Як Росії вдалося підібрати ключик до Трампа

Головний інвестиційний менеджер російської влади, який має дипломи Гарварда та McKinsey та вільно розмовляє англійською, у вівторок приніс простий роздрукований документ на зустріч із представниками адміністрації Трампа в Саудівській Аравії.

Його послання: відмовившись від Росії, американські компанії втратили грошові гори.

"Збитки американських компаній по галузях", - говорив документ, який Кирило Дмитрієв, голова Російського фонду прямих інвестицій, показав репортеру The New York Times. "Загальні збитки", - йшлося в одній із колонок. Сума знизу: 324 мільярди доларів.

Звертаючись до президента Трампа, Кремль зосередився на його бажанні заробляти. Президент Володимир Путін заявив минулого місяця, що у двох лідерів "багато тем для обговорення", коли йдеться про енергетику та економіку. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив після зустрічі у вівторок, що було приділено велику увагу "зняттю штучних бар'єрів для розвитку взаємовигідного економічного співробітництва" - очевидне посилання на відміну американських санкцій.

Примітно, що адміністрація Трампа, схоже, реагує на послання Росії, не вимагаючи оплати вперед. Після того, як Україна запропонувала Трампу можливість укладання угод із природних ресурсів, американський міністр фінансів наполягав на тому, щоб Київ підписав угоду, яка зобов'язує віддати половину своїх мінеральних багатств. Президент США продовжує зображати американських союзників як нахлібників, погрожуючи їм новими митами та вимагаючи, щоб вони витрачали більше коштів на свою оборону.

Щодо Росії адміністрація Трампа, схоже, висуває єдину умову, яка відкриє шлях до повного перезавантаження російсько-американських відносин — це закінчити військові дії в Україні. Багато європейців та українців бояться, що Трамп укладе мирну угоду на умовах Росії, особливо після того, як він днями заявив, що Україна сама винна в початку війни.

Держсекретар Марко Рубіо сказав у вівторок, що кінець війні буде "ключом, який відчинить двері" для "потенційно-історичного економічного партнерства". Він підтримав Лаврова, натякаючи на те, що США можуть зняти антиросійські санкції в рамках такої угоди.

"Є санкції, які були введені внаслідок цього конфлікту, — сказав Рубіо. — Я сказав би, що для завершення будь-якого конфлікту сторони повинні йти на поступки".

Кремлівським посланцем до Трампа став молодий союзник Путіна та колишній фінансист Дмитрієв, у якого мислення заточене на отримання прибутку та розвитку російських бізнес-проектів у всьому світі. Він має тісні зв'язки з де-факто правителем Саудівської Аравії, кронпринцем Мухаммедом бен Салманом, а також він активно займався розробкою та поширенням російської вакцини від Covid-19 "Супутник V" по всьому світу.

У 2016 році Дмитрієв намагався використати свої ділові зв'язки, щоб налагодити "контакт" з Трампом, за версією доповіді Роберта С. Мюллера, спеціального прокурора, який розслідував втручання Росії у вибори США.

Під час першого терміну Трампа примирення не відбулося. Цього разу Дмитрієв досяг великих успіхів.

Стів Уіткофф, спеціальний посланник Трампа на Близькому Сході, похвалив Дмитрієва та принца Мухаммеда за їхню роль у звільненні американського шкільного вчителя Марка Вогеля, якого заарештували у Москві. Під час зустрічі у вівторок Дмитрієв був частиною російської делегації і через інтерв'ю західним ЗМІ просував бізнес-можливості у російському нафтовому секторі та в Арктиці.

"Економічна співпраця відкриває шлях для дипломатії та спілкування, веде до спільної вигоди, успіху та процвітання, - сказав Дмитрієв. - І ми бачимо, що президент Трамп орієнтований на успіх".

Він сказав, що американські нафтові компанії "справді отримували вигоду від російського нафтового сектора", додавши: "Ми вважаємо, що в якийсь момент вони повернуться". Документ, який він приніс на зустріч із представниками США, показав, що найбільші збитки зазнали "ІТ та Медіа", які втратили 123 мільярди доларів прибутку, та "Споживчий сектор та охорона здоров'я", чиї збитки склали 94 мільярди доларів.

Незважаючи на те, що у 2014 році, до введення санкцій через напад на Україну, обсяги торгівлі між США та Росією були незначними порівняно з обсягами торгівлі з Китаєм чи ЄС. Великі енергетичні компанії здійснювали величезні інвестиції у Росію, а американські компанії споживчого сектора та технологічні компанії розглядали Росію як важливий ринок.

Дмитрієв сказав, що документ враховує не лише розпродаж активів та списання збитків, а й "втрачений прибуток". Західні компанії, що залишили Росію, офіційно заявили про більш ніж 100 мільярдів доларів збитків з початку війни. Багато їх цінних активів було продано на невигідних умовах, нав'язаних російським державою.

Багато світових лідерів змінили свій підхід, зосередившись на бізнесі, щоб привернути увагу американського президента. Його зовнішня політика має мало спільного із зацикленістю його попередників на демократії, правах людини та трансатлантичному співробітництві. Але серед усіх, хто намагається вплинути на позицію Трампа щодо України, Москва досягла справжнього успіху.

З осені минулого року українські офіційні особи намагаються заманити Трампа вигідними угодами щодо енергетичних та мінеральних ресурсів після закінчення військових дій. Замість того, щоб ухвалити цю пропозицію, Трамп, схоже, вирішив, що природні ресурси України підуть на розплату за надану американську допомогу.

Минулого тижня у Києві Зеленський відхилив пропозицію міністра фінансів Скотта Бессента, згідно з якою США мали отримати 50% усіх мінеральних ресурсів України.

Європейці також намагалися привернути увагу Трампа до розмов про інші угоди. На Всесвітньому економічному форумі в Давосі наприкінці січня генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Європа готова покрити витрати США за рахунок використання ресурсів власної оборонної промислової бази на продовження постачання зброї Україні.

Ці прохання не змогли змінити думку Трампа про Європу, як про таку, яка [безсоромно] користується американською допомогою у сфері безпеки, і  повністю виключити європейців із переговорів із Росією.

Росія ж привернула увагу президента США перспективою бізнес-угод, а також можливістю стати справжнім миротворцем, який припинив війну в Україні.

"Трампа не надто хвилюють довгострокові стратегічні цілі, - сказав Борис Бондарєв, колишній російський дипломат, який пішов у відставку через конфлікт в Україні. - Путін намагається зіграти на цьому і зацікавити його швидкими матеріальними вигодами, які є очевидними для Трампа".

The New York Times , США