Прагнення Європи покарати Путіна не йде далі за риторику

Обговорення питання про запровадження торговельного ембарго на постачання російської нафти до Євросоюзу розтяглося спочатку на дні, а потім і на тижні, і один спецпредставник країни-члена ЄС у розмові з колегами вже процитував рядки з п'єси "Чекаючи на Годо" Семюеля Беккета": "Нічого не відбувається, ніхто не приходить, ніхто не йде - жахливо.

Дипломати та офіційні особи в Європі все більше розчаровуються у зв'язку з тим, що у Євросоюзу, можливо, закінчується час для того, щоб завдати Росії болючого економічного удару. Тим часом, з початку російської спеціальної операції в Україні минуло вже три місяці.

Держави-члени Євросоюзу не виконують своїх обіцянок завдати удару по найболючішому місцю Росії, а саме по прибутковій енергетичній галузі. Основна увага зосереджена на відмові Угорщини підтримати санкції, проте інші країни теж поступово поступаються вимогам Путіна щодо платежів за газ у рублях.

Ця дуже неприємна картина наголошує на тому факті, що Брюссель обмежений у своїй здатності підкріпити жорстку риторику діями, оскільки для вжиття скоординованих заходів необхідна згода всіх 27 членів блоку. Напередодні дводенного саміту, який розпочнеться у понеділок, 30 травня, деякі лідери схиляються до "розмитої угоди", яка дозволить Росії й надалі постачати нафту до Угорщини та деяких інших країн.

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, якого вважають найближчим до Путіна лідером Євросоюзу, закликав своїх колег зовсім не порушувати питання про ембарго на російську нафту на майбутній зустрічі. Зараз ведуться переговори, спрямовані на узгодження угоди до початку саміту, і одним із пунктів стала пропозиція виключити нафту з нового пакету санкцій. Проте, за словами європейських дипломатів, лідерам, швидше за все, доведеться обговорювати заборону на постачання російської нафти.

Але справа не тільки в упертості Орбана, який уже багато років сперечається з іншими країнами Євросоюзу з різних приводів – від проблем із верховенством закону до прав сексуальних меншин у його країні – і який погрожував зірвати ухвалення постпандемійного фінансового пакету. Енергетичні компанії в інших європейських країнах також наполягають на купівлі російського газу через карбованцеві рахунки, незважаючи на неясні застереження, що лунають з боку Єврокомісії.

На нещодавній зустрічі представників країн ЄС один із європейських міністрів нарік, що деякі оператори вже відкрили рублеві рахунки всупереч їхнім же власним публічним заявам.

"Якщо ми застрягнемо на нафті, а конфлікт в Україні затягнеться, ми можемо побачити сценарій, за якого єдність ЄС почне руйнуватися", – заявила Наталі Точчі, колишня радниця голови дипломатії Євросоюзу Жозепа Борреля з питань зовнішньої політики.

За її словами, це вплине і на громадську думку. "Чим довше затягується українська криза, тим менше європейські суспільства готові терпіти біль, що спричиняє санкції. Все це уповільнює темпи введення обмежень проти Росії", - продовжила Точчі, яка зараз обіймає посаду директора в Інституті міжнародних відносин у Римі.

Погана оцінка

На зустрічі дипломатів у Брюсселі 18 травня спецпредставник, який процитував Беккета, також порівняв цю групу зі слабкими студентами, які ризикують провалити іспит на очах своїх громадян. Цей спецпредставник попросив не називати його імені.

Позиції членів Євросоюзу розділилися – особливо цей розкол помітний між західними та східними країнами – і щодо того, яку зброю треба надати Україні, чи потрібно вести діалог із Володимиром Путіним і які умови має прийняти Київ у рамках майбутньої мирної угоди.

З самого початку було ясно, що на обговорення цих та інших питань буде потрібен час. Коли на початку травня голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн запропонувала ввести ембарго на російську нафту, вона наголосила: "Давайте внесемо ясність: зробити це буде нелегко". Євросоюзу неодноразово вдавалося долати розбіжності у процесі узгодження п'яти пакетів антиросійських санкцій. Деякі дипломати навіть вважають, що врешті-решт Орбан поступиться, щоб не опинитися в ізоляції. Цього тижня він оголосив надзвичайний стан у країні та ввів податок на надприбутки, щоб зібрати кошти на підтримку економіки.

За словами чиновників, членам Євросоюзу стає все складніше досягати угоди, тому що санкції, які розглядаються зараз, ляжуть додатковим тягарем на фінансові системи їхніх країн.

Навіть якщо шостий пакет санкцій буде погоджено до саміту чи на саміті 30 травня, він уже втратив частину своєї сили. Запропоновані періоди поетапної відмови від нафти було збільшено, а заборона на танкерні перевезення російської нафти до третіх країн у всьому світі була скасована під тиском Греції.

Ослаблений пакет санкцій

За словами джерел, знайомих із ситуацією, уряди Євросоюзу обговорюють з Єврокомісією план, який заборонить перевезення нафти морем, але при цьому дозволить постачати її гігантським трубопроводом "Дружба" протягом обмеженого періоду.

Якщо нафта, що постачається трубопроводом, не потрапить під дію санкцій, це ще більше послабить шостий пакет, який також зачіпає сектори фінансів та нерухомості. Минулого року Росія постачала на європейські нафтопереробні підприємства по 720 тисяч барелів на день своїм головним трубопроводом, що веде до регіону. Для порівняння зі своїх портів у Балтійському та Чорному морях, а також в Арктиці вона щодня надсилала 1,57 мільйона барелів нафти.

Цього року Росія заробить приблизно 320 мільярдів доларів від експорту енергоносіїв – майже на третину більше ніж у 2021 році. За словами одного дипломата, негайна заборона на російську нафту і газ могла б відіграти ключову роль у підтримці київського режиму, що допомогло б Україні зайняти набагато сильніші позиції на переговорах.

"Та єдність, яку ми продемонстрували відразу після 24 лютого, виявилася неймовірною, – сказала у своєму інтерв'ю міністр оборони Нідерландів Кайса Оллонгрен. – Зараз стає все важче, але всередині Євросоюзу ми добре вміємо вирішувати питання, ми вміємо знаходити компроміси".

Кінець єдності?

Після нафти Євросоюз перейде на газ. Брюссель уже оголосив, що він хоче замістити дві третини російського газу до кінця року та повністю припинити його імпорт до 2027 року. Це може виявитися надто амбітною метою, про що попереджають представники європейської газової галузі.

За словами дипломатів, через зростання напруженості у зв'язку з тим, що Угорщина утримує Євросоюз у стані невизначеності, всередині блоку наростає прагнення звільнитися від обов'язкового виконання вимог щодо одностайності у прийнятті рішень щодо санкцій та зовнішньої політики. Президент Франції Еммануель Макрон та прем'єр-міністр Італії Маріо Драгі вже закликали скасувати цей принцип одностайності.

"Принцип одноголосності зрештою доведеться скасувати. Це буде важко, але Євросоюз більше не може діяти подібним чином у питаннях зовнішньої політики, – сказав Гунтрам Вольф, директор дослідницького центру "Брейгель" у Брюсселі. – Відмова від цього принципу дозволить нам діяти швидше і сміливіше у питанні санкцій".

Bloomberg , США