої артилерією. Учора вибухнув цех обробки аміаку, вибухнув склад із відпрацьованими хімікатами, який горить уже добу", - повідомив мер Стрюк.
При цьому ЗСУ, за словами Гайдая, зуміли накрити артилерією штаб ворожого угрупування у місті, є загиблі.
Перспективи оборони Сєвєродонецька поки що туманні. Тим часом Володимир Зеленський утворив міську військову адміністрацію Лисичанська. Головою призначено Валерія Шибіка.
На південних підступах до Лисичанська та українського угруповання у Золотому - теж серйозні бої. Російські війська штурмують українські позиції у районі Тошківки. Наступаючи з Новотошковського, противник закріпився на північних околицях Оріхово.
Також тривають бої за Врубівку. За свідченням очевидців, село накривають вогнем із усіх видів зброї.
У разі взяття Тошківки та Врубівки ворог може перерізати комунікацій усієї групи українських військ у Золотому.
Противник намагається наступати і в районі Нирково (кордон Луганської та Донецької областей, неподалік траси Бахмут-Лисичанськ). Там бої продовжуються, а північніше - у напрямку Миколаївки, за даними Генштабу ЗСУ, наступ противника захлинувся.
Як і в районі Берестового прямо на трасі Бахмут-Лисичанськ – там росіяни, як заявляє Генштаб, при спробі штурму зазнали втрат і відійшли.
Тобто в цілому в Луганській області чітко видно прагнення російських військ оточити всю групу українських військ, що залишилася в Сєвєродонецьку-Лисичанську-Золотому.
Про це вчора сказав і Арестович. Він заявив, що росіяни зараз основні зусилля кидають не на Сєвєродонецьк, а на трасу Бахмут-Лисичанськ, щоб замкнути кільце.
Донецька область
Генштаб повідомив, що ЗСУ відобразили штурм у напрямку від Ізюму у бік Слов'янська - в районах Бражківки, Долини та Вернопілля.
При цьому противнику вдалося північно-західні околиці села Богородичне, яке знаходиться на захід від Святогірська.
Богородичне російські війська РФ штурмують вже кілька тижнів. Звідти можна рушити на перерізання траси Харків-Ростов на південь від Долини, за яку йдуть бої. Крім того, Богородичне знаходиться на вершині крейдяної гори. І звідти можна бити артилерією по всьому простору між Долиною та північними околицями Слов'янська.
З Лимана напрямку противник посилює угруповання за напрямком Лисичанська, повідомляє Генштаб. Націлена вона, мабуть, на Сіверськ - місто, яке блокує повідомлення Луганської області з Донецькою на півночі.
Через обстріл з ладу вийшли електролінії в районі Торецька. Без електрики сиділи Краматорськ, Слов'янськ, Костянтинівка, Дружківка та Бахмут, де на момент публікації матеріалу світло почало з'являтися.
Решта фронту
Сьогодні Херсонська міськрада повідомила, що ЗСУ ведуть контрнаступ у напрямку Киселівки, Солдатського та Олександрівки на південно-західному кордоні Херсонської області (посередині між Херсоном та Миколаєвом).
Також повідомляється, що під контролем України повністю знаходиться село Таврійське. Зазначимо, що у зведеннях Генштабу та оперативного командування "Південь" цих даних немає.
Командування розповідає про інше. У Херсонській області росіяни зміцнюють оборону Північно-Кримського каналу, який подає воду до Криму. Там споруджено захисні залізобетонні конструкції, на під'їзних коліях та біля мостів збільшено кількість блокпостів.
Повідомляється також про "досить інтенсивні" бойові дії на адмінкордону Херсонської області сусідніми областями та в Бериславському районі (на північний схід від Херсона).
Вранці "Інститут вивчення війни" (США) позначив Кінбурнську косу як територію, яку контролює Росія.
Захоплення коси "дозволить російським військам посилити контроль над північно-західним узбережжям Чорного моря", - вважає Інститут.
Не в Україні, але поряд з її кордонами – на Гомельщині Білорусі – йдуть тим часом великі військові навчання. За інформацією української військової розвідки, основна мета тренувань: "перехід із мирного у воєнний час".
Відпрацьовуються питання оборони військової та цивільної інфраструктури, воєнного стану, а також протидія диверсійно-розвідувальним групам.
З 22 червня по 1 липня на Гомельщині відпрацьовуватимуть загальну мобілізацію. А з 28 червня по 16 липня на території Жлобинського району заплановано проведення військових зборів із військовослужбовцями територіальних військ – аналога української тероборони.
Оптимізм Кісінджера. Прогнози
Судячи з низки ознак, українські втрати на фронті почали зростати. Майже щодня йде повідомлення про те, що повістки почали частіше вручати на вулицях. Та й заяви про те, що це законно, останнім часом звучать від влади дедалі інтенсивніше.
Також президент Зеленський сьогодні підписав закон, яким тероборону можна відправляти на фронт.
За даними радника голови ВП Арестовича, які він розкрив газеті The Guardian, з української сторони щодня гинуть 150 людей і 800 одержують поранення. "Як не вважай, цифри суворі: українські втрати становлять від 600 до 1000 осіб на день", - роблять висновок автори.
Причини таких втрат владою не приховуються: війна стала головним чином артилерійською, але навіть з урахуванням військових поставок із Заходу Росія все одно має кратну перевагу у всіх видах гармат, мінометів і ракетних систем.
Начальник оперкомандування "Північ" Дмитро Красильников повідомляє про таку ситуацію:
1. Російська артилерія переорює позиції ЗСУ та домінує на полі бою. За півдня на українські позиції прилітає від двох до чотирьох тисяч артилерійських снарядів.
2. Військовослужбовці ЗСУ зазнають серйозних втрат від ударів російської артилерії.
3. Постійні удари демотивують найкращих українських бійців за 2-3 дні. Демотивація піхоти веде до зриву бойових завдань.
Аналогічні заяви робить українська військова розвідка. За даними ГУР, на одну українську артилерійську одиницю припадає 10-15 російських знарядь. Причому, Росія ще рік може вести війну такими темпами як зараз.
Про ту саму проблему пише західна преса. "В України закінчуються боєприпаси, і перспективи на полі бою туманні" - такий заголовок свіжої публікації The Washington Post.
"Загальна траєкторія війни відхилилася від початкових несподіваних провалів Росії і схилилася на користь РФ як явно потужнішої сили", - пише видання.
Видання цитує Олександра Данилюка, радника Кабміну з питань оборони та розвідки: "Стратегія та тактика росіян зараз зовсім інші. Вони набагато успішніші. У них більше ресурсів, ніж у нас, і вони нікуди не поспішають. Зараз набагато менше приводів для оптимізму".
При цьому поки що ознак різкого збільшення західних поставок немає.
Наприклад, прибуття семи німецьких гаубиць Panzerhaubitze 2000 очікується 22 червня (цікавий символізм дати - початок нападу Німеччини на СРСР), а 15 зенітних самохідних установок Gepard - у липні та серпні.
Більше того, розкрилася негласна домовленість країн НАТО не постачати Україні танки західного зразка. Як повідомляє Spiegel, Німеччина заблокувала плани Іспанії передати Україні танки Leopard 2A4.
Берлін попередив іспанців, що цей крок буде відступом від ухваленого всіма західними союзниками (хоч і неформального) рішення не постачати Україну танками.
Втім, є не такі негативні оцінки військової ситуації.
Колишній держсекретар США Генрі Кісінджер, роз'яснюючи свої гучні висловлювання в Давосі (коли його звинуватили у закликах до територіальних поступок Росії), заявив, що РФ "вже зазнала стратегічної поразки".
Пояснення - Москва не зуміла за допомогою звичайних збройних сил перемогти слабшого сусіда. Це означає, що давній страх Європи перед російським вторгненням зараз перебільшений, а баланс сил у регіоні кардинально змінився.
З іншого боку, війна ще триває і не зрозуміло, чим вона закінчиться. Тим більше, що Росія захопила і утримує великі українські території, звідки вона волі йти не збирається. Де сьогодні вже розпочали роздачу російських паспортів. "Церемонія", наприклад, відбулася у Мелітополі та Херсоні.
Чекаючи на вердикт Урсули. Шлях України до ЄС
Сьогодні у Києві побувала голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн. Візит присвячений підготовці висновків ЄК про те, чи надавати Україні статус кандидата на вступ до Євросоюзу.
Вони мають бути готові вже наступного тижня. А 23-24 червня Єврорада розгляне висновок Єврокомісії та поставить його на голосування.
Європа може мати умови до України перед тим, як надавати кандидатський статус. Зокрема – завершення реформ антикорупційних органів та судової системи, коли контроль над усією цією вертикаллю переходить до Заходу.
І з низки інших питань, які ми вже аналізували.
Під час брифінгу із Зеленським Урсула фон дер Ляйєн ці здогади підтвердила. Вона заявила, що для відновлення України потрібно провести реформи, оскільки до країни після війни потечуть великі кошти, які потрібно буде контролювати.
У цьому контексті вона торкнулася теми антикорупції.
"Ще залишається робота... Ви багато зробили для забезпечення верховенства права. Потрібно ще посилити законодавство щодо боротьби з корупцією. І ще покращити роботу адміністрації, щоб забезпечити роботу бізнесу", - заявила фон дер Ляйєн.
Зеленський, у свою чергу, пообіцяв зробити "все, що потрібно".
Що зрештою напише Єврокомісія у своїх висновках, сьогодні у Києві не прозвучало. Але агентство Bloomberg повідомляє з посиланням на джерела, що ЄК 17 червня порекомендує надати Україні статусу кандидата в члени ЄС.
Але, нагадує агентство, висновки Єврокомісії мають затвердити усі 27 країн-членів. А далі розпочнеться "важкий процес вступу, який може тривати понад десять років", - пише Блумберг.
При цьому низка країн-членів, включаючи Нідерланди, Данію, Швецію та Португалію, залишаються скептично налаштованими щодо появи будь-якого швидкого шляху до ЄС для Києва.
Одні кажуть, що країна недостатньо виконує принципи ЄС, пов'язані з верховенством права або основними правами, а інші стверджують, що Україні не можна віддавати перевагу наявним заявникам через війну, що триває.
Ці претензії країн-"україноскептиків" сформулювала норвезька мовна корпорація NRK. Опитані експерти назвали такі причини, чому Київ не можна поки що брати до Європи:
- Повсюдна корупція;
— проблеми з верховенством закону та демократією;
— економіку та політику контролюють олігархи;
- убогість та націоналізм;
— прискорений вступ України до ЄС буде несправедливим стосовно країн, які чекають цього року.